Суд не виявив доказів умислу в справі щодо недекларування майна колишнім головою Тернопільської обласної ради, повідомляє ВАКС.

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду не виявила намірів злочинного характеру в діях екс-глави Тернопільської обласної ради у справі, що стосується недостовірного декларування активів.

Як йдеться у роз'ясненні, оприлюдненому пресслужбою ВАКС у Facebook, вирішальним для суду було питання наявності умислу на внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації. Сам факт помилки або неповного відображення інформації в декларації ще не утворює складу кримінального правопорушення. Кримінальна відповідальність настає виключно за умисні дії.

"Суд установив, що особа задекларувала значний обсяг грошових активів, зокрема, понад 3,2 млн грн готівкових коштів, повідомила НАЗК про всі наявні банківські рахунки, однак не зазначила залишок коштів на них у сумі 17 110,62 грн. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що відсутні об'єктивні підстави вважати, що незазначення 17 110,62 грн було наслідком свідомого наміру приховати активи", - зазначається у повідомленні.

Додатково суд урахував, що після проведення повної перевірки декларації НАЗК надало можливість подати виправлену декларацію, якою особа скористалася, відобразивши раніше не зазначені кошти. Добровільне усунення неточностей у передбачений законом спосіб свідчить про відсутність умислу, а не про його наявність.

Після виключення із звинувачення тієї суми, стосовно якої суд встановив відсутність умислу, загальна вартість інших незадекларованих активів не перевищила мінімального порогу, що передбачає законодавство для настання кримінальної відповідальності за недостовірне декларування. Отже, суд дійшов висновку про відсутність складу кримінального правопорушення.

АП ВАКС також спирався на принцип презумпції невинуватості, згідно з яким усі сумніви стосовно доведення вини особи повинні трактуватися на її користь.

"Суд зазначив, що обвинувачення не представило достатніх доказів, які б безсумнівно засвідчували наявність умислу на внесення завідомо неправдивих даних у декларацію про залишок коштів на банківських рахунках."

Безуючись на цьому, АП ВАКС на засіданні 26 січня частково задовольнила апеляційну скаргу сторони захисту, скасувала вирок ВАКС та закрила кримінальне провадження стосовно особи у зв'язку із встановленням відсутності події кримінального правопорушення.

26 червня 2023 року було повідомлено про затримання голови Тернопільської обласної ради Михайла Головка та двох заступників голови Тернопільської військово-цивільної адміністрації антикорупційними органами України. Їх підозрюють у вимаганні 1,8 мільйона гривень у бізнесмена-волонтера за підписання документів про виконані роботи, що стосуються будівництва та ремонту інфраструктурних об'єктів, здійснених комунальним підприємством Тернопільської облради, відповідно до інформації, наданої НАБУ.

У червні 2025 року Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення у справі Головка. Суд визнав його винним та призначив покарання у вигляді дев'яти років ув'язнення з конфіскацією всього його майна.

У жовтні 2025 року Вищий антикорупційний суд виніс ще один вирок щодо Головка у справі про надання недостовірних даних у деклараціях за 2022-2023 роки. Прокуратура зазначила, що Головко не вказав у своїх деклараціях інформацію про квартиру площею 201,9 квадратного метра, яка була власністю його матері, але фактично використовувалася ним та його сім'єю.

Також у декларації за 2022 рік посадова особа не вказала дані про гроші, що знаходяться на банківському рахунку, а також не згадала про нежитлові приміщення, зокрема паркувальне місце, автомийку та кладову, які належать її родичам.

У 2022 році загальна вартість незадекларованого майна склала 2,2 мільйона гривень, а в 2023 році – більше 2 мільйонів гривень.