Тінь Феміди: які рішення були прийняті стосовно суддів у 2024 році в контексті корупційних справ.


Автори: юристи ВО "Автомайдан" Вадим Валько та Олексій Коновалов

Останніми роками антикорупційні органи демонструють непогану результативність у викритті корупції серед суддів. Чого лише варта справа ексголови Верховного Суду Всеволода Князєва про хабар у 2,7 млн доларів або минулорічне викриття львівських суддів на ймовірному хабарі в 1 млн доларів.

Очевидно, що підозри та обвинувачення є лише попередніми етапами, і оцінка справ має базуватися на винесених вироках. У 2024 році Вищий антикорупційний суд виніс загалом 77 вироків: 68 були обвинувальними, а 9 — виправдувальними. З моменту свого заснування ВАКС ухвалив 245 вироків, серед яких більше 40 стосуються суддів.

У 2024 році десять суддів отримали свої рішення в першій інстанції ВАКС, при цьому 90% з них виявилися обвинувальними. Географічний розподіл випадків вражає: серед обвинувачених були судді з Полтави, Дніпра, Харкова, Івано-Франківська, Сум, Київської області та Донеччини.

Ексголову Дружківського міського суду Донецької області Геннадія Молібогу засудили до 7,5 років ув'язнення з конфіскацією майна за одержання хабаря. Разом із Молібогою 4,5 роки позбавленні волі отримав прокурор Василь Ягупець.

Згідно з версією обвинувачення, в грудні 2017 року прокурор Ягупець зробив пропозицію судді Молібозі взяти хабар. В обмін на це суддя повинен був допомогти двом водіям уникнути покарання за керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння. Сума, про яку йшлося, становила 5 тисяч гривень. Ягупець передав гроші судді безпосередньо в його кабінеті. Суддя прийняв кошти, перерахував їх під столом, а потім поклав у шухляду і врешті-решт перемістив до своєї сумки. Варто зазначити, що під час засідання дисциплінарної комісії прокурорів у 2018 році Василь Ягупець не заперечував факт передачі 10 тисяч гривень судді, проте стверджував, що це не було хабарем, а поверненням боргу, який його батько взяв раніше.

У ході судового процесу ця версія подій не була висунута. Захист зосередився на темі провокації, вказав на погану якість відеоматеріалів, а також на неприйнятність деяких доказів. Проте суд не прийняв аргументи захисту і виніс рішення. Наразі справа перебуває на стадії апеляційного розгляду.

У липні минулого року Молібога спробував втекти у відставку, однак Вища рада правосуддя зупинила розгляд, бо на суддю подано дисциплінарну скаргу.

У листопаді 2018 року Вища рада правосуддя ухвалила рішення про відсторонення Молібоги від виконання суддівських обов'язків до моменту, коли вирок суду набуде законної сили або кримінальне провадження буде закрито. Проте, протягом усіх цих років він продовжує отримувати суддівську зарплату. За період з 2018 по 2023 роки її загальна сума перевищила 4,5 мільйона гривень.

Суддю Приморського районного суду Маріуполя Ігоря Сараєва та його асистентку Тетяну Золотар було засуджено до тюремного терміну у 2024 році заочно. Ігор Сараєв отримав 7,5 років ув'язнення, тоді як його помічниця отримала 6 років. Крім того, у обох осіб було конфісковано все їхнє майно.

За версією прокуратури, суддя Ігор Сараєв спільно з помічницею Тетяною одержав 15 тис. грн за закриття справи щодо водіння в стані сп'яніння. Гроші передавалися двома траншами, а для їхньої передачі помічниця використовувала рукавички.

Асистентка: "...у вас есть перчатки? Я сегодня без них".

Суддя: "Я оставил это в такси, нужно будет постараться найти хотя бы недорогие вязаные вещи. А ты без них?"

Помічниця: "Я не взяла їх, бо сподівалася, що погода буде хорошою. Я без рукавичок, маю на увазі... ви ж зрозуміли, так?"

Судья: "На базаре продавец предлагает перчатки".

Помічниця: "Та у меня есть дома перчатки, я не за то вас спрашивала вообще".

Суддя: А вообще?"

Асистентка: "Так, я попрошу у дівчат рукавички, скажу: 'Дайте, будь ласка, рукавички?'"

Суддя: "Мені здається..."

Помічниця: "Ну ладно, я тоже думаю нормально".

При цьому, судячи із розмов в кабінеті судді, гроші за рішення були звичною справою:

Помічниця: "Ну що ж, куди ж його подіти тоді?..." (тримаючи в руках кодекс з грошима всередині, вона акуратно ставить його на шафу біля стіни.)

Судья: "Ну так бросай сюда, или, может, разделим? Пусть будет, как будет".

