Суботня школа, що функціонує в українській громаді Німеччини, відіграє важливу роль у збереженні мови та культурної ідентичності дітей.

Від редакції: цей текст перекладений та опублікований в межах проєкту "Українські біженці", що реалізується у рамках програми TakTak та фінансується Європейським Союзом.

В Німеччині українські суботні школи підтримують дітей-біженців у збереженні їхньої рідної мови та культури, доповнюючи їхнє навчання в звичайних німецьких навчальних закладах. Ці ініціативи, започатковані та підкріплені місцевою громадою, також виконують важливу соціальну та емоційну функцію для родин, які намагаються адаптуватися до нового життя.

"Я відвідую школу п'ять днів на тиждень, а мої друзі насолоджуються вихідними. Моя вчителька стверджує, що це час для відпочинку, проте замість цього я відправляюся до української школи, щоб продовжувати навчання. Хоча це всього лише дві години, мені завжди задають домашнє завдання," – ділиться 10-річна Роксолана.

Вона здобуває освіту в німецькій школі, як і близько 210 тисяч інших українських дітей по всій країні. Крім основних предметів та додаткових уроків з німецької мови, Роксолана разом із братом Северином (9 років) і сестрою Яриною (7 років) щосуботи відвідує українську школу в Берліні.

Фото: Марія Гув'янко Діти Оксани - Роксолана (10 років), Северин (9 років) та Яніна (6 років) займаються приготуванням різдвяного печива вдома, як до, так і після 2022 року.

Школа, яку відвідують діти, розташована поблизу Treptower Park й є однією з сотень українських суботніх шкіл, що діють у Німеччині. Багато з них існували ще до повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, однак із прибуттям нової хвилі біженців їхня роль стала ще важливішою -- як простору для збереження мови, культури та зв'язку з батьківщиною.

Деякі люди не втратили надії повернутися додому, як, наприклад, Оксана, мати Роксолани. Вона не приховує: суботні заняття вимагають від дітей чималих зусиль. Водночас Оксана переконана, що в майбутньому вони будуть за це вдячні.

"Наші діти ходять до суботньої школи, а також до скаутської організації. Для нас це спільнота, де ми можемо практикувати все українське -- кулінарію, мову, традиції, спів, танці, буквально все", -- пояснює вона.

Вона підкреслила, що найголовніше – це забезпечити, щоб діти мали такі ж навички володіння українською мовою, як їхні ровесники в Україні.

"Батькам складно навчати дітей самостійно. Я навчила своїх читати українською раніше, ніж німецькою, але коли дійшло до граматики та лексики, у мене вже не було ані часу, ані навичок. Тому школа є надзвичайно важливою", -- розповідає Оксана виданню La Marea.

Українська школа, яку відвідують діти, існує вже приблизно сім років і за цей час неодноразово змінювала своє місцезнаходження в Берліні. Все починалося як ініціатива кількох сімей, які прагнули зберегти рідну мову для своїх дітей. Згодом до проєкту приєдналися кваліфіковані вчителі з України, і ця ініціатива трансформувалася в асоціацію Ukrainische Schule Berlin, яка в даний час навчає більше 150 учнів на 11 різних курсах.

"Багато батьків активно беруть участь у волонтерській діяльності, вкладаючи свій час і навички. Деякі вчителі отримують символічну оплату за кілька годин на тиждень. Найважливішою організаційною зміною стало призначення директорки, яка координує всі процеси в школі. Хоча вона отримує зарплату, значну частину своїх обов'язків виконує на волонтерських засадах," — розповідає Роман, один із батьків-засновників. Проте школа все ще змушена щороку шукати нове приміщення, адже постійна локація відсутня.

Адміністраторка школи Міла зазначає, що діяльність закладу виходить далеко за межі класних занять. Щосереди з 9:00 до 13:30 тут проводять уроки української мови, історії та культури, а також художні заняття, танці, екскурсії. Працює і шкільна бібліотека. "Діти знаходять тут безпечне середовище, де можуть спілкуватися з однокласниками, які пережили подібні події", -- каже вона.

У новому навчальному році навчальний заклад має намір розширити свою програму, при цьому прагнучи зберегти унікальність своєї ідентичності. Школа активно співпрацює з німецькими організаціями, проводить спільні заходи та сприяє міжкультурному діалогу. "Ми бажаємо, щоб наші учні знали та цінували культуру країни, яка їх прийняла, водночас гордячись своєю власною", -- зазначає Міла.

За даними Федерального відомства Німеччини з питань міграції та біженців (BAMF), на кінець 2023 року понад 210 тисяч українських дітей навчалися в німецьких школах. Із них 60 % відвідували лише звичайні класи, 24 % отримували додаткову мовну підтримку, а близько 16 % навчалися в спеціальних підготовчих класах.

