Чи продовжить Україна переходити на літній та зимовий час? Чи справді це допомагає заощаджувати енергію?

Чи сприяє зміна часу заощадженню електроенергії в Україні?
Верховна Рада прийняла закон, що скасовує сезонну зміну часу, ще в липні минулого року. Планувалося, що в жовтні Україна здійснить останнє переведення годинників, а з 1 січня 2025 року країна перейде на постійний "зимовий час".
У пояснювальній записці обґрунтовується необхідність скасування через політичні та медичні фактори. Політичний аспект полягає в зміцненні національної безпеки, оскільки Росія встановлює московський час на окупованих територіях. Медичний аспект вказує на те, що "сезонні зміни" годин негативно позначаються на фізичному та психічному здоров'ї людей. Крім того, зміна часу може загострювати хронічні захворювання.
Крім того, як зазначають автори законопроєкту, "доведено, що переведення годинників не допомагає енергозбереженню". Однак так було не завжди, і свого часу багато країн почали таку практику саме через питання енергетики.
Вважається, що концепція сезонного зміщення годинників виникла завдяки американському батькові-засновнику Бенджаміну Франкліну. У 1784 році, перебуваючи послом у Франції, він висунув цю ідею з метою зменшення витрат на свічки. На початку XX століття ця ініціатива отримала подальший розвиток у Великій Британії, де король Едвард VII навіть запровадив "літній час" на своїх землях.
Вперше на національному рівні змінили час Німеччина та Австро-Угорщина. Під час Першої світової війни у 1916 році вони спочатку навесні перевели стрілки годинників на годину вперед, а восени повернули їх на годину назад. Незабаром до цього нововведення приєдналися Британія та США, які запровадили "літній час" на час війни, прагнучи зекономити паливо для виробництва електрики.
Регулярне переведення годинників у США почалося у 1966 році, тоді як в Європі ця практика запроваджувалася в 1980-х роках, зосереджуючи увагу на економії ресурсів під час глобальної нафтової кризи. В той же період у СРСР, а також у радянській Україні, також прийняли рішення використовувати цю методику для збереження електроенергії. Після здобуття незалежності Україна неодноразово змінювала свою позицію щодо сезонного переведення годинників, але в 1996 році зупинилася на системі літнього та зимового часу. З того часу в останню неділю березня годинники переводять на годину вперед, а в останню неділю жовтня – на годину назад.
Станом на сьогодні, близько 70 країн по всьому світу дотримуються цієї практики, і майже всі європейські держави входять до їх числа. Однак, чимало країн, особливо в Азії та Африці, відмовилися від неї. Наприклад, протягом останнього десятиліття до таких країн належать Азербайджан, Іран, Йорданія, Намібія, Росія, Сирія, Туреччина та Уругвай.
На питання, чи економить електроенергію переведення годинників у наші дні, досі немає чіткої відповіді. Деякі зарубіжні дослідження ставлять цей аргумент під сумнів. Наприклад, згідно з австралійським звітом щодо штатів, які запровадили літній час на два місяці раніше, ніж зазвичай, щоб підготуватися до Олімпіади-2000, населення знизило рівень споживання вечорами, але зайва година для вуличного освітлення звела ефект нанівець.
Єльський університет у США проводив дослідження в штаті Індіана в період з 2004 до 2006 року, яке показало, що після переходу на літній час споживання електроенергії зросло на 1%. Це відбулося через підвищене використання кондиціонерів і обігрівачів. У 2018 році було проведено метааналіз 44 досліджень з різних країн, який виявив зниження споживання електроенергії на 0,34%. Проте результати суттєво варіювалися в залежності від використовуваних методів дослідження.
У Туреччині не виявили жодної більш-менш значущої економії електроенергії після того, як закріпили постійний літній час у 2016 році. Тому зробити конкретні висновки складно, почасти через те, що питання економії багато в чому залежить від географії та населення конкретної країни.
Численні фахівці висловлюють скептицизм щодо впливу переведення годинників на енергетичний сектор. Вони вважають це давньою практикою, що втратила свою актуальність у сучасному технологічному світі, порівняно з 1980-ми роками. Якщо й існує якась економія, то вона незначна і знаходиться в межах статистичної похибки.
Після того, як у липні Верховна Рада прийняла закон, що скасовує сезонне переведення годинників, міністр енергетики Герман Галущенко, здається, завершив обговорення цієї теми.
"Що стосується переведення часу. Енергетика обрахувала з точки зору, наскільки це вплине на споживання, на скільки це буде драматично для того, щоб переходити чи не переходити... Драматичного впливу на енергетику ми не бачимо", - казав він на годині запитань до уряду.
Геннадій Рябцев, директор центру "Психея", роз'яснює, що під час підготовки законопроєкту парламентарі зверталися до міністерства і отримали відповідь про те, що немає жодних даних, які підтверджували б ефект економії електричної енергії.
"Можна стверджувати, що заяви про економію є безпідставними. Відсутні будь-які обґрунтовані розрахунки, які б підтверджували цю ідею. Чомусь багато хто вважає, що такий ефект існує, але ніхто не може надати конкретних цифр на його підтримку", - поділився він з РБК-Україна.
З іншого боку, існує підтверджений негативний вплив на здоров'я населення, і дослідження Міністерства охорони здоров'я підтверджують, що протягом декількох тижнів після "сезонних переведень" годинників вперед або назад спостерігається зростання кількості викликів швидкої медичної допомоги, зазначає фахівець.
Він вважає, що Україні слід встановити "зимовий час" у відповідності до сонячного.
"Якщо, наприклад, комусь не підходять запропоновані години, завжди є можливість встановити інший графік роботи. Сьогодні багато компаній вже не дотримуються одного й того ж початку робочого дня, як це було раніше в епоху СРСР. Крім того, підприємства мають можливість самостійно організовувати робочий час, спираючись на продуктивність своїх співробітників," - зазначив Рябцев.
Тема переведення годинників уже давно не про економію електроенергії. Чи будуть українці переводити стрілки вперед 30 березня 2025 року, поки неясно. Закон про скасування цієї сезонної практики лежить на столі президента із серпня.