Дослідники виявили, що раніше рік тривав більше 365 днів: що ж насправді за цим криється?

З часом обертання Землі відбувається уповільнення, і вчені вважають, що цьому сприяє Місяць.

Колись на нашій планеті рік складався з 420 днів, а не з 365, як ми звикли сьогодні. Це свідчить про те, що дні були коротшими, і протягом обертання Землі навколо Сонця їх накопичувалося більше. Видання IFLScience вирішило дослідити, чому це так.

Зазначається, що обертання Землі з часом сповільнюється, і це означає, що дні стають довшими. Раніше їх у році навіть було більше, ніж зараз. Так, ближче до кінця ери динозаврів рік складався із 372 днів, а коли Земля сформувалася, вона, ймовірно, оберталася достатньо швидко, і тому рік уміщав щонайменше 500 днів.

На думку вчених, причиною сповільнення обертання Землі є Місяць. У матеріалі йдеться, що коли Місяць віддаляється (а він це робить), його орбіта більшає, а отже, зростає і його обертальна енергія. Цю "енергію" він забирає у Землі - у той час рух Землі сповільнюється. Це віддалення Місяця від Землі зумовлене припливами - як в океанах, так і в твердій земній корі.

Оскільки Місяць був поруч із Землею майже з моменту утворення нашої планети і весь цей час уповільнював її рух, у нас було багато днів різної тривалості. Однак визначити, скільки днів було в певний момент історії Землі, непросто. Принаймні протягом половини життя Землі ми можемо про це лише здогадуватися, вважають учені.

Згідно з деякими дослідженнями, приблизно 1,4 мільярда років тому тривалість дня становила близько 18 годин, що відповідало 490 дням у році. Однак інші вчені заперечують цю інформацію, вказуючи на те, що в період від 2 до 1 мільярда років тому швидкість обертання Землі залишалася практично сталою.

Деякі науковці заперечують цю точку зору, стверджуючи, що між 1 і 2 мільярдами років тому швидкість обертання Землі залишалася практично незмінною. Вони пояснюють це впливом Сонця, яке через атмосферні процеси частково нейтралізувало вплив Місяця. Якщо цей аргумент вірний, то в той період рік на нашій планеті тривав приблизно 460 днів.

При інших підрахунках ученим допомогли корали. Як і дерева, ріст багатьох коралів збігається з порами року. Це залишає сліди сезонного росту, подібні до кілець дерев, що дозволяє визначити їхній вік. Деякі мілководні корали також фіксують припливи та відпливи.

У 1963 році професор Джон Веллс з Корнельського університету випустив революційну статтю, що стосувалася скам'янілих коралів середнього девону, який датується приблизно 380 мільйонами років тому. У ній йшлося про рік, що тривав близько 400 днів, з можливими коливаннями в тиждень.

Інші науковці з’ясували, що в період від 444 до 419 мільйонів років тому, під час силурійського етапу, кількість днів у році варіювалася від 400 до 420. Це цілком зрозуміло: чим далі ми заходимо в історію, тим більше днів у році. Саме число 420 набуло популярності в медіа.

Однак не всі з цим погоджуються. У 2000 році доктор Джордж Вільямс з Університету Аделаїди опублікував статтю, в якій за допомогою тієї ж методики на набагато давнішому зразку коралів з'ясував, що 620 мільйонів років тому рік тривав 400 днів. Це суперечить висновкам Веллса, і тим більше цифрі 420 днів, отриманій приблизно на 200 мільйонів років пізніше.

Вільямс також використовував деякі інші методи, щоб отримати оцінки 466 та 514 днів (2450 мільйонів років тому).

Видання підкреслює, що висновки вчених щодо того, як змінювалася кількість днів у році, дуже суперечливі, однак усі погоджуються з тим, що раніше дні були коротшими. Тобто в якийсь момент їх було 400, 420, 450 і, ймовірно, 500 на рік. А от питання, коли саме це було, лишається відкритим.

Як раніше повідомлялося агентством УНІАН, близько 252 мільйонів років тому наша планета стала майже непридатною для існування життя. Мова йде про пермсько-тріасове масове вимирання, яке стало найгіршим в історії Землі за кількістю зниклих видів. Нещодавнє дослідження виявило, що причиною цього катаклізму стало потужне вулканічне виверження, що відбулося на теренах сучасного Сибіру. В результаті в атмосферу було викинуто величезну кількість розплавлених порід та вуглекислого газу. Цей викид парникових газів призвів до стрімкого глобального потепління, внаслідок якого температура на Землі зросла на 6-10 °C. Оскільки обставини змінювалися занадто швидко, багато видів не змогли адаптуватися до нових умов, що призвело до масштабного вимирання. За оцінками науковців, планета відновлювалася протягом наступних 5 мільйонів років.

Ми також розглядали найдавніші ділянки нашої планети, які можна знайти в Канаді. Науковці вивчили гірські породи, які виступають на поверхні на півночі провінції Квебек, вздовж узбережжя Гудзонової затоки, і встановили, що вік деяких з цих порід сягає 4,16 мільярда років. Це відкриття дозволяє заглянути в самі витоки історії Землі.