СРСР закривав храми та знищував скульптури: де в Україні занепадають церкви, в яких працювали митці Пінзель та Меретин (фото)

Церкві непорочного зачаття Пречистої Діви Марії, що розташована в Івано-Франківській області, понад 280 років

У містечку Городенка, що розташоване в Івано-Франківській області, знаходиться неповторний костел Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці, зведений у XVIII столітті. Ця архітектурна пам'ятка національного значення була створена видатними майстрами Меретином та Пінзелем. Костел витримав численні випробування, зокрема пожежі, війни, руйнування в період радянської влади та кілька етапів реставрації.

Ця споруда вважається однією з найважливіших у межах колишньої Речі Посполитої. Комплекс складається не лише з самого костелу, а також включає монастирську резиденцію та колону зі статуєю Пречистої Діви Марії. "Телеграф" вирішив поділитися історією цієї архітектурної пам'ятки.

Історія храму Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії та монастирського комплексу.

Будівництво костелу розпочалося на місці давньої дерев'яної каплиці за ініціативою Миколи Василя Потоцького. Фундаційний акт був підписаний 22 серпня 1743 року, а роботи стартували після виділення фундатором 20 000 злотих у 1745 році. До 1754 року споруда була майже готова, проте освячення храму відбулося лише 2 липня 1760 року.

Монастир функціонував недовго - близько 20 років - і був закритий під час так званої "Йосифінської касати" у 1780-х роках. Частину його коштовностей передали до Заліщицької окружної каси, а земельні маєтності включили до державного релігійного фонду. Загалом більшість монастирів Галичини було ліквідовано, включно з усіма чотирма на Городенківщині.

У XIX столітті костел неодноразово відвідували римо-католицькі та вірменські архієпископи зі Львова. У 1835 році будівля зазнала значних пошкоджень через пожежу: дзвони впали з веж, і храм перетворився на руїни. Завдяки підтримці імператора Фердінанда та архієпископа Львова, відновлення споруди зайняло два роки. У 1848 році, під час епідемії холери та нашестя сарани, місцева служниця Марія Коралевим пожертвувала кошти на вівтар святого Роха, який є покровителем від хвороб.

У період з 1866 по 1870 роки фасад і дахи будівлі були піддані черговій реставрації під наглядом архітектора Єсселя Гершеля. Завдяки фінансовій підтримці ерцгерцога Фердинанда та місцевих благодійників, у 1891 році на вежі було встановлено новий годинник. На початку XX століття реставраційні роботи продовжилися під керівництвом Зиґмунта Ґорґолевського, а також художника Кароля Політинського, які зокрема займалися відновленням внутрішніх фресок і розписів. Фронтон храму прикрасили образом Діви Марії.

Протягом Першої та Другої світових воєн костел зазнав серйозних пошкоджень, а в період радянського правління його внутрішнє оформлення було практично повністю знищене. Хрести на вежах були зрізані, а цінні скульптури зникли або потрапили до приватних колекцій. Однак, деякі твори Пінзеля вдалося врятувати завдяки старанням Бориса Возницького: сьогодні вони експонуються у Львівському музеї Пінзеля та Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття.

Монастирська резиденція

Монастирська резиденція в Городенці представляє собою величну П-подібну двоповерхову будівлю XVIII століття, що має підземні приміщення та колись функціонуючі коридори, які з'єднували її з замком та Вірменським костелом. Цю споруду було зведено в 1750-х роках за проектом архітектора Бернарда Меретина на основі фінансування від Миколи Потоцького для місіонерів, які прибули до цього місця в 1757 році і отримали від мецената земельні доходи для підтримки своєї діяльності.

Нагадаємо, що раніше "Телеграф" повідомляв про дуб, що росте в Україні і має вік понад тисячу років. Згідно з легендами, його кора приносить силу та щастя.