Аналогічність звернень Кузьміних та компанії "Дарниця" стосовно функціонування фармацевтичного ринку може слугувати приводом для проведення перевірок, вважають юристи | УНН

Народний депутат Сергій Кузьміних вкотре виступає за обмеження аптечного маркетингу, що збігається з позицією компанії "Дарниця". Юристи вказують на можливі ознаки зловживання впливом, що може стати підставою для перевірки правоохоронними органами.

Народний депутат та голова підкомітету з питань фармацевтики Сергій Кузьміних активно просуває ініціативи, які вигідні певним великим фармацевтичним компаніям. Він знову висловив думку про необхідність обмеження аптечного маркетингу та зміни правил реалізації медикаментів в аптеках. Ці висловлювання, які перегукуються з публічною позицією компанії "Дарниця", викликають сумніви щодо незалежності його депутатської діяльності. Як зазначають юристи в коментарях для УНН, така поведінка може стати підставою для розслідування з боку правоохоронних і антикорупційних органів.

Раніше журналісти УНН проаналізували пости у соцмережах та блоги нардепа Сергія Кузьміних та топменеджменту компанії "Дарниця" й виявили, що їхні тези, формулювання та аргументи щодо роботи фармацевтичного ринку збігаються. Йдеться не лише про загальні погляди на роботу фармринку, а й конкретні позиції - наприклад, щодо маркетингових платежів: і депутат, і представники "Дарниці" заявляють, що маркетинг -- це головний драйвер завищення цін в аптеках.

Днями Сергій Кузьміних знову звинуватив аптеки у нав'язуванні "непотрібних вітамінів і дивних добавок", назвавши це "маркетинговим планом продажів".

Чи не час змінити правила? Ми маємо перейти від гонитви за бонусами до справжньої фармацевтичної послуги - коли в аптеці пацієнт отримує професійну консультацію і лише ті ліки, які призначив лікар. Без нав'язувань і перекручувань. Це повинно стати частиною нового Закону про аптечну діяльність, реєстр і реальний контроль фармацевтів. Аптека - це не магазин із "чарівними" пігулками. Це заклад охорони здоров'я, де повинні дбати про людину, а не про виконання плану з продажів

Подібні тези неодноразово озвучували й представники фармкомпанії "Дарниця", яка після запровадження обмежень на маркетингові договори зміцнила свої позиції на ринку. За оцінками експертів, щомісячний прибуток компанії зріс приблизно на пів мільярда гривень.

Опитані юристи від УНН підкреслюють, що така узгодженість в комунікаціях між політикою та бізнесом є не лише політичним рішенням, але й може стати потенційною юридичною небезпекою.

З юридичної точки зору важливо відокремлювати легальні інструменти представництва інтересів бізнесу від дій, які можуть кваліфікуватися як зловживання владою чи корупція. В Україні процедура прозорого лобіювання наразі нова й потребує практичного відпрацювання прийнятого закону, тож подібні практики часто можуть перебувати у, здавалося б, "сірій зоні" права, проте це потребує особливої уваги до ризиків відповідальності та репутаційних наслідків

Він підкреслив, що лише розслідування може дати остаточну правову оцінку цим діям.

Кримінальне право визначає, що порушення закону може бути визнане таким лише за наявності всіх елементів кримінального правопорушення. Це включає в себе суб'єктивну сторону (намери особи, що діє з особистих, корисливих мотивів), об'єктивну сторону (факт вчинення дії), суб'єкта правопорушення, а також об'єкт, на який ця дія спрямована. Порушенням є саме те, що підриває встановлений порядок дій або суспільні відносини, захищені законом. Тому, до моменту, поки відповідні органи не проведуть розслідування, не нададуть правову оцінку та не встановлять всі елементи правопорушення, говорити про наявність незаконного впливу було б передчасно.

Він зазначив, що на подібні факти повинні реагувати відповідні органи, зокрема Державне бюро розслідувань, якщо йдеться про ймовірні зловживання впливом, а також Національне агентство з питань запобігання корупції, яке займається перевіркою наявності конфлікту інтересів.

Дмитро Касьяненко, засновник юридичної фірми "Касьяненко і партнери", у своєму коментарі для УНН раніше підкреслював, що така ситуація може вказувати на можливе зловживання впливом, що передбачено статтею 369-2 Кримінального кодексу України.

Зокрема, якщо депутат Верховної Ради, користуючись своєю посадою голови відповідного підкомітету, діє не на благо держави або суспільства, а на користь конкретного бізнесу, з яким у нього існують або існували тісні стосунки, така діяльність може розцінюватися як зловживання впливом.

Журналісти УНН, спілкуючись із представниками фармацевтичної галузі та близькими до родини власників заводу "Дарниця" Катериною та Глібом Загоріями, дізналися, що на початку літа 2024 року Загорії розробили стратегію перерозподілу ринку. Її мета — витіснення малих виробників, усунення великих дистриб'юторів і перекладення відповідальності за підвищення цін на медикаменти на аптечні мережі. Реалізувати цей план без політичної підтримки було б неможливо, тому, за словами джерел, "Дарниця" звернулася до народного депутата Сергія Кузьміних, давнього знайомого родини та голови підкомітету з фармацевтики.

Першим кроком у цій кампанії стала боротьба проти аптечного маркетингу, який у суспільстві був виставлений як основна причина завищення цін. Під тиском громадськості Міністерство охорони здоров'я змушене було вжити заходів для обмеження маркетингових стратегій, проте обіцяне зниження цін так і не відбулося. Виробники, зокрема компанія "Дарниця", зменшили вартість лише кількох препаратів із числа найбільш популярних, тоді як ціни на інші ліки залишилися на колишньому рівні або навіть зросли. Тим часом, за різними оцінками, прибуток "Дарниці" зріс на пів мільярда гривень щомісячно.

Незважаючи на те, що очікуваного результату для пацієнтів не вдалося досягти, Кузьміних продовжує активно відстоювати інтереси компанії "Дарниця" – як через соціальні мережі, так і за допомогою контрольованих медіа та на приватних зустрічах. Крім того, за інформацією журналістів, благодійний фонд, співзасновником якого є Кузьміних, отримував значні фінансові вливання від фонду сім’ї Загоріїв, які є співвласниками "Дарниці". Це питання навіть стало об'єктом розслідування НАЗК.