Велика частина українських дітей продовжувала освіту через онлайн-школи, що працюють за українською системою навчання. Зокрема, на кінець 2023 року 46 % дітей віком 7-10 років та 52 % підлітків у віці 11-17 років були залучені до таких програм. У звіті зазначається, що, хоча це допомагає зберігати мовні та культурні традиції, подвійне навчальне навантаження може негативно впливати на загальний стан дітей. Прогнозується, що з часом кількість учнів, які навчаються в онлайн-школах, зменшиться в процесі адаптації до німецької освітньої системи.

Німецькі друзі

Оксана зазначає, що для численних родин адаптація дітей у Німеччині є одночасно і щасливим, і складним етапом.

"Ми з чоловіком обоє з України, і для нас дуже важливо зберегти наші традиції. Але жити в іншій країні, де діти ходять до школи й вивчають іншу мову, -- це надзвичайно складно. Дітям важливо мати друзів і не відчувати себе "іншими", тому вони часто з більшим ентузіазмом вивчають німецьку, ніж українську. Вони вивчають пісні німецькою мовою, дивляться фільми німецькою, тому що хочуть бути ближчими до своїх німецьких друзів".

Водночас вона радіє, коли бачить, як її донька навчає німецьких друзів українських слів або пісень, які вивчає в суботній школі.

У більшості суботніх шкіл програма зосереджена на мові та літературі. Водночас, за словами Марини Кравцової, координаторки української школи Elefant у Магдебурзі, ці заклади давно стали чимось більшим. "Це ключовий соціальний і культурний центр для українських сімей у регіоні", -- зазначає вона. Школа була заснована українськими вчителями та освітянами з метою розвитку української освіти, культури й міжкультурного діалогу в Німеччині.

За словами координатора, навчальний заклад перетворився на щось більше, аніж просто місце для здобуття знань. Він став важливим соціальним і культурним осередком для українських родин та мігрантів у цьому регіоні. Завдяки проводимим заняттям, культурним заходам, музичним подіям та психосоціальній підтримці, школа прагне зберегти українську ідентичність та сприяти інтеграції сімей у німецьке суспільство.

"Для дітей ця школа виступає як простір, де вони можуть вільно спілкуватися рідною мовою, виконувати українські пісні, поглиблювати знання про свою історію та традиції, а також разом відзначати релігійні та національні свята. Це справжній емоційний і культурний притулок," - зауважує вона. "Для батьків школа є джерелом підтримки, спільноти та відчуття дому. У часи вимушеної міграції вона допомагає відновити соціальну та емоційну структуру, яку зруйнувала війна."

У багатьох випадках суботні школи також працюють із дітьми, які мають психологічні травми або особливі потреби. Більшість діяльності здійснюється на волонтерських засадах, а батьківські внески доповнюються допомогою сім'ям, які опинилися в складному фінансовому становищі. За даними BAMF, 76 % українських біженців у Німеччині мають дітей, а 30 % жінок із дітьми проживають без партнерів, які залишилися за кордоном, переважно в Україні.

З цієї причини, окрім навчання, суботні школи є місцями, де багато сімей біженців можуть відчути себе частиною спільноти та отримати взаємну підтримку. "Коли ти приїжджаєш до країни з незнайомою мовою та складними умовами, найважливішим є сім'я", -- зазначає Оксана. "Але багато жінок приїхали без своїх чоловіків, тільки з дітьми, і це ускладнює все. Коли вони збираються в українській громаді і можуть чути свою рідну мову, бачити знайомі обличчя і ділитися досвідом, це їм дуже допомагає".

Навчальний заклад не лише проводить заняття для дітей, а й влаштовує різноманітні заходи для батьків, включаючи бесіди та події, які допомагають зміцнити зв'язки між українськими родинами в Берліні. "Це не просто місце для збереження культури та мови, але й атмосфера, спрямована на підтримку сімей у процесі адаптації," - зазначає вона.

Оксана акцентує увагу на важливості цих зусиль для німецького суспільства в загальному. "Ці діти мають великий потенціал і в майбутньому зможуть внести свій вклад в економіку, політику та інші аспекти життя Німеччини. Найефективніший шлях до цього -- підтримка мігрантських спільнот, що дозволяє їм зберігати і оберігати свої корені, мову та культурні традиції". Вона підкреслює, що хоча з часом ці діти стануть частиною німецької нації, збереження їхніх коренів та культурної спадщини тільки збагачуватиме їх самих і суспільство в цілому.