Російські війська прагнуть позбавити українців тепла. Наскільки це можливо і які кроки слід вжити?

Ця зима може стати однією з найскладніших в історії незалежної України. Які виклики чекають на країну і на що слід налаштуватися громадянам?

Російські сили адаптували свою стратегію в енергетичній війні: тепер в їхньому прицілі опинилися не лише електричні мережі, а й газові інфраструктури та теплоелектроцентралі (ТЕЦ). Головна мета полягає в тому, щоб позбавити українців доступу до газу і тепла, спричинивши темряву та холод в країні.

З метою досягнення своїх цілей російські війська атакують інфраструктуру, що забезпечує видобуток блакитного пального, а також маршрути його імпорту та підземні резервуари газу. Найбільш уразливими виявляються території, що знаходяться поблизу фронту, куди ракети можуть досягати за лічені хвилини. Складнощі можуть виникнути і в столиці, де значна частина системи опалення залежить від кількох ключових об'єктів.

Чи підготовлена Україна до нових агресивних дій з боку Росії? Які регіони та населені пункти опинилися під найбільшим загрозливим впливом, і які заходи мають вжити громадяни?

Відкидати ймовірність такого сценарію під час війни було б легковажно. Найбільш складною ситуація буде в прифронтових та прикордонних областях, де з очевидних причин загрози для енергетичної інфраструктури максимальні.

Перш за все, це стосується Чернігівської та Сумської областей, які зазнають постійних атак. Висока ймовірність втрати опалення спостерігається також у Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській, Миколаївській, Одеській та Херсонській областях.

"Попри накопичені запаси газу та підготовку систем теплопостачання, ключові ризики пов'язані з безпекою, насамперед у прифронтових областях. Там, де ракета долітає за кілька хвилин, ТЕЦ перебувають під екстремальним ризиком і жоден об'єкт неможливо захистити на 100%", - пояснює один з народних депутатів.

Ситуація на сході країни є вкрай складною. "У деяких громадах Донеччини забезпечити теплом взимку буде неможливо через безперервні обстріли", - зазначає він.

Міста, які покладаються на теплоелектроцентралі для опалення, також стикаються з певними ризиками. Наприклад, у Києві основне постачання тепла здійснюють ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та Дарницька теплоелектроцентраль.

"Обстріли перетворюють ситуації з аваріями на теплоелектроцентралях на цілком реальні. Удар по великим тепловим джерелам становить загрозу для певних районів, хоча не для всього міста", - зазначає представник однієї з енергетичних компаній Києва в інтерв'ю ЕП.

По-перше, все залежить від ступеня завданих ушкоджень. "Україна формує комплексну систему захисту, яка об'єднує мобільні вогневі підрозділи, засоби радіоелектронної боротьби, протиповітряну оборону та фізичний захист. Ці компоненти взаємопов'язані, тому повністю знищити нас і "загасити" усі можливості буде досить складно", - зазначив співрозмовник ЕП у уряді.

По-друге, якщо частина обладнання буде пошкоджена, можна запустити вціліле або оперативно відновити уражене. "З тепловим обладнанням усе непросто, але полагодити його можна трохи швидше, ніж теплові електростанції", - пояснює він.

По-третє, у великих містах є локальні котельні і теплові пункти. Це невеликі об'єкти, що працюють при лікарнях, підприємствах, закладах соціальної сфери. Вони не здатні замістити великі ТЕЦ, але можуть компенсувати частину втрат.

"Це не зможе повністю вирішити проблеми міста, можуть виникнути перебої з теплопостачанням в окремих зонах або житлових комплексах, але про апокаліпсис, коли все замерзне, мова не йде", - зазначає в розмові з ЕП представник однієї з енергетичних компаній.

"У разі серйозного пошкодження основних теплових електростанцій, частина міста може залишитися без опалення на декілька днів або навіть тижнів. Конкретний розвиток подій залежатиме від ступеня руйнувань та погодних умов. Українцям вже зараз слід розглянути можливість підготовки запасного місця, де вони зможуть перечекати таку ситуацію, якщо вона настане," - зазначив представник уряду.

"Опалювальний сезон розпочався практично в усіх регіонах країни. Комунальні служби та енергетичні компанії мають чіткі стратегії реагування, проте основною невизначеністю залишається інтенсивність ворожих атак. Держава робить зусилля для укріплення фізичного захисту критичних об'єктів і нарощує кількість мобільних вогневих груп, але в умовах війни досягти абсолютної безпеки неможливо", - зазначає представник уряду, який добре обізнаний із ситуацією.

Знищення та обстріли несуть серйозні загрози для систем теплопостачання, що може призвести до зниження температури в житлових приміщеннях і навіть до втрати опалення. Тому важливо заздалегідь бути готовими до можливих критичних ситуацій. Які аспекти варто врахувати?

Власникам квартир з централізованим опаленням рекомендується знайти можливість залишитися на кілька днів чи навіть тижнів у друзів або родичів, які живуть у приватному секторі, житлових комплексах, невеликих містах або селах, де є автономні системи опалення.

За кожним будинком повинна бути призначена особа, яка в разі надзвичайної ситуації швидко зможе зливати воду із системи, аби уникнути розриву труб у мороз. У багатьох випадках ця процедура виконується вручну, тому важливо визначити, хто несе відповідальність за тепловий пункт.

Також слід утеплити житло і придбати електрообігрівачі, теплі ковдри та спальники. У пікові години варто вмикати лише прилади з низьким енергоспоживанням.

Електрична енергія. Необхідно підтримувати павербанки та зарядні пристрої в повному заряді, а також мати запас свічок, ліхтарів і батарейок. Під час обстрілів можуть виникати різкі коливання напруги, тому рекомендується вимикати домашні прилади, щоб уникнути їх пошкодження.

Вода. Необхідно мати резерв питної та технічної води на кілька днів.

Комунікація. Увімкніть кнопковий телефон, здатний зберігати заряд до семи днів.

Фінанси. Накопичити готівку на випадок, якщо банкомати не будуть працювати.

Аптечка. Придбати ліки першої необхідності на кілька тижнів.

Дані. Знайти місцезнаходження центру підтримки з комфортом, доступом до інтернету та можливістю підзарядки електронних пристроїв.