Стара електропроводка в квартирі: електрик пояснив, як визначити, коли потрібно її оновити.

Експерт пояснив, як перевірити, чи витримає стара проводка сучасні навантаження, і на що звернути увагу, щоб уникнути аварій у квартирі.

Якщо ваш дім зведено в епоху Радянського Союзу, швидше за все, в ньому використовується алюмінієва проводка, яка призначена для набагато нижчого навантаження, ніж сучасні електричні системи. Для того щоб безпечно експлуатувати стару електропроводку і уникнути аварій, важливо контролювати навантаження. Про це розповів радіоінженер та електрик Олег Кузьма в інтерв'ю кореспонденту УНІАН.

Згідно з думкою фахівця, якщо будівля була збудована в радянський період, то, швидше за все, в ній використовується алюмінієва електропроводка. Ці системи були спроектовані для значно меншого навантаження, ніж те, яке існує сьогодні. Тоді в побуті в основному використовувалися лише праски, тоді як інші електроприлади, такі як лампи, телевізори чи холодильники, споживали зовсім небагато електрики.

"Перш за все, варто звернути увагу на вік будівлі. Потім, акуратно зніміть розетку, відкрутивши її, і огляньте провід, що підключений. Якщо він білого кольору, то це алюміній. Якщо ж коричневий, це може свідчити про окислення, отже, провід, ймовірно, мідний, що є більш сучасним варіантом. Це вже краще. Надалі все залежить від діаметра самого кабелю", — пояснює Кузьма.

У сучасних квартирах для електричних силових ліній, які використовуються для підключення розеток, зазвичай застосовується дріт з перерізом 2,5 мм². Цей показник свідчить про те, що площа поперечного перерізу провідника дорівнює 2,5 квадратних міліметрів, що визначає максимально допустиме навантаження для проводки – приблизно 5,5 кВт. Це означає, що до однієї такої лінії можна підключити, наприклад, водонагрівач (2 кВт), праску (1 кВт) і фен (до 2 кВт). Проте, якщо вмикати всі ці пристрої одночасно, то лінія може не витримати, зазначає Кузьма.

"Щодо лампочок, верхнього освітлення чи підведення проводки до дзеркала, для цього зазвичай вистачає півтора мм², а іноді й менше. Зараз, коли використовуються світлодіоди, їх споживання електроенергії є дуже незначним," - зазначає він.

Тривалість експлуатації електропроводки залежить від рівня її навантаження. Якщо не перевищувати встановлені норми, вона здатна функціонувати безвідмовно протягом багатьох років.

Найчастіше труднощі виникають у зимовий період, коли, особливо в умовах нинішніх відключень електрики чи опалення, люди масово вмикають потужні обігрівачі, інфрачервоні нагрівачі або інші пристрої для обігріву, зазначає інженер. Ці прилади споживають значну кількість електроенергії, і стара електропроводка, особливо алюмінієва, може не витримати такого навантаження.

Наприклад, прилад, який споживає 1 кВт, споживає приблизно 5 ампер електрики. Зазвичай стара алюмінієва проводка витримує не більше 20 ампер, тому якщо ввімкнути одночасно кілька потужних пристроїв, це може викликати перегрів або навіть привести до короткого замикання, - пояснює він.

Ще один важливий момент - це стан контактів. Сама проводка зазвичай не горить без причини, проблема часто виникає саме у місцях з'єднань - наприклад, у розетках, пояснює Кузьма.

Кабель фіксується до клем за допомогою гвинтів, які з часом можуть ослабнути. Це призводить до погіршення контакту, виникнення нагріву, а при високих навантаженнях — навіть до іскріння. Згодом метал окислюється, що викликає підгорання контакту. Саме тому в старих квартирах часто можна зустріти розетки, які мають оплавлені або потемнілі ділянки — це наслідок ненадійного з'єднання та зношеної електропроводки.

В ідеалі проводку варто замінювати раз на 20 років експлуатації і краще, за словами експерта, проводити ці роботи під час капітального ремонту, адже її заміна тягне за собою необхідність штробити стіни. Втім все залежить від того, які прилади ви використовуєте і чи правильно розраховуєте їхню потужність.

Повну заміну проводки можна частково уникнути, але є важливий нюанс: при підключенні алюмінієвих і мідних проводів виникає хімічна реакція окислення, що може погіршувати контакт. У сучасних електромережах використовується мідь, тоді як раніше її застосовували рідше через високу вартість.

