"Справжня тривога": чи може законодавство щодо НАБУ перешкодити Україні у наближенні до Європейського Союзу та отриманні важливої допомоги?
У парламенті розпочали збір підписів для скасування закону про НАБУ через рішення Конституційного Суду.
"Щодо ситуації з НАБУ та САП. Україна відповідально ставиться до зміцнення верховенства права і ставиться з усією серйозністю до забезпечення ефективної антикорупційної політики, а також до виконання міжнародних зобов'язань".
Ці висловлювання належать до публікації нового керівника напрямку європейської та євроатлантичної інтеграції Тараса Качки. Голосування за резонансний законопроект №12414, який суттєво обмежив повноваження НАБУ та САП, викликало значний резонанс у суспільстві та поставило ряд запитань: як це рішення Верховної Ради та президента вплине на взаємини України з міжнародними партнерами? Яка доля чекає на євроінтеграцію, а також на життєво важливу для країни військову та фінансову підтримку?
"Телеграф" звернувся до українських політологів та представників європейського політикуму, щоб знайти відповіді на ці питання.
Європейська комісія висловила серйозне занепокоєння з приводу нещодавніх змін до Кримінального кодексу, ухвалених в Україні, які можуть загрожувати автономії НАБУ та САП. Президентка ЄК Урсула фон дер Ляйєн вже направила запит до українського уряду для отримання додаткових роз'яснень.
У ексклюзивному інтерв'ю для "Телеграфу" представник Європейської Комісії Гійом Мерсьє підкреслив, що антикорупційні органи є "основоположним елементом правопорядку" в Україні і повинні функціонувати автономно.
"Ми глибоко занепокоєні затвердженням змін до Кримінального кодексу в Україні. Ці зміни можуть суттєво знизити ефективність і повноваження антикорупційних органів", – підкреслив Мерсьє.
За його словами, президентка фон дер Ляйєн провела переговори з Володимиром Зеленським, висловивши свої побоювання стосовно наслідків цих змін.
"Повага до верховенства права та боротьба з корупцією -- це фундаментальні цінності ЄС. Як країна-кандидат, Україна має повною мірою дотримуватися цих стандартів. Жодних компромісів тут бути не може", -- наголосили в Єврокомісії.
Президент Володимир Зеленський організував зустріч із керівниками Служби безпеки України, Національного антикорупційного бюро, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Національного агентства з питань запобігання корупції, Державного бюро розслідувань, Міністерства внутрішніх справ та Генеральної прокуратури на фоні критики, що виникла через законопроект №12414. Він охарактеризував цю нараду як відверту і продуктивну, наголосивши на спільному ворогові — Росії, а також на важливості створення потужної системи правоохоронних органів та боротьби з корупцією.
"Ті, хто діє проти України, не мають права на спокій. Виробничі процеси не можуть тривати роками без ухвалення рішень", -- підкреслив Зеленський.
За результатами обговорення було ухвалено рішення розробити спільний план дій для посилення інститутів. Перша робоча зустріч запланована на наступний тиждень, а остаточний план має бути представлений через два тижні.
Єврокомісар, відповідальний за питання розширення Європейського Союзу, Марта Кос, висловила занепокоєння з приводу рішення, ухваленого Верховною Радою. Цю інформацію вона опублікувала у своєму акаунті в X 22 липня.
"Я глибоко занепокоєна сьогоднішнім голосуванням у парламенті. Знищення важливих механізмів, що забезпечують незалежність НАБУ, є суттєвим регресом. Незалежні установи, такі як НАБУ та САП, є критично важливими для європейського курсу України. Дотримання верховенства права залишається ключовим питанням у процесі переговорів про вступ до ЄС," - підкреслила вона.
Чиновниця також повідомила про відверту розмову з прем'єр-міністром України Юлією Свириденко та головою євроінтеграції Тарасом Качкою, під час якої акцентувала увагу на стурбованості останніми змінами у законодавстві:
"Висловила серйозне занепокоєння щодо останніх подій у сфері верховенства права, особливо щодо змін, ухвалених до закону про НАБУ та САП. Ми продовжуватимемо співпрацю з Україною над необхідними реформами у сфері верховенства права та просуванням її шляху до ЄС", - написала єврокомісар.
Делегація Комітету Європейського парламенту, що відвідала Київ, висловила своє "обурення" у зв'язку з рішенням Верховної Ради, яке стосується закону, що зменшує повноваження антикорупційних структур.
