The Economist: Для Путіна безперервні переговори є лише ще одним елементом його стратегічних військових намірів.

Путін хоче розколоти Україну політично, витіснити Америку з Європи та підірвати підтримку Києва: навіть якщо активна фаза війни припиниться, боротьба за підрив єдності Заходу триватиме.

16 серпня, наступного дня після зустрічі з президентом США Дональдом Трампом, російський лідер Владімір Путін зібрав своїх високопосадовців у Залі ордена Святої Катерини в Кремлі. Ця зала, споруджена в часи імперії для відображення величі Росії, стала платформою для Путіна, який ділився своїми досягненнями під час візиту на Аляску – територію, яка колись належала Російській імперії. Він відзначив "щирість" Трампа і його зусилля щодо припинення конфлікту.

Саме в цій кімнаті, три з половиною роки тому, Путін зібрав своїх наляканих радників і дав команду кожному з них виступити на підтримку визнання "суверенітету" незаконних збройних формувань "ДНР" та "ЛНР". Це незвичайне дійство стало сигналом до початку масштабного вторгнення в Україну. Зустріч у Кремлі після саміту на Алясці свідчила про те, що війна може бути близька до завершення – звісно, на умовах Росії. Це повідомлення вказує як на виснаження від конфлікту, так і на впевненість Путіна в досягненні перемоги, чи через військові дії, чи через вигідні переговори. Його спроби досягти миру та військові дії мають одну спільну мету: збільшення влади, зазначає The Economist.

Тон Путіна був пом'якшувальним.

"Ми поважаємо позицію адміністрації США, яка хоче, щоб бойові дії припинилися якомога швидше. Ми теж цього хочемо", -- заявив російський диктатор.

Серед тих, хто, здається, вірить словам Путіна без сумнівів, можна виділити Трампа. Останніми місяцями він виявляв майже патологічну прихильність до російського лідера, неодноразово відмовляючись підтримувати заклики України та її європейських партнерів чинити тиск на Кремль.

На наступному саміті у Вашингтоні, де зустрічався президент України Володимир Зеленський разом із сімома європейськими лідерами, Дональд Трамп висловився до французького президента Еммануеля Макрона: "Мені здається, що він [Путін] прагне укласти угоду зі мною ... Як би це не звучало дивно". Незважаючи на раніше дані обіцянки, Трамп не запровадив санкцій проти Росії і більше не наполягає на припиненні вогню як умові для початку мирних переговорів.

Путін, напевно, не звертає уваги на дружні усмішки, потиск рук та запевнення у підтримці України, які лунали під час саміту в Білому домі. Москві здається, що зустріч у Вашингтоні обмежилася лише загальними дискусіями про питання безпеки, які, на їхню думку, можуть бути реалізовані тільки в разі, якщо Путін погодиться на мирні умови. Дзвінок Трампа до російського лідера, що відбувся під час його переговорів з європейськими лідерами, підкреслив для Кремля: Трамп не прийме жодних рішень щодо України без попередніх консультацій з Росією.

З іншого боку, зустріч Путіна з Трампом виявилася набагато більш плідною. Путін, якого попередник Трампа охарактеризував як вбивцю, отримав урочистий прийом з червоною доріжкою та оплесками від Трампа, що фактично поклало край дипломатичній ізоляції російського лідера і відновило його статус важливого гравця на європейській арені.

"Я хочу привітати всіх нас з чудовою зустріччю, яка справді вразила. Лише Олександр III міг би досягти такого успіху – все виграти і нічого не втратити," – з ентузіазмом зазначив російський філософ і прихильник війни Алєксандр Дугін, згадуючи про одного з улюблених імператорів Володимира Путіна. Досі залишається загадкою, про що саме домовилися учасники саміту, але Путін вирушив на Аляску не стільки для проведення переговорів, скільки для демонстрації своєї сили. Це шоу, терміново організоване на прохання глави Кремля, виявилося цікаве не лише Трампу, а й російській еліті та громадянам.

За останніми результатами опитувань, 70% громадян Росії вважають, що їхня країна успішно проявила себе на фронті. Однак 60% з них висловлюють підтримку ідеї мирних переговорів. Страх перед можливими невдачами вже зник, але прагнення до подальшого ведення бойових дій залишається на низькому рівні.

"Ніхто не переймається, як все завершиться, головне - щоб це закінчилося. Путін здатен представити будь-яку ситуацію як тріумф," -- зазначив один з російських підприємців в інтерв'ю, характеризуючи ставлення російської еліти.

Однак, як мінімум, Путін хоче, щоб завершення війни включало визнання, принаймні з боку Америки, Криму російським, ніякого вступу Києва до НАТО та президентські вибори в Україні.

"Згода навряд чи можлива, поки Зеленський залишається на посаді," -- зазначив один з російських джерел.

Новий "дипломатичний ентузіазм" Володимира Путіна ілюструє труднощі, з якими стикається керівництво Кремля. Російська економіка потрапляє в рецесію; за перші сім місяців цього року бюджетний дефіцит вже перевищив заплановані показники на весь 2025 рік, що стало наслідком 20% зростання державних витрат за цей період. Згідно з даними аналітичного центру Re:Russia у Відні, принаймні 5% усіх державних витрат РФ нині витрачається на утримання контрактної армії, яка в основному веде бойові дії в Україні. Відсутність робочої сили призводить до серйозних труднощів у цивільному секторі промисловості.

Однак це не означає, що Путін планує зупинятися. Російський лідер все ще має надію на те, що в найближчі два місяці зможе досягти значного прогресу в Україні, яка переживає труднощі через нестачу людських ресурсів та високий рівень дезертирства. Як зазначають російські аналітики, Путін відкриває дипломатичні канали як резервний варіант на випадок, якщо його військові дії не принесуть очікуваних результатів.

Для Путіна безкінечні переговори є лише ще одним елементом його військової стратегії. Вони утримують Трампа на стороні Кремля і сприяють досягненню більшої мети — розпалювати конфлікти на Заході та всередині України. Як зазначив один російський блогер, "головне, що слід усвідомити, — це те, що війна триває. Наш президент оцінює [дипломатичні] варіанти, в той час як військові продовжують виконувати свої завдання". Вимога Путіна про передачу Україні територій на Донбасі, які не були завойовані російськими військами, має на меті спровокувати політичну кризу всередині України. Путін усвідомлює, що Зеленський обіцяв не поступатися жодним сантиметром землі, але президент України може втратити підтримку Трампа, якщо не прийме цю умову.

Для реалізації своєї стратегічної мети — підірвати безпекову архітектуру, що була сформована після холодної війни, Путін прагне розділити Україну політично, витіснити США з Європи та ослабити європейську підтримку Києва. Наразі жодну з цих цілей йому не вдалося досягти. Проте, навіть якщо активні бойові дії зупиняться, боротьба за дестабілізацію західної єдності продовжиться.

На думку оглядача WP Макса Бута, навіть якщо Зеленський і Путін все-таки зустрінуться найближчим часом, немає підстав очікувати "прориву": щоб оцінити наміри Путіна, варто дивитися на його жорстокі дії, а не на оманливі слова російського диктатора. Усунувши, принаймні на цей момент, загрозу посилення санкцій з боку США, "дипломатичний наступ" Путіна лише створює перепочинок для його армії, щоб вона могла продовжувати свою агресивну війну.