Асистентка: "Вы действительно считаете, что больше никто к нам не заглянет?"

Суддя: "Слава богу, господи, пусть полежит до конца дня, потому что я тебе хочу сказать, у меня комедия была однажды, у меня кодекс лежал с этими делами, и они как высыпались перед этой бывшей главой".

На жаль, вирок був винесений заочно, оскільки суддя Сараєв та його асистентка з 2022 року оголошені в розшук. Вони перебувають на тимчасово окупованих територіях України, зокрема в Маріуполі. З червня 2024 року Вищий антикорупційний суд почав розгляд справи в заочному порядку, а в жовтні було ухвалено рішення про заочний арешт Сараєва та стягнення до державного бюджету 110 тисяч гривень, які були внесені як застава.

Зазначимо, що з грудня 2021 року Сараєв регулярно отримує довічну фінансову допомогу як суддя у відставці. На травень 2024 року виплати продовжували надходити без затримок. Як повідомив прокурор під час одного з судових засідань, кошти постійно знімалися з рахунку на території України, але не самим обвинуваченим.

У 2019 році правоохоронці затримали суддю Зарічного суду Сум, Миколу Шершака, коли він отримував 2000 доларів. Згідно з версією обвинувачення, суддя вимагав гроші за те, щоб не притягувати до відповідальності водія, який керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, а також у справі, яка незабаром мала надійти з іншого суду. Під час обшуку у судді вдома було виявлено 1700 доларів, а ще 300 доларів знайшли під час особистого огляду. У НАБУ тоді зазначили, що частину грошей суддя зберігав у банці "Господарочка" з-під зеленого горошку.

У минулому році Вищий антикорупційний суд виніс вирок Шераку, призначивши йому 7 років ув'язнення з конфіскацією всього його майна. У своїй останній декларації суддя зазначив, що є власником будинку площею 150 квадратних метрів, розташованого поблизу Сум, а також шести земельних ділянок і автомобіля Nissan X-Trail 2010 року випуску.

Водночас Шершак теж не звільнений з посади і, будучи відстороненим від суддівства, заробив за 2020-2024 роки майже 4 млн грн. Цікаво, що у липні 2021 року суддя намагався втекти у відставку з довічним утриманням. Однак ВРП відклала розгляд його заяви, бо на Шершака відкрита дисциплінарна справа, і він може бути звільнений з посади судді без права на утримання.

Ще одним аспектом, який запам'ятався судді Шершаку, стало його бажання просвітити молодь. Наприкінці своєї кар'єри, після скандалу з хабарництвом, він організував онлайн-уроки для учнів восьмого класу однієї зі шкіл Сум на тему "відповідальність підлітків". Крім того, він ділився знаннями з кадетами Державного ліцею-інтернату прикордонної служби, навчаючи їх основам боротьби з корупцією.

Суддю Ленінського районного суду Полтави Сергія Кононенка прокуратура звинувачує у двох випадках хабарництва: у отриманні 3 тисяч гривень за ухвалення рішення про визнання права власності на самочинно збудований гараж та 5 тисяч гривень за рішення про стягнення 100 тисяч гривень боргу. Вищий антикорупційний суд призначив йому покарання у вигляді 6 років ув'язнення з конфіскацією майна, оскільки його провина була доведена без жодних сумнівів.

Протягом всього судового розгляду обвинувачений неодноразово порушував встановлені правила: затягував процес, систематично пропускав засідання, намагався виправдатися мобілізацією і ухилявся від виконання своїх обов'язків. Звісно, він не визнає своєї провини і стверджує, що жодних коштів не отримував, вважаючи, що проти нього влаштували провокацію.

Цікаво, що в серпні 2022 року суддя Кононенко вже був частково визнаний винним у цій справі через отримання 500 гривень за перший епізод. Проте в контексті другого епізоду, пов'язаного з можливим хабарем у 5 тисяч гривень, суд виявив ознаки провокації. Пізніше апеляційна палата скасувала цей вирок і призначила новий розгляд справи. Наразі вона знову розглядається в апеляційній інстанції. У грудні Кононенка взяли під варту за порушення умов застави.

З грудня 2017 року Кононенко відсторонений від здійснення правосуддя, однак теж справно отримував посадовий оклад. Зокрема, за період 2018-2021 років він задекларував понад 2 млн грн зарплати. Даних за період 2022-2024 років у реєстрі немає.

У 2021 році Лалю Новік, суддю Дніпропетровського районного суду, було затримано за отримання хабара в розмірі 2,5 тисяч доларів. За версією обвинувачення, ці кошти були передані для ухвалення рішення у цивільній справі на користь приватної особи. Вищий антикорупційний суд призначив Новік покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з конфіскацією частини її майна, зокрема автомобіля Skoda Octavia А5 2008 року випуску та земельної ділянки площею шість соток.