"Наразі ми вражені останніми новинами з Верховної Ради. Тільки що дізнався, що президент підписав закон про НАБУ. Як вже вказували інші члени ЄС, це викликає у нас певні занепокоєння. Мушу зазначити, що мене також дещо обурює, що під час усіх наших обговорень нас не попередили про цей надзвичайно швидкий розвиток подій," – висловив свою думку голова комітету Ніклас Гербст.
Він підкреслив, що процедура прийняття рішення — від розгляду законопроекту в комітеті та парламенті до його підписання президентом за лічені години — відбулася без залучення європейських партнерів до консультацій.
Політик підкреслив, що учасники Комітету є відданими союзниками України та рішуче виступають проти розповсюдження російської пропаганди, яка малює образ "корумпованої України".
"На нашу думку, це абсурд. Однак ми також переконані, що антикорупційні установи повинні функціонувати autonomously," -- зазначив він.
Хербст також підкреслив, що Європейський Союз продовжує залишатися основним донором для України та має намір і надалі надавати їй підтримку.
Група послів держав G7 висловила занепокоєння ще до проведення голосування та підписання закону, з огляду на ситуацію навколо Національного антикорупційного бюро України, зокрема в контексті розслідування стосовно декількох його працівників.
Цю інформацію було озвучено у заяві Групи послів G7 на підтримку України, яка була опублікована в соціальних мережах.
"Група семи активно спостерігає за поточними подіями в НАБУ, зокрема за розслідуванням, яке стосується кількох працівників агентства, підозрюваних у вчиненні правопорушень. Сьогодні ми провели зустріч з представниками НАБУ, висловили серйозні занепокоєння та плануємо обговорити ці питання з урядовими лідерами," - йдеться у заяві.
Представники G7 підкреслили значення прозорості, автономії інститутів і ефективного управління.
"Ми всі розділяємо зобов'язання забезпечувати прозорість, незалежність інституцій та ефективне управління, а також високо цінуємо наше співробітництво з Україною в спільній боротьбі проти корупції", – зазначалося у другій частині заяви.
Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) надіслала до Офісу президента листа, в якому висловила тривогу щодо потенційних негативних наслідків для міжнародних інвестицій у секторі оборони у зв'язку з прийняттям закону №12414. У цьому документі ОЕСР вказує на положення, які, на її думку, можуть негативно вплинути на незалежність Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).
В ОЕСР зазначили, що цей закон значно загрожує автономії спеціалізованих антикорупційних установ в Україні. Якщо документ вже підписано, організація закликає до внесення додаткових правок, щоб убезпечити цю автономію.
"Я дуже наполегливо закликаю підійти до цього питання з усією серйозністю," — підкреслила у своєму зверненні до Офісу президента керівник Антикорупційного відділу ОЕСР Джулія Фромгольц.
Окрім цього, ОЕСР висловила занепокоєння, що цей закон може негативно вплинути на міжнародний імідж України серед партнерів, які активно беруть участь у відновленні країни та вкладають кошти в її оборонний сектор.
Політолог Олексій Якубін у коментарі "Телеграфу" зазначив, що реакція міжнародних партнерів України на ухвалення закону №12414, який змінює повноваження НАБУ та САП, буде нерівномірною. На його думку, ставлення США та Європейського Союзу до цієї ініціативи різниться через політичні зміни у Вашингтоні та структурні особливості ЄС.
За словами Якубіна, нинішня адміністрація в Білому домі -- республіканська -- не демонструє особливого інтересу у підтримці антикорупційних інститутів в інших країнах.
"Створення антикорупційної інфраструктури на глобальному рівні не є пріоритетом для сучасної адміністрації США. Трамп розглядає ці ініціативи як проекти, які підтримуються демократами і не є обов'язковими для реалізації. Відтак, поточна адміністрація, здається, не вважає ситуацію з правомірністю критичною," – зазначив він.
Якубін також звернув увагу на те, що політика скорочення американської участі у розвитку інститутів за кордоном виявилася ще раніше через реформування USAID та інші зміни.
"Це гармонійно вписується в загальну тенденцію – зменшення ролі США у реалізації інституційних проектів за межами країни. Тому я прогнозую або помірну, або обережну відповідь з боку Вашингтона," – зазначив він.
У свою чергу, експерт висловив думку, що в Європейському Союзі можуть сприйняти ухвалення цього закону як ризик для євроінтеграційного процесу України. Як зазначив Якубін, у Брюсселі очікували на збереження автономії НАБУ та САП, що є важливим фактором для подальших переговорів щодо членства.
