Семеро опонентів Трампа: що Україні слід очікувати від саміту G7 у Канаді.

Сьогодні, 15 червня, у Канаді стартує саміт лідерів "Великої сімки", де братиме участь президент України Володимир Зеленський. У статті журналіста РБК-Україна Романа Кота ви знайдете інформацію про ключові теми та очікування від заходу, зокрема щодо нової особистої зустрічі Зеленського з Дональдом Трампом.
Саміт Великої сімки в Канаді відбувається в знаковий для України час. З одного боку, фактичний крах потерпіла спроба президента США Дональда Трампа завершити війну Росії проти України і все більше помітно, як він намагається "зіскочити" з цієї теми.
З іншого боку, інші учасники "Великої сімки" – Велика Британія, Франція, Італія, Німеччина, Канада та Японія – продовжують підтримувати Україну, хоча їм бракує рішучості для реальних дій. Яскравим прикладом цього є ситуація з відправленням європейських військових сил до України. Ще на початку року ця ініціатива була активно обговорювана, і навіть працювали над її технічними аспектами. Однак сьогодні енергія європейських країн помітно зменшилась.
"Європа ще не вирішила для себе, що вона буде з Україною повністю, якщо не буде Америки", - сказав під час спілкування з журналістами напередодні саміту президент Володимир Зеленський.
Тим часом у світі відбуваються й інші події, які можуть мати вплив на конфлікт між Росією та Україною, і безумовно стануть темою обговорення на саміті.
Напередодні зустрічі G7 на Близькому Сході ситуація різко ускладнилася: Ізраїль здійснив атаки на ядерні та військові об'єкти в Ірані. У відповідь Тегеран завдав удару по Ізраїлю, що призвело до подальшої ескалації конфлікту. Це, в свою чергу, створює загрози для світової економіки, зокрема, через можливе зростання цін на нафту. Окрім того, варто зазначити, що існує зв'язок між українськими та іранськими подіями в контексті діяльності Трампа.
Продовжується торговельна війна, ініційована Трампом. Хоча деякі угоди вже досягнуті, країни Європейського Союзу та Японія все ще перебувають у процесі переговорів із США щодо мит. До 9 липня США оголосили про "відстрочку" введення 50% тарифів на товари з ЄС. За інформацією Financial Times, в Брюсселі зростає тривога, що президент США може вимагати від Європи "вигідну торгову угоду" в обмін на підтримку України.
На даний момент питання консенсусу з Трампом не обговорюється. Згідно з інформацією від джерел Bloomberg, після завершення саміту не планується випуск спільного комюніке. Натомість лідери G7, ймовірно, оприлюднять окремі спільні заяви, присвячені різним аспектам.
Цей підхід має на меті зменшити напруженість у стосунках з Трампом, що є пріоритетом для організатора саміту - прем'єр-міністра Канади Марка Карні. Це також відповідає його стилю роботи, зазначила в коментарі для РБК-Україна Анна Лачихіна, партнерка компанії з урядових зв'язків та комунікацій Good Politics, а також колишня радниця в канадському парламенті.
Стиль управління Карні дещо відрізняється від Джастіна Трюдо, його попередника на посаді прем'єр-міністра. Він активно займається питаннями України, намагаючись не лише робити публічні заяви, а й здійснювати реальні кроки для надання допомоги та налагодження співпраці з різними партнерами. Лачихіна зазначила, що сподівається на досягнення порозуміння під час зустрічі "Великої сімки".
Вона зазначила, що новий прем'єр Канади може відіграти важливу роль у якості посередника між Трампом і європейськими керівниками.
Головна роль у визначенні тем для саміту належить цьогорічному головуючому у "Сімці" – Канаді. Прем'єр-міністр Карні запропонував включити до порядку денного питання "справедливого та стійкого миру в Україні" та в інших регіонах, де тривають конфлікти.
"Поки що ми не отримали жодних чітких і конкретних заяв. Однак, відомо, що, спілкуючись з однопартійцями, він наголошує на важливості України у порядку денному. Як приклад, запрошення Зеленського на саміт G7 підтверджує ці слова", - зазначила Лачихіна.
Володимир Зеленський та Марк Карні (зображення: Getty Images)
Своєю чергою президент України визначив кілька головних для себе тем на саміті: перемовний процес щодо завершення війни, санкційна політика та подальша допомога Україні.
"Ми на порозі ухвалення ключових санкційних рішень. Тільки через діалог ми можемо досягти порозуміння з усіма країнами, які відіграють роль у реалізації рішучих санкційних заходів, спрямованих на припинення або зменшення фінансування війни, розпочатої Путіним," - зауважив Зеленський.
Також він повідомив, що під час саміту планується обговорити відновлення України.
У контексті тиску на Російську Федерацію важливим аспектом залишається зниження "цінової стелі" на російську нафту. У грудні 2022 року країни G7, Європейський Союз та Австралія встановили цю межу на рівні 60 доларів за барель. Основна мета – змусити Росію продавати нафту за цінами, що нижчі за ринкові, тим самим зменшуючи її фінансові ресурси для ведення військових дій. Крім того, введення цінової стелі сприяло уникненню різкого скорочення світових поставок нафти. Важливим фактором є також тенденція до зниження світових цін на нафту, внаслідок чого "цінова стеля" може втратити своє значення, хоча несподівані події на Близькому Сході здатні змінити цю ситуацію.
Досвід свідчить, що встановлена ціна у 60 доларів за барель виявилася недостатньою. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга 20 травня звернувся до країн Великої сімки з пропозицією знизити цінову межу до 30 доларів за барель. Однак, існують серйозні сумніви, що "Сімка" погодиться на таке суттєве зменшення.
19 травня Reuters повідомляло, що ЄС запропонує G7 знизити цінову межу до 50 доларів за баррель. Із закликом до зниження виступила і Велика Британія. Однак США не хочуть знижувати стелю, повідомляють джерела Bloomberg. Співрозмовники агентства зазначають, що рішення про зниження граничної ціни на російську нафту залишається за Трампом. Але поки що немає жодних змін у позиції, яку США виклали на зустрічі міністрів фінансів G7 на початку цього року.
Причин такого опору багато - від суто економічних до політичних. Опір Трампа запровадженню санкцій та тиску на Росію давно відомий. У крайньому випадку, країни ЄС та Великобританія можуть запровадити цінову стелю самостійно. Проте без США це буде менш ефективним. Тим паче, що Росія навчилася обходити обмеження за допомогою "тіньового флоту" танкерів. Власне, можливість карати порушників стелі санкціями є ключовою, і тут лише Європа не може впоратися.
На саміті планується ряд зустрічей Володимира Зеленського з його колегами. Особливо важливою буде бесіда з Дональдом Трампом. Зеленський вже почав озвучувати деякі теми для обговорення. Одним з основних питань є позиція Трампа стосовно нових санкцій проти Росії. Хоча сам президент США не має наміру їх вводити, в Сенаті активно обговорюється потужний законопроект про санкції, ініційований Гремом і Блюменталем. Незважаючи на наявність достатньої кількості голосів для його ухвалення, конгресменам потрібна остаточна підтримка Трампа.
"Я сподіваюся, що, навіть якщо до цього часу рішення щодо санкцій ще не буде прийнято, мені вдасться отримати розуміння, наскільки ми наблизилися до його ухвалення," - зазначив Зеленський 12 червня.
В умовах коли у Трампа різко впав інтерес до закінчення російсько-української війни, для Києва важливими залишаються дві речі.
Перше — це підтримка обміну розвідувальною інформацією зі Сполученими Штатами. За даними Politico, приблизно 80% розвідувальних даних, що використовуються Україною, надходять з-за кордону, в основному з США. Це включає інформацію з радарів, супутникові зображення та сигнали про можливі російські авіаційні або ракетні атаки. У березні цього року Сполучені Штати на кілька днів призупиняли обмін даними, що призвело до серйозних негативних наслідків для України.
Ось кілька позитивних новин. Як повідомляє видання Foreign Policy, адміністрація Трампа може скоротити пряму військову допомогу Україні, проте обмін розвідданими залишиться важливим аспектом підтримки. Цей підхід не вимагає великих фінансових витрат і дозволяє США зберігати контроль над ситуацією, не беручи безпосередньої участі у конфлікті.
Інша тема, яка заслуговує на обговорення, - це дозвіл Трампа на придбання американської зброї для України. Хоча Київ не має достатніх фінансових ресурсів для цього, Європа може взяти на себе відповідальність за ці закупівлі.
На даний момент Україна продовжує отримувати військову допомогу, яку Сполучені Штати надали в останні місяці президентства Джо Байдена. Останні постачання очікуються в середині липня. У майбутньому питання безкоштовного надання зброї вже не стоїть на порядку денному. Крім того, Європа все ще не здатна повністю замістити США у цій сфері, хоча виробництво зброї поступово нарощується. Особливо це стосується систем протиповітряної оборони. Наприклад, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус зазначив, що його країна готова закупити нові комплекси Patriot для України.
Лідери країн Великої сімки під час саміту 2018 року (джерело: Getty Images)
Серед інших аспектів, цей підхід відкриває можливість використати меркантильні інтереси Трампа. Проте, його опір такому рішенню зумовлений, знову ж таки, бажанням не погіршити відносини з Путіним. Крім того, на ситуацію можуть вплинути події на Близькому Сході та потреба у військовій допомозі Ізраїлю.
"Сьогодні ми маємо намір придбати пакет озброєння у США. Угоду щодо цього питання можна досягти лише на рівні президентів," - зазначив Зеленський перед самітом.
Цей саміт, безумовно, стане однією з найсміливіших спроб України та її партнерів (усіх членів G7, окрім США) нарешті переконати Трампа діяти рішуче проти Росії. Раніше відбулася особиста зустріч президентів України та США у Ватикані, яка дозволила остаточно закрити главу, пов'язану зі скандалом у Білому домі. Теперішня зустріч може стати важливим кроком уперед - принаймні, на це сподівається київська влада.