Росія продовжує отримувати 6 мільярдів доларів від експорту нафти через територію України. Що ж заважає зупинити цей транзит?
До 2029 року росіяни отримуватимуть мільярди доларів від продажу нафти, яку в ЄС постачають територією України. Чи можна це припинити?
З 1 січня 2025 року Україна припинила транспортування російського газу, що позбавило Кремль щорічних доходів у розмірі 6,5 мільярда доларів.
На двадцять першій добі після припинення постачань, ціни на газ у Європі утримуються на стабільному рівні, не перевищуючи 500 доларів за тисячу кубометрів. При цьому Білий дім охарактеризував цю ситуацію як найбільшу та найзначнішу геополітичну поразку для Москви.
Наступним розумним кроком могло б стати припинення транзиту нафти, адже на третій рік повномасштабної війни він все ще приносить агресору до 6 мільярдів доларів. Особливо враховуючи, що практично вся Європа відмовилася від російської нафти вже в перші місяці вторгнення.
Словаччина, Угорщина та Чехія мають особливий статус, адже їм надали додатковий час для пошуку ресурсів, які не походять з Росії. Чехія, зокрема, успішно справилася з цим викликом і вже через шість місяців зможе повністю перейти на нових постачальників.
Лише Будапешт і Братислава настоюють на закупівлі нафти з Росії, не маючи наміру шукати альтернативні варіанти імпорту. Крім того, ці країни регулярно блокують ключові рішення, пов'язані з фінансовою та військовою підтримкою, а також погрожують перешкодити вступу України до Європейського Союзу та НАТО.
Щоправда, судячи з останніх заяв прем'єра Дениса Шмигаля, українська влада також не поспішає перекривати потік нафтодоларів до Москви. Чому Україна досі качає російську нафту та як це зупинити?
Європейський Союз запровадив заборону на імпорт російської нафти ще в червні 2022 року, проте вона не набула чинності одразу. Країнам-членам блоку було надано півроку, щоб вони могли знайти інші варіанти постачання.
Крім того, для Угорщини, Словаччини та Чехії було встановлено особливе правило: їм дозволено продовжувати закупівлю російської нафти, оскільки ці країни не мають безпосереднього доступу до портів. Це послаблення залишається в силі й до теперішнього часу.
Для цих трьох держав нафта постачалась через Україну південним маршрутом нафтопроводу "Дружба".
За оцінками консалтингової компанії ExPro, за транзит російської нафти у 2024 році Україна отримала близько 250 млн дол, в той час як від продажу сировини російський бюджет поповнився 6 млрд дол.
У минулому році Росія експортувала 11,36 млн тонн нафти через "Дружбу", що на 16% менше, ніж у 2023-му. Цей обсяг став найнижчим за останнє десятиліття.
В Україні найбільше російської нафти було доставлено до Угорщини, обсяг якої перевищив 4,7 мільйона тонн. Друге місце займає Словаччина з 3,9 мільйона тонн, а трійку лідерів завершує Чехія, яка отримала 2,7 мільйона тонн.
Цікаво, що із трьох країн, які отримали відтермінування від ембарго, реальним пошуком альтернативних постачальників займалась лише Чехія. Угорщина та Словаччина майже нічого не робили та досі наполягають на продовженні транзиту через Україну.
Так, за рік Угорщина взагалі не знизила обсяг поставок з Росії, в той час як Словаччина зменшила лише на 15%. Чехія ж скоротила імпорт російської нафти на 35%. До того ж остання вже заявила, що в середині цього року зможе повністю відмовитись від нафти з РФ.
Цю мету буде досягнуто завдяки оновленню Трансальпійського трубопроводу (TAL), який проходить з Італії до Німеччини. Розширення TAL дозволить подвоїти можливості постачання для Чехії до 8 мільйонів тонн на рік, що цілком задовольнить потреби країни.
"Цей проект надасть Чехії можливість не турбуватися про перебої у постачанні нафти з Росії і незабаром повністю відмовитися від російських енергоресурсів," - підкреслив прем'єр-міністр Чехії Петро Фіала.
Отже, залежність від українських трубопроводів стосується лише Словаччини та Угорщини, які не вжили жодних заходів для відмови від російської нафти і постійно висловлюють загрози щодо блокування міжнародної допомоги Україні, а також щодо її прагнень вступити до ЄС і НАТО.
На відміну від угоди про транспортування газу, термін дії якої закінчився 1 січня 2025 року, контракт на постачання російської нафти триває до кінця 2029 року. Це створює для українських урядовців офіційну основу для заяв про неможливість зупинки постачання російської нафти до Угорщини та Словаччини.
