Страх перед укусом собаки викликав у жительки Львівської області надзвичайно агресивну рідкісну хворобу.

Пацієнтка, що перебуває під наглядом ревматолога Анастасії Данилик.

Ревматологи Університетської лікарні ЛНМУ надали підтримку мешканці Жовківського району Галині Мокрій у боротьбі з надзвичайно агресивним рідкісним захворюванням, яке виникло внаслідок укусів собаки, а точніше — через сильний стрес, який вона відчула.

У 2021 році собака вкусила жінку, завдавши їй незначних фізичних травм. Проте сильний стрес, який вона пережила внаслідок інциденту, викликав незворотні зміни в її організмі. Незабаром у жінки почали з'являтися симптоми, що спочатку не здавалися серйозними: набряки та почервоніння в ділянці очей, обличчя і шиї. Вона зверталася за допомогою до офтальмологів, але причина проблем виявилася набагато глибшою, і медики не змогли надати їй належну допомогу, як повідомили у лікарні.

Її стан стрімко погіршувався. До висипів додалася критична слабкість м'язів, жінка втратила здатність вільно рухати руками й ногами, виник розлад ковтання, вона почала захлинатися їжею, що призвело до виснаження та стрімкої втрати ваги. За шість місяців безрезультатних обстежень жінка втратила надію на одужання і вже прощалася із рідними.

До ревматологів Клініки внутрішніх хвороб Університетської лікарні пацієнтка потрапила у важкому стані. Команда фахівців відділення системних та імунозапальних захворювань встановила діагноз - дерматоміозит. Це рідкісна автоімунна патологія, що вражає шкіру та м'язову тканину.

"Це дуже агресивне захворювання, яке швидко поширюється на внутрішні органи і без належного лікування часто призводить до летальних наслідків. У нашому відділі ми регулярно стикаємося з такими медичними викликами. У складних ситуаціях ми використовуємо міжнародні протоколи та консультуємося з закордонними колегами для підтвердження діагнозу", - зазначає ревматолог Анастасія Данилик.

В даний момент жінка знову займається повсякденними справами та трудовою діяльністю. Хвороба все ще іноді нагадує про себе, викликаючи періодичні загострення. Однак завдяки систематичному лікуванню (кожні шість місяців) та професійному контролю, їй вдалося досягти стабільної ремісії.