"Щоб підключити мідь до алюмінію, то найкраще це робити через контактори. Мається на увазі наступне: один провід, припустимо алюмінієвий, і другий - мідний - через зажим підключаються. Єдине, що варто врахувати - контактори потребують певного місця для встановлення. У радянських квартирах проводку зазвичай з'єднували простою скруткою в розподільній коробці. Якщо місця в коробці замало, її краще замінити на більшу, щоб усі з'єднання були надійно закріплені й не створювали ризику займання. Але це не дуже гарно виглядає...з естетичної точки зору. Ви, напевно, не дуже хочете, щоб у вас стояли по квартирі пластмасові "коробки", навіть якщо вони гарно виглядають,", - каже Кузьма.

Раніше побутова техніка споживала набагато менше електроенергії в порівнянні з сучасними моделями, тому старі електропроводки не були спроектовані для нових навантажень, особливо якщо вони вже зазнали зносу. Саме тому важливо зрозуміти, яку загальну потужність використовують ваші пристрої, зазначає фахівець.

Існує ще один важливий аспект, про який, за словами інженера, часто забувають. Якщо ви проживаєте в багатоповерховому будинку або навіть у приватному, енергопостачальна компанія (РЕС) визначає для вас певну пікову потужність. Зазвичай на вході встановлено автомат на 25 ампер, що відповідає приблизно 5 кіловатам. Якщо ви спробуєте споживати більше, автомат просто відключить електропостачання — система не дозволяє перевищувати встановлений ліміт.

Він не вимикається миттєво: спочатку нагрівається всередині спеціальна пластина, і лише тоді спрацьовує захист. Але якщо ви одночасно підключите занадто багато приладів - система все одно відключить живлення. Особливо це актуально під час відновлення живлення після вимкнення, коли одночасно вмикаються бойлер, холодильник, морозильна камера та інші прилади. Такі прилади споживають багато енергії в момент запуску (пусковий струм), і якщо включити їх всі разом, автоматичні вимикачі можуть спрацювати.

Отже, електрик рекомендує вмикати потужні електроприлади по черзі. Цей підхід також лежить в основі введення погодинних вимкнень електроенергії — не лише для економії, а й для зменшення навантаження на енергетичну систему.

Бойлери та інші нагрівальні пристрої можна тимчасово вимикати під час відключення електрики, тоді як холодильник варто залишити ввімкненим, оскільки його споживання енергії є досить низьким, окрім моменту запуску компресора. Якщо ж ви плануєте тривалу відсутність вдома, рекомендується вимикати енергоємні пристрої, залишаючи в роботі лише ті, які необхідні для збереження продуктів або забезпечення мінімальної функціональності системи.

"Джерела безперебійного живлення можуть забезпечити додатковий захист для вашої системи. Вони заряджають батарею під час наявності електроенергії, а в разі її відключення автоматично постачають струм до необхідних пристроїв, таких як газовий котел. Функціонування безперебійника нагадує великий павербанк: акумулятор накопичує енергію, а в момент відключення електроенергії перетворює її в 220 В для підключених приладів", - зазначає електрик.

Ще один із способів захистити техніку, за словами електрика - це прилад реле напруги, який захищає вашу техніку від стрибків електроенергії. Його вставляють у розетку, а вже в нього - потрібний пристрій, наприклад, комп'ютер чи насос.

Основна задача цього пристрою полягає у відключенні обладнання, коли напруга в мережі стає занадто високою чи низькою. Наприклад, якщо замість стандартних 230 В у електромережі виникає напруга 260 В, це може призвести до виходу техніки з ладу. У таких ситуаціях реле автоматично відключає живлення, а після стабілізації показників, з невеликою затримкою (від 10 до 30 секунд), знову відновлює подачу електрики.

Ці реле є надзвичайно важливими для дорогих електронних пристроїв, таких як комп'ютери, газові котли та насоси. Наприклад, якщо напруга знижується нижче 200 В, насос може не увімкнутися і, як наслідок, згоріти. Реле автоматично відключить його, поки напруга не повернеться до нормального рівня, пояснює Кузьма.

Для котлів зазвичай застосовують стабілізатори напруги, які не тільки автоматично вимикають обладнання, але й забезпечують стабільність напруги, підтримуючи її на рівні 220 В.

Щодо домашніх електростанцій та зарядних станцій, вони вже оснащені вбудованими системами захисту і функціонують як потужні інвертори. Додатковий захист у вигляді реле або стабілізатора не є необхідним.

Вартість виконання робіт складається з кількох елементів: штроблення стін, монтаж електропроводки, установка розеток і вимикачів, а також підключення приладів, якщо мешканці вирішують не займатися цим самостійно. Кожен метр кабелю, кожна розетка або вимикач беруться до уваги окремо, а ціни на послуги можуть варіюватися в залежності від регіону та складності робіт, підкреслює Кузьма.

Заміна електропроводки неминуче пов'язана з ремонтом стін, тому найбільш ефективно поєднувати її із загальним ремонтом квартири.