Європейський Союз активно підтримує Україну в період війни, проте має свої внутрішні механізми та регуляції, зокрема в контексті розширення. Процес вступу України до ЄС є не лише політичним, а й технічним викликом. Сумніви щодо незалежності антикорупційних органів можуть породжувати ризики. Крім того, існує певний скептицизм серед деяких членів ЄС щодо питання розширення.
Він зазначив, що цей закон може стати "точкою напруги" у діалозі України з Євросоюзом, особливо щодо відкриття кластерів переговорів. Саме тому, за його словами, ми вже бачимо реакції з боку європейських структур, а надалі ця тема лише розгортатиметься.
"Це може дати аргументи противникам вступу України до ЄС, які вже є в Європі. І вони можуть цим активно скористатися. Тобто, це не просто іміджева проблема -- це може вплинути на практичні речі", -- зазначив політолог.
Якубін нагадав, що для країн, які раніше вступали до ЄС, таких як Польща та Румунія, створення незалежних антикорупційних органів було ключовою умовою інтеграції. Навіть якщо після вступу ці структури зазнавали змін, на момент приєднання до Євросоюзу вони мали ефективно функціонувати.
"Перед приєднанням до Європейського Союзу Румунія та Польща розвивали схожу інфраструктуру. Після того, як ці країни стали членами ЄС, система зазнала змін. Проте, найважливішим є саме підготовчий етап до вступу — і в цьому контексті Україна знаходиться під ретельним наглядом," — підкреслив він.
Незважаючи на потенційну критику з боку Європейського Союзу, Якубін не очікує на згортання фінансової чи військової допомоги з боку Заходу, адже фактор війни залишається домінуючим у зовнішньополітичному порядку денному партнерів України.
"Європейський Союз продовжить підтримувати Україну, адже конфлікт ще не закінчився, і ЄС залишатиметься партнером Києва. Однак, одночасно активізуються обговорення щодо того, наскільки Україна відповідає вимогам для вступу," -- зазначив експерт з політичних питань.
Політолог та керівник Інституту соціально-політичного проектування "Діалог" Андрій Міселюк в інтерв'ю "Телеграфу" зазначив, що прийняття закону №12414, який обмежує автономію НАБУ та САП, вже викликало негативну реакцію з боку Західних країн.
Міселюк підкреслив, що формування антикорупційної інфраструктури стало одним з ключових аспектів наближення України до Європейського Союзу після Революції Гідності. Заснування НАБУ, САП та НАЗК стало доказом того, що Україна готова виконувати свої зобов'язання перед міжнародними партнерами у боротьбі з корупційними проявами.
"В даний момент відбуваються процеси, які суттєво погіршують європейські шанси України, як у контексті приєднання до Європейського Союзу, так і до інших міжнародних структур, включаючи Організацію економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР)", – підкреслив він.
Щодо Сполучених Штатів, експерт висловив більш обережну позицію. Він вважає, що у Вашингтоні наразі переважає усвідомлення того, що Україна веде екзистенційну війну, і тому не варто очікувати миттєвої жорсткої реакції.
"Миселюк підкреслив, що для Трампа питання боротьби з корупцією та виконання зобов'язань України перед міжнародною спільнотою не займають центрального місця. Існує ймовірність, що він взагалі не буде приділяти цим аспектам уваги."
Він передбачає, що з боку США, найбільше можна очікувати лише заяви від другорядних осіб — спікерів, окремих представників Державного департаменту чи радників. При цьому не слід чекати на реакцію безпосередньо від Трампа або глави міністерства закордонних справ.
Депутати Верховної Ради ініціювали збір підписів для звернення до Конституційного Суду з проханням анулювати закон №12414, що підриває автономію НАБУ та САП.
За словами парламентаря Ярослава Железняка, для звернення до КСУ необхідно зібрати щонайменше 45 підписів. Сам закон, підписаний президентом і опублікований у "Голосі України", набирає чинності 23 липня.
Нагадаємо, що раніше "Телеграф" повідомляв про те, як 11 липня московський суд ухвалив рішення про націоналізацію найбільшого в Росії виробника консервів — холдингу "Головпродукт", який знаходиться під контролем американської компанії. Власник цього холдингу, що об'єднує 32 консервні заводи, став об'єктом уваги Кремля через виведення дивідендів за межі країни та блокування постачань.
