Сотні "Шахедів" та балістичні загрози для Києва: чому дві стіни більше не забезпечують безпеки і які перспективи попереду.


Недавні напади на українську столицю відображають зміну стратегії агресора та зростання його агресивності. Київ систематично піддається інтенсивним повітряним ударам, що завдає серйозних ушкоджень інфраструктурі міста і, на жаль, призводить до втрат серед населення. Один з експертів роз'яснює причини цих атак та які ресурси Україні потрібні для ефективної оборони.

Російська Федерація продовжує завдавати комбінованих повітряних ударів по Києву. Якщо раніше масовані атаки переважно відбувалися в ніч з понеділка на вівторок, то цього тижня ворог змінив тактику, вдаривши в ніч з неділі на понеділок. На столицю полетіли сотні дронів (загалом понад 350 одиниць), а також балістичні та крилаті ракети, через що повітряна тривога лунала цілу ніч.

Ці напади спричинили значні руйнування: під удар потрапили багатоповерхові житлові будинки, адміністративні установи та навчальні заклади, а також один із входів до метро "Святошин". За попередніми повідомленнями, внаслідок атак загинуло 9 людей, ще 25 отримали поранення, і пошуково-рятувальна операція продовжується.

Особливо руйнівним стало влучання російської ракети у п'ятиповерховий житловий будинок у Шевченківському районі, яка знищила його частину аж до підвалу. Тиждень тому схожа ситуація сталася в Солом'янському районі, де ракета зруйнувала цілий під'їзд дев'ятиповерхового будинку. Однак цього разу удар прийшовся на густозабудований район, що призвело до пошкоджень сусідніх багатоповерхівок.

В інформаційному просторі регулярно порівнюють щотижневі атаки на Київ із килимовими бомбардуваннями. Нещодавно ворог почав тактику виснаження нашої ППО, запускаючи кілька хвиль дронів "Шахед". Після короткочасного затишшя, коли люди повертаються з укриттів, слідує удар балістичними ракетами.

На жаль, російським ударним дронам вдається прориватися до міста та завдавати значних руйнувань. З огляду на те, що росіяни лише збільшують кількість БПЛА під час нальотів, виникають побоювання, що у разі продовження таких атак від міста за декілька місяців "не залишиться живого місця".

Військовий експерт, генерал-лейтенант у відставці та заступник начальника Генштабу (2006-2010 рр.) Ігор Романенко в коментарі ТСН.ua наголошує: Україні бракує інструментарію для ефективної протидії агресору.

"Ми відчуваємо дефіцит далекобійної зброї, необхідної для завдання превентивних ударів по об'єктах, де виготовляються та зберігаються російські дрони. Наприклад, коли запускається близько п'ятдесяти дронів, до Татарстану або Єлабуги доходять лише десять. Це не завдає значної шкоди російським силам, оскільки існує безліч великих територій, що використовуються для виробництва та зберігання "Шахедів", а також місця проживання працівників. Удари мають бути більш потужними. Проте, на жаль, поки що ми не маємо достатньої сили, щоб істотно вплинути на виробництво дронів. Це питання потребує нашої уваги та зусиль", -- зазначає Романенко.

Щодо збиття дронів під час атак, експерт зазначає, що з цим є певні проблеми.

"Наші мобільні вогневі групи з кулеметами "Максим" не можуть ефективно протидіяти російським дронам, які постійно модернізуються і піднімаються на висоту понад 1,5 кілометра. Росіяни їх удосконалюють, ставлять на них реактивні двигуни і піднімають на висоту до 4-5 кілометрів. Тобто мобільні групи не діють ефективно, як раніше, а інші засоби для ефективної роботи по "Шахедах" поки відсутні. Ті ж зенітні FPV-дрони-винищувачі, які можуть ефективно працювати по "Шахедах", потрібно масштабувати та навчати операторів", -- пояснює генерал-лейтенант.

Ігор Романенко підкреслює, що Україна володіє неповторними зразками озброєння, але для того, щоб противник відчув їхню силу, потрібно забезпечити їх широкомасштабне впровадження.

"Ще минулого року ми отримали позитивні випробування "Довгого Нептуна". Але до масштабування зброї діло поки не дійшло. Зрозуміло, що це непроста задача, бо ворог намагається знищити будь-яке наше виробництво. І як тільки має інформацію -- завдає ракетних ударів. Зараз намагаємося масштабувати українську балістичну ракету "Сапсан" та "Грім-2". Але для цього потрібно налагодити виробництво. Усе це робиться, але не так швидко, як би нам усім хотілося", -- зазначає експерт.

Військовий аналітик підкреслює, що вважати ракетно-дронові атаки Росії на Київ "килимовим бомбардуванням" можна лише з певними застереженнями.

Термін "килимове бомбардування" почав використовуватися після конфлікту США у В'єтнамі, коли бомбардувальники В-52 завдавали ударів по великих площах джунглів, знищуючи все на своєму шляху. Хоча російські війська не застосовують аналогічну тактику, їх спроможності в дронових атаках очевидно зростають, як і виробництво безпілотних літальних апаратів. У нас є засоби для протидії, але їх кількість ще не достатня для широкомасштабного використання. Нам потрібно більше таких засобів, але для цього потрібен час. На даний момент наші можливості для масштабування ще не досягли бажаного рівня, тому ми маємо те, що маємо, — підкреслює військовий аналітик.

Ігор Романенко зазначає, що існує поширена думка про те, що російські удари по Києву та іншим містам спрямовані лише на цивільні об'єкти, однак це не відповідає дійсності.

"Росіяни шукають передусім наші військові об'єкти, щоб руйнувати підприємства з виробництва зброї. Ми намагаємося виробляти озброєння скрізь, де це можливо, а противник веде розвідку, і де виявляє хоч найменші прояви виробництва -- завдає ракетний чи дроновий удар", -- пояснює військовий експерт.

Окрім того, ворог прицільно б'є по багатоповерхівках Києва, щоб морально та психологічно тиснути на громадян.

"Насамперед, це стосується мешканців Києва. Київ виступає як центр ухвалення рішень, і саме тут створюється атмосфера страху, розпачу та паніки. Ці процеси відбуваються за чітким графіком щотижня. Російські військові потребують часу для накопичення ресурсів для авіаударів. Очевидно, що підготовка та оснащення тривають протягом тижня, а в понеділок вони здійснюють атаки. Психологічно це важко витримати, адже кожен понеділок приносить нові страхи та очікування, пов’язані з можливими обстрілами", – зазначає експерт.

Згідно з висловлюваннями Ігоря Романенка, мешканцям Києва слід суворо дотримуватися простого правила: як тільки лунає сигнал тривоги, необхідно негайно вирушати до укриття.

Кияни вже адаптувалися до умов війни і почали ігнорувати правила безпеки, вважаючи, що тривоги не є серйозною загрозою, і можна просто перечекати у безпечному місці. Деякі, під час сигналу тривоги, відкривають вікна і двері, щоб уникнути травм від скла, яке може розлетітися через вибухову хвилю. Проте, як показує практика, в умовах балістичних атак правило "двох стін" виявляється неефективним. Якщо такі атаки продовжаться, ризикувати не варто. Краще подбати про власну безпеку. Ситуація зміниться лише тоді, коли ми зможемо належним чином протистояти російським ударам, -- підсумовує Ігор Романенко.

Related posts