Під час свого недавнього візиту до Верховної Ради, прем'єр-міністр Шмигаль зазначив, що припинення транзиту через нафтопровід "Дружба" стане порушенням України зобов'язань за Енергетичною хартією та угодою про асоціацію з ЄС.
Крім того, за словами прем'єр-міністра, нездатність виконати взяті на себе зобов'язання може стати підставою для притягнення України до відповідальності і висунення відповідних фінансових претензій.
"Це пройде через міжнародний арбітраж, і точна сума ще не визначена. Країни, які понесуть відповідні втрати, будуть формувати та оцінювати ці витрати. Вочевидь, йдеться про значні санкції та великі фінансові суми", - зазначив Шмигаль.
Проте не всі поділяють цю точку зору. "Заява Шмигаля про те, що ми не в змозі зупинити транзит через порушення угоди про асоціацію з ЄС та Енергетичної хартії не є коректною", - стверджує Сергій Макогон, колишній очільник "Оператора ГТС". Він підкріплює свою позицію двома аргументами.
По-перше, Енергетична хартія - це вже мертва угода, з якою сам ЄС прийняв рішення вийти ще 30 травня 2024 року. Тому посилатись на якісь зобов'язання по ній - це незрозуміла тактика.
По-друге, Угода про Асоціацію містить спеціальну статтю 472, що надає Україні можливість вжити необхідних заходів для захисту національної безпеки у випадку виникнення форс-мажорних ситуацій.
"Це безсумнівно дає нам можливість припинити транзит, оскільки доходи від продажу нафти використовуються для фінансування війни проти України. Ми не можемо залишатися байдужими, коли Угорщина та Словаччина щороку перераховують мільярди євро до Росії," - висловлює свою думку Макогон.
Опитані ЕП енергетичні експерти майже одноголосно висловились за припинення поставок російської нафти до Європи. При цьому інструментів для реалізації такого кроку декілька.
"Безумовно, з урахуванням інтересів України, необхідно зменшити доходи Росії від експорту нафти до мінімуму, оскільки ці кошти спрямовуються на фінансування військових дій. Це суттєві суми," - зазначає Борис Додонов, керівник Центру енергетичних досліджень KSE.
Він підкреслює, що цей крок може призвести до ускладнень у відносинах зі Словаччиною та Угорщиною в рамках Європейського Союзу. "Насправді, ці країни можуть перешкоджати ухваленню всіх рішень щодо євроінтеграції, які потребують одностайної підтримки, включаючи виділення Україні допомоги в розмірі 50 мільярдів євро", - зазначив Додонов.
Макогон висловлює незгоду з цим підходом. "Ми повинні вирішувати проблеми у міру їх виникнення. Щодо вступу України до ЄС, це може статися приблизно через 5-10 років. Спочатку нам необхідно завершити війну, а лише потім думати про інтеграцію до Європейського Союзу. Ми не зможемо покласти край конфлікту, якщо самі будемо сприяти ворогу в експорті нафти", - зазначив колишній керівник "Оператора ГТС".
Він зазначив, що в даний час існує кілька способів призупинення транзиту. Серед них — оголошення форс-мажорних обставин у зв'язку з війною, введення санкцій від РНБО або ухвалення закону, який нещодавно був зареєстрований у Верховній Раді.
В той же час, експерт у сфері міжнародних енергетичних і безпекових відносин, президент Центру глобалістики "Стратегія XXI" Михайло Гончар зазначає, що зупинка транзиту газу і нафти має свої особливості.
"На відміну від газового транзиту, де Росія не має змоги перенаправити потоки, у випадку з нафтою така опція існує. Російська сторона може реалізувати ресурс, який не транспортується через "Дружбу", використовуючи один з терміналів в Усть-Лузі на Балтійському узбережжі або ж через порт Новоросійськ на Чорному морі", - зазначає Гончар.
На його думку, найбільш ефективним методом були б перемовини з Єврокомісією.
"У шостому пакеті санкцій Європа зробила тимчасове послаблення для транспортування нафти в трьох країнах. Наразі готується вже 16-й пакет, і було б доцільно ініціювати пропозицію партнерам щодо завершення цього винятку. В будь-якому випадку, необхідно позбавити росіян цього фінансового ресурсу, адже це механізм для створення «троянських коней» Росії в Європі. Я маю на увазі, зокрема, Угорщину та Словаччину", - зазначає Гончар.
