США отримали інформацію про наміри Ірану підготувати вибухові пристрої в Ормузькій протоці.

Минулого місяця іранські військові здійснили завантаження морських мін на свої судна в Перській затоці, що викликало стурбованість у Вашингтоні. Цей розвиток подій вказує на можливу підготовку Тегерана до блокади Ормузької протоки у відповідь на ізраїльські атаки на іранські об'єкти.

Цю інформацію надали двоє представників американської влади, зазначає Reuters.

За їхніми словами, підготовка до можливого мінування, про яку раніше не повідомлялося, була виявлена американською розвідкою після того, як Ізраїль 13 червня завдав першого ракетного удару по Ірану. Чиновники говорили на умовах анонімності через чутливий характер інформації.

Хоча міни ще не були розгорнуті в протоці, сам факт їх завантаження може свідчити, що Тегеран серйозно розглядав можливість перекриття одного з найважливіших морських шляхів у світі. Це могло б призвести до подальшої ескалації конфлікту і завдати серйозного удару по світовій торгівлі.

Ормузька протока є важливим маршрутом для приблизно 20% світових постачань нафти та газу. У разі її блокування, можна очікувати значного підвищення цін на енергоносії. Проте, після авіаударів США по ядерних об'єктах в Ірані, світові ціни на нафту знизилися більш ніж на 10%. Це сталося, зокрема, через те, що конфлікт не призвів до істотних перебоїв у постачанні нафти.

22 червня, незабаром після того, як США атакували три ключові іранські ядерні об'єкти, іранський парламент начебто підтримав пропозицію про блокування протоки. Проте це рішення не було обов'язковим до виконання -- остаточне слово залишалося за Вищою радою національної безпеки Ірану, зазначало тоді державне телебачення Press TV.

Іран не раз висловлював намір перекрити Ормузьку протоку, однак до цього часу жодного разу не вдався до виконання цієї загрози.

Reuters не вдалося точно встановити, коли саме під час повітряної війни між Ізраїлем та Іраном Тегеран завантажив міни. У разі їхнього використання це могло б фактично зупинити рух суден через стратегічну протоку. Також невідомо, чи були міни згодом розвантажені.

В джерелах не вказано, яким чином Сполучені Штати отримали інформацію про завантаження мін, проте такі відомості зазвичай стають доступними завдяки супутниковим знімкам, агентурним даним або їх комбінації.