Адвокатська сторона стверджувала, що правоохоронці спровокували суддю на певні дії. У свою чергу, сама Новік розповіла, що насправді висловила представнику у справі суму "дві-три тисячі", маючи на увазі гривні. Вона пояснила, що це зробила через те, що позивач постійно її турбував, намагаючись знайти спосіб "прискорити та позитивно вирішити" справу. Вона вважала, що озвучення якоїсь "символічної" суми могло б закінчити цю ситуацію.

З матеріалів справи випливає, що суддя спілкувалася з представником поза межами процесу, оскільки Новік здійснила телефонний дзвінок. Внаслідок негласного прослуховування зафіксовано розмову судді, в якій вона зазначила, що "вирішити справу на другому поверсі обійдеться дорожче". Це може вказувати на те, що у випадку, якщо питання не буде вирішено на першій інстанції, то під час апеляційного розгляду досягти угоди з суддями може бути значно дорожче.

Цікаво, що на останньому засіданні в першій інстанції адвокат судді заявив, що Новік мобілізувалася. Через це захисник клопотав про зупинення провадження. Суд відмовив. Однак вже під час перегляду вироку в Апеляційній палаті ВАКС захисник Новік знову заявив клопотання про зупинення провадження і суд його підтримав, тому розгляд справи призупинили.

У червні 2019 року детективи НАБУ виявили корупційні дії судді Господарського суду Сумської області Надії Спиридонової, яка отримала хабар у розмірі 4 тисяч доларів. За інформацією слідства, на початку червня 2019 року суддя отримала ці гроші у своїй квартирі через посередника, що представляв інтереси підприємця-позивача. Гроші вона сховала на поличці у шафі в коридорі. В обмін на це Спиридонова обіцяла скасувати рішення селищної ради, пов'язане із земельними питаннями. У той же день суддя провела засідання у Господарському суді, де виконала всі попередні домовленості. Вищий антикорупційний суд призначив їй 6 років позбавлення волі з конфіскацією половини майна.

На судовому засіданні Спиридонова заявила, що фінанси, виявлені в її оселі, частково належать їй, а іншу частину, за її словами, їй нібито підкинули. Щоб довести цю версію, вона добровільно пройшла тест на детекторі брехні.

Проте суд виніс обвинувальний вирок. Наразі триває процес апеляції. Адвокати захисту продовжують стверджувати, що частина знайдених коштів була навмисно підкинута. Водночас Спиридонова та її адвокатка заявляють, що правоохоронці, нібито, спровокували підсудну на отримання хабаря. Виникає питання: чи були гроші дійсно підкинуті, чи ж обвинувачена сама їх узяла під впливом провокації?

Додамо, що із серпня 2020 року Спиридонову звільнили з посади судді за вчинення істотного дисциплінарного проступку. Зокрема, у рішенні ВРП вказано, що поведінка судді при виконанні професійних обов'язків викликала обґрунтовані сумніви у її здатності безсторонньо виконувати свої функції, порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя.

За версією обвинувачення, суддя Господарського суду Івано-Франківської області Володимир Булка у 2018 році отримав 5 тисяч євро за ухвалення рішення про продовження повноважень арбітражного керуючого в справі про банкрутство. Суддю затримали в більярдному клубі після того, як він отримав другу частину хабаря в розмірі 3 тисячі євро. Під час допиту суддя Булка не заперечував, що зустрічі мали місце, і на них, за його словами, жартома зазначив, що винесе потрібну ухвалу за "п’ять пляшок шампанського".

Згідно з протоколом слідчих дій, під час однієї з зустрічей заявник запитав у судді Булки: "В доларах чи євро, що саме потрібно?". Суддя Булка відповів: "Це не важливо, краще в другій валюті — 'є'".

Обвинувачений під час розгляду справи заявив, що він нібито сприйняв питання як жарт. Жарти жартами, але гроші суддя таки взяв. Їх знайшли у лівій кишені його штанів. Позиція Булки та його захисту звелася до того, що все було провокацією. Однак до органів правопорядку він не звертався і не повідомляв, що йому пропонують хабар. Сказав, що він не так вихований і не хотів, щоб його та дітей люди проклинали до третіх поколінь. У своєму останньому слові Булка заявив, що щиро кається за вчинене. "Буду жити з цим до кінця своїх днів. Кожен день жалкую за свій вчинок. Якби можна було повернути час назад, то ніколи б не вчинив такого ганебного вчинку", - заявив він.

ВАКС виніс вирок Булці, присудивши йому 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна