Так і було заплановано: чому наступ ворожих сил на Курщині слід вважати позитивною новиною?

Україна перейшла до наступного етапу в Курській битві. Його мета - скувати російські підрозділи, витягнути якомога більшу кількість військ

10 вересня з'явилися перші новини про те, що противник розпочав контрнаступ в Курській області, атакуючи відразу в чотирьох напрямках.

Які висловлювання має українська сторона?

Перші дві доби наше військово-політичне керівництво офіційно не коментувало вище згадану інформацію. Лише 12 вересня Президент України Володимир Зеленський підтвердив, що контрнаступ Росії на Курщині дійсно почався. "Але все йде за українським планом", - стверджує глава держави.

Також 12 вересня з'явилася новина про ефективні контратаки українських збройних сил.

Які думки висловлюють росіяни?

За словами командира спецпідрозділу "Ахмат" Апти Алаудінова, РФ нібито взяла під контроль 10 населених пунктів на південь і південний захід від Коренево (серед них - Апанасівку, Бяхово, Вишневку, Вікторівку, Внезапне, Гордєєвку, Краснооктябрьске, Обухівку, Снагость). Але варто зазначити, що Алаудінова неодноразово ловили на брехні та критикували навіть російські пропагандисти.

Що кажуть на Заході?

Генерал-майор Пет Райдер, речник Пентагону, повідомив, що Сполучені Штати підтверджують дані про спроби російської армії здійснити контрнаступальні операції в Курській області, проте зазначив, що ці дії є "незначними".

"ЗСУ надалі утримують там значні території", - підкреслив він.

У звіті Інституту вивчення війни за 13 вересня зазначається, що наразі немає візуальних підтверджень того, що російські війська дійсно повернули контроль над будь-яким з населених пунктів, згаданих Алаудіновим, окрім окремих районів Снагості та Краснооктябрьського.

"Війська РФ поки що просунулися тільки в тих районах, які ЗСУ не повністю контролювали та не намагалися контролювати. Надалі війська РФ зіткнуться з більшими труднощами, коли намагатимуться воювати за ті райони українського виступу, які ЗСУ дійсно контролюють", - прогнозують аналітики ISW.

Водночас українські війська продовжують контратакувати на тих ділянках, де армія РФ почала власні контратаки: "ЗСУ також здійснили додаткові атаки за межами виступу українських сил, досягнувши Глушковського району (на захід від Кореневського району)".

Попередній підсумок

Російські війська дійсно розпочали контрнаступ, проте Збройні сили України відповідають контратаками. Це означає, що бої відбуваються на зустрічних напрямках. Звичайно, цієї інформації недостатньо, і виникає потреба в додаткових деталях. Тому Укрінформ звернувся до експертів, щоб дізнатися більше про ситуацію в Курщині, а також про перспективи для нас і нашого супротивника.

КОНТРНАСТУПАТИ З НЕСТАБІЛЬНОЮ ЛІНІЄЮ БОЄЗІТКНЕННЯ - ТОЧНО НЕ НАЙКРАЩИЙ ВАРІАНТ. АЛЕ РОСІЙСЬКЕ КОМАНДУВАННЯ ТАК НЕ ДУМАЄ

Олександр Коваленко, військовий аналітик з групи "Інформаційний спротив", роз'яснив, чому інформації з Курського напрямку обмаль. Він зазначив: "Варто усвідомлювати, що під час активних бойових дій, наприклад, в Курській області, отримати достовірні дані в режимі реального часу практично неможливо. Коли Збройні сили України розпочали свою операцію в цьому регіоні, ми отримували інформацію з затримкою в 3-4 дні. І це, насправді, було правильним рішенням. В результаті це дало свої позитивні наслідки".

Він також підкреслив, що наступ російських військ на Курщині був передбачуваним.

Зокрема, пан Коваленко зазначив, що в даний час з'являється інформація про те, що російське командування отримало наказ терміново завершити "звільнення" в Курській області до 7 жовтня - дня народження Володимира Путіна.

"Вони знову отримали термін виконання. Проте, якщо говорити загалом, наступальна кампанія супротивника стартувала передчасно. Лінія фронту залишається непевною. Розпочинати контрнаступ при нестабільній лінії бою - це, м'яко кажучи, не оптимальний сценарій", - зазначає експерт.

Він вважає, що найближчі 72 години визначать, наскільки результативним і успішним буде наступ Російської Федерації в Курській області.

"На мою думку, вони стануть своєрідним лакмусовим тестом для отримання висновків. Проте, якщо подивитися з обережністю, я вважаю, що терміни, які задали військово-політичні лідери Росії, навряд чи вдасться реалізувати," - зазначив Олександр Коваленко.

Хоча, є декілька локацій, звідки ЗСУ справді були змушені відійти.

"Це дійсно так. Ворог постійно використовує техніку під час своїх спроб прориву, - зазначає він. - Щоб уникнути потрапляння в полон або оточення, наші сили переходять на більш вигідні позиції для оборони. Це зовсім не свідчить про те, що ЗСУ залишають Курську область. Відповідні підрозділи, які займали незахищені позиції, просто перемістилися на більш зручні. Щодо конкретних місць, на жаль, не можу надати інформації."

На даний момент чисельність ворожих сил у Курській області перевищує 35 тисяч військовослужбовців (приблизно 60 батальйонів). Однак цього все ще недостатньо - для досягнення мети необхідно не менше 50 тисяч.

"Щодо техніки, то точних даних немає. Але противник на Курщині значно зменшив кількість використання КАБів, а також тактичної авіації та FPV-дронів. З чим це пов'язано? Я вже казав, немає стабільної лінії боєзіткнення, вона динамічна, росіяни інколи не розуміють, де їхній підрозділ, а де Сили оборони України".

І тому, щоб мінімізувати "дружній вогонь", вони зменшили використання КАБів та інших засобів ураження.

"Артилерія, до речі, у противника також працює, м'яко кажучи, не так інтенсивно, як по лінії боєзіткнення в Україні. Тому росіяни переважно роблять тут ставку на піхотну та механізовану компоненти".

А враховуючи те, що за два з половиною роки Великої війни росіяни звикли, що спочатку все руйнують, а потім - просуваються.

"Ці дії армії РФ не можна вважати повноцінною наступальною кампанією, якщо порівнювати їх із ситуацією на фронті в Україні, де супротивник активно застосовує піхоту, артилерію, керовані авіаційні бомби, тактичну авіацію та гелікоптери", - наголосив він.

Олександр Мусієнко, голова Центру військово-правових досліджень, висловив припущення, що на території, де противник намагається здійснити наступ, зосереджено різноманітні сили. Зокрема, Росія залучає професійні підрозділи, що раніше брали участь у бойових операціях у Донецькій області.

Останнім часом противник перевів кілька батальйонів з Времівського напрямку з південних територій Донецької області. Деякі підрозділи пройшли доукомплектацію або були створені нещодавно. Група військ "Північ" представляє Ленінградський військовий округ. Серед підрозділів, які сформувалися на території Росії, можна виділити Росгвардію та "Барси", - зазначив експерт.

Він також підкреслив, що на Курському напрямку існують змішані підрозділи, до складу яких входять ветерани бойових дій, такі як морські піхотинці та десантники, а також строковики.

"Росія виявила значну неохоту щодо перекидання військ з активних зон бойових дій. Вони сподівалися впоратися лише з тими силами, які можуть бути наразі доступні, зокрема, з Ленінградського військового округу або ж задіяти допоміжні підрозділи, що знаходилися на території Росії. Проте в результаті їм все ж довелося залучити й більш підготовлені підрозділи", - зазначив Олександр Мусієнко.

На даний момент у Курщині тривають бойові дії, проте це не свідчить про те, що противник здобуде перевагу і зможе витиснути наші сили з цієї території.

"Зовсім не так. Курська операція триває, і ситуація змінюється. Можливо, українським військам доведеться здійснити тактичний відступ з окремих рубежів оборони. Однак це стосується лише конкретних ділянок. В цілому ж наші сили продовжують утримувати позиції, стримуючи ворога та завдаючи йому істотних втрат," - наголосив керівник Центру військово-правових досліджень.

ОПЕРАЦІЯ ЙДЕ ЗА УКРАЇНСЬКИМ ПЛАНОМ: ЯК РОЗУМІТИ ЗАЯВУ ПРЕЗИДЕНТА?

Олександр Мусієнко, коментуючи заяву Зеленського, зазначив, що операція у Курській області справді триває за українським планом, тому що вона містить різні етапи.

"Існував період активних дій – закріплення на визначених позиціях. Наступний крок полягає в обмеженні маневрів російських військ. Коли противник переходить в атаку, це свідчить про їхню потребу в додаткових ресурсах, силах і засобах. Втрати в такому випадку будуть суттєвішими, ніж в умовах оборони", – зазначає експерт.

Він вважає, що це означає, що Росія змушена буде перекинути додаткові військові формування, які, можливо, не з'являться, скажімо, на Покровському чи Курахівському напрямках, що повністю відповідає інтересам України.

"Це, певно, стратегія, яка не дозволяє ворогу перекидати всі свої ресурси в район Покровська. Вже могли б відбуватися бої безпосередньо в самому місті або в Кураховому. Операція, що має на меті завадити переміщенню російських військ та їхнє сковування, також входить до цього плану", - вважає пан Мусієнко.

Павло Лакійчук, керівник безпекових програм Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", каже, що його дивує розпач українців, які говорять про "контрнаступ росіян на Курщині"...

Що саме ви насправді очікували? Місяць тому, як експерти, так і наші урядові аналітики одностайно вказували на те, що однією з ключових цілей курської операції ЗСУ є "обмеження резервів противника та їх перекидання з інших фронтів", - підкреслює фахівець. - Президент Зеленський, коментуючи російські контратаки, підкреслив, що "все відбувається відповідно до нашого українського плану".

Противник залучив до боротьби проти наших сил елітні підрозділи десантників з Тули та Пскова, а також 155-ту (тихоокеанську) і 810-ту (севастопольську) морські піхотні бригади.

"Ці підрозділи спеціально підготовлені для швидких та маневрених наступальних дій. І, без сумніву, вони будуть діяти відповідно до своїх завдань. Вони вже активно працюють. Проте, деякі з них вже отримали серйозні удари від наших захисників", - стверджує пан Лакійчук.

Цілком очевидно, що наступальні дії Збройних сил України на Курщині з часом почнуть сповільнюватися, оскільки війська перейдуть до оборонних позицій у відповідь на зростаючий опір супротивника. Для цього були зведені оборонні лінії та сформовані резервні ешелони.

"А далі все буде залежати від нашого командування: якщо військове керівництво вважатиме, що завдання "курського рейду" досягнуті - почнеться поступовий відвід підрозділів до наших кордонів під прикриттям ар'єргардних боїв, якщо ні - вони завзятим протистоянням будуть і далі сковувати сили ворога, завдавати їм максимальні втрати. Адже поки російська воєнна еліта "сточується" на Курщині, вона не може посилити орди, які рвуться до Покровська й Селідового. Які ой як потребують підкріплення. А його нема", - наголосив експерт Центру глобалістики "Стратегія ХХІ".

Він також зазначив про терміни, встановлені в Кремлі щодо Курщини.

"7 жовтня - день народження Пу... Якщо Герасимов дійсно хоче 7 жовтня занести в Грановиту палату тортик "Знищена Суджа", то на цю операцію він виділив очевидно недостатню кількість сил - треба щонайменше втричі більше. Повторюю: більше тут залежатиме не від російського, а від українського командування", - наголосив Павло Лакійчук.

А це - Михайло Самусь, директор New Geopolitics Research Network, у коментарі Radio NV: "Давайте згадаємо, за що критикували українське командування протягом останнього місяця. Що росіяни не повелися на українську Курську операцію. Якраз у цьому, мабуть, і полягала логіка: ми проводимо операцію в Курській області, а росіяни перетягують свої резерви з Донбасу. Тепер це є. Думаю, зараз вони почали контрнаступ невеликими силами. Тобто ті колони, які ми бачили, це не дивізії, це колони ротного складу, не більше, які намагаються розблокувати, очевидно, дуже їм цікавий Глушковський район. Тобто це операція порятунку своїх від потрапляння в полон. Але це неадекватна операція".

Якщо вони вирішать не виводити свої війська через понтонні мости та залишать за собою Глушковський район, а натомість залучаться до цієї операції, пан Самусь вважає, що це стане найціннішим подарунком для українського командування.

"Саме в цій місцевості Україна має можливість ефективно контролювати ситуацію. По-перше, з півночі протікає річка, під контролем української авіації, яка знищує понтони, що значно ускладнює комунікації Росії в цьому районі. З інших напрямків також розташовані українські війська, фактично з трьох сторін. У разі спроби контратакувати, Росії знадобляться значні сили, а ресурси їм доведеться брати з Донбасу."

Окрім встановлення буферної зони та реалізації стратегічних цілей, одним із важливих оперативних завдань було здобуття резервів з Донбасу.

"На мою думку, Росія, яка, здається, вирішила, що має достатні ресурси, намагається врятувати свої війська в Глушковському районі, але це може призвести до серйозних проблем – їх можуть затягнути в ці бої, і їм доведеться відводити війська з Донбасу. Вони одночасно ведуть дві активні операції. Зараз їм потрібно захопити Покровськ, Селидове, забезпечити південний фланг, а також Вугледар, Часів Яр і Торецьк. Окрім цього, їм слід буде продемонструвати, як вони зуміли розблокувати Глушковський район. У них існує дилема: або залишити Глушковський район, або, навпаки, надіслати туди підкріплення для спроби його розблокування. Час покаже. Але, на мою думку, розблокування вимагатиме залучення значних сил, адже малими силами вони навряд чи досягнуть успіху. Це, на мою думку, може бути позитивним розвитком ситуації," - підсумував Михайло Самусь.