Путін втрачає військову верхівку: статистика загиблих російських генералів у конфлікті з Україною.

З моменту початку масштабного вторгнення Росії в Україну ліквідовано не менше 19 генералів збройних сил агресора. Знищення цих високопосадовців стало результатом як цілеспрямованих атак українських військ, так і різноманітних диверсійних дій.

Цю інформацію оприлюднило видання The Insider.

Втрати серед вищого командного складу Російської Федерації відзначалися не тільки в зонах активних військових дій, а й на самій території країни. Це стосується результативних атак на штаби, складних диверсійних акцій та вибухів.

Перші місяці масштабного конфлікту виявилися згубними для багатьох російських командирів. Першим генералом, чию загибель Москва змушена була визнати публічно, став Андрій Суховецький. Він загинув від кулі снайпера під час бойових дій у Чернігівській області.

Протягом 2022 року список "двохсотих" поповнили генерали:

Особливої уваги варта історія генерал-майора Андрія Колесникова. У 2022 році в ЗМІ з'явилися новини про його загибель.

Проте в 2023 році російська пропаганда намагалася заперечити цю інформацію: пропагандист Володимир Соловйов презентував репортаж зі Сирії, в якому стверджувалося, що Колесников нібито виконує обов'язки заступника командувача військовим контингентом РФ.

Тенденція на знищення російської верхівки збереглася і в наступному році. За інформацією The Insider, у 2023 році до списку загиблих додалися:

Серед загиблих у 2024-2025 роках опинилися топпосадовці, які відповідали за стратегічні напрямки:

Видання наголошує, що російська влада продовжує приховувати реальні цифри втрат. Частина загиблих генералів на момент смерті формально перебувала у відставці або ж керувала найманцями у так званих добровольчих формуваннях, штурмових загонах "Шторм Z" та приватних військових компаніях.

Нагадуємо, що військові аналітики не раз звертали увагу на ймовірність ескалації конфлікту за межі основних фронтових ліній. Існує ймовірність, що Росія спробує здійснити локальні наземні прориви в прикордонних регіонах України з метою захоплення невеликих площ для подальшого політичного маніпулювання.

Північні області, зокрема Сумська та Чернігівська, а також південний напрямок все ще під ризиком через потенційні атаки на портову інфраструктуру, яка є життєво важливою для економічної стабільності та оборонних можливостей країни.