Сергей Русов: Почему в рядах ВСУ наблюдается большое количество ампутаций? Истина, которая вас поразит -- Блоги | OBOZ.UA
Ми всі живемо в умовах повномасштабної війни. Живемо вже більше трьох років. Але разом з часом якій минув, поступово приходить усвідомлення та розуміння того, якого лиха ця війна наробила вже, і скільки наробить ще.
У ряду тих, чиї життя забрала ця війна, також перебувають люди, яким доводиться фактично починати своє існування з нуля. Причини цього полягають не лише у втраті близьких, але й у серйозних травмах і пошкодженнях здоров'я. Як зазначив Сергій Сошинський, ініціатор національної програми "Врятуй кінцівку", більше 70% всіх травм, які отримують наші захисники, припадають на кінцівки – руки та ноги. При цьому 60% з цих травм є важкими, тоді як лише 40% мають середній або легкий ступінь, що дає шанс багатьом військовим повернутися до активного життя в майбутньому.
В Україні з усіх 100% травмованих кінцівок 15% призводять до ампутації.
За офіційною інформацією на початок 2025 року в нас вже було проведено понад 95 тисяч ампутацій, до речі не тільки серед наших військових, але і цивільних. А за неофіційною - понад 120 тисяч, тому що існує первинне протезування за кордоном, яке не входить в офіційну статистику Національної служби здоров'я України (далі в тексті - НСЗУ). Звісно, що більшість, а саме 65% ампутованих кінцівок - нижні, через різного типу мінно-вибухові травми. Звісно, що сучасна медицина вміє досить успішно лікувати навіть дуже важкі поранення, але в певних випадках врятувати кінцівку фізично неможливо. Бо рятувати просто вже нема що.
Однак у багатьох з цих ситуацій все могло скластися зовсім інакше...
І тут ми стикаємося з найбільш трагічною ситуацією: за даними хірургів, близько двох третин ампутацій відбувається через неправильне використання турнікетів військовими. Це свідчить про те, що недостатнє знання основ первинної медичної допомоги часто призводить до невірного або надмірно пізнього застосування турнікету, що, в свою чергу, викликає некроз тканин кінцівки і, як наслідок, необхідність ампутації. Найбільш вражаючі приклади — це випадки, коли бійці з травмами кінцівок доставляються до шпиталю через стаб пункт, але кошти, виділені нашою державою на їхнє лікування, вичерпуються майже миттєво, не встигнувши, так би мовити, вступити в дію. Річ у тім, що Національна служба здоров’я України на оперативне лікування одного пораненого військовослужбовця виділяє лише 8 тисяч 735 гривень, і на цьому все закінчується.
Вартість порятунку однієї кінцівки може сягати 50-60 тисяч гривень, а в деяких випадках навіть досягати 200 або 300 тисяч гривень.
Важко у це повірити, але навіть попри те, що ми вже чотири роки переживаємо повномасштабну війну, кожен військовослужбовець, який потрапляє до шпиталю чи лікарні, фактично є тягарем для медичних установ. Фінансування настільки обмежене, що недостатньо для порятунку навіть однієї серйозно пошкодженої кінцівки, не кажучи вже про лікування кількох поранених одночасно. Водночас, у хірургів є безліч рекламних матеріалів від протезних компаній, які пропонують виготовлення різноманітних зовнішніх протезів різної якості та вартості. На жаль, через нестачу коштів на лікування, деякі хірурги можуть відчути спокусу отримати фінансову винагороду від цих компаній, які насправді не є медичними закладами, а скоріше схожі на автомайстерні, за кожного нового пацієнта. Особливо, коли йдеться про кілька протезів, які можуть знадобитися замість кінцівок, які теоретично можна було б врятувати за наявності належного фінансування, уникаючи ампутації. Слід зазначити, що досвідчені та принципові лікарі часто підвищують вартість оперативного лікування, фінансуючи його з інших джерел, і в результаті їм вдається якісно лікувати бійців, які поступово йдуть на поправку.
Безумовно, цим питанням повинно займатися наше Міністерство охорони здоров'я. Багаторазово доведено, що для забезпечення ефективної системи охорони здоров'я кожна країна повинна витрачати щонайменше 5% свого ВВП, а оптимально — 8-9-10%. Проте, незважаючи на те, що війна триває вже тривалий час, наша держава виділяє на охорону здоров'я менше 3% свого ВВП.
Які варіанти вирішення цієї проблеми доступні на сьогодні?
За словами Олександра Муравського, керівника комітету "По справах поранених та травмованих" і ветерана з восьмирічним досвідом захисту України, цей комітет взяв на себе відповідальність за додаткове фінансування витрат на операції, які потрібні для порятунку рук і ніг. Існує реальна потреба в дорогих матеріалах, таких як біо-скло, яке використовується хірургами для відновлення сильно пошкоджених ділянок кісток. Вартість цього компонента коливається від 500 до 1000 євро за кубик. Наприклад, для повної заміни 10-сантиметрової ділянки гомілкової кістки може знадобитися від 10 до 12 кубів біо-скла. Крім того, необхідно покривати витрати на роботу хірургів, які іноді виїжджають з інших міст або навіть з-за кордону для проведення операцій. Також слід врахувати оплату роботи медсестер у операційних.
Ця діяльність триває безперервно, і варто зазначити, що про неї говорять відомі особистості. Серед них — наша видатна Олімпійська Чемпіонка та світова рекордсменка Ярослава Магучіх, яка також активно залучена до цієї справи. Наприклад, завдяки програмі "Врятуй кінцівку", про яку я вже згадував, за півтора року вдалося врятувати понад 1700 кінцівок. Це становить близько 60 врятованих кінцівок щомісяця.
Масштаб проблеми міг би зрости в десятки разів, але, на жаль, фінансування залишається обмеженим для тих, хто потребує допомоги. Найсумніше, що навіть самі органи влади не усвідомлюють, скільки грошей можна заощадити для державного бюджету, рятуючи хоча б одну кінцівку.
Ви можете самостійно зробити підрахунки: після ампутації кожен військовослужбовець отримує від Міністерства соціальної політики 1 мільйон 800 тисяч гривень. Однак, крім цього, наш уряд також виплачує кожній протезній лабораторії від 240 тисяч до 4,3 мільйона гривень за кожен виготовлений і встановлений екзопротез для однієї кінцівки. Якщо знову провести підрахунки, витративши приблизно 50 мільйонів гривень на всі операції, ця благодійна ініціатива вже допомогла заощадити Україні понад 4 мільярди гривень!
А ви лише уявіть собі цю цифру...
Проте кількість подібних рятувальних операцій потрібно безумовно збільшити. Підсумовуючи вище наведене, хочу процитувати ветерана Олександра Муравського, якого я вже згадував: "Коли чуєш, що наш уряд виділив 1 мільярд гривень на безкоштовне лікування зубів для військових, виникає просте запитання: Чи можна взагалі порівнювати врятовані зуби з врятованими кінцівками?! Що є важливішим для майбутнього держави – здорові зуби та ясна, чи ті чоловіки та жінки, які здатні вести повноцінне життя і займатися своїми улюбленими справами?!"
Виберіть найбільш актуальне з цих питань, піднявши руку... Адже не всі з нас мають змогу зробити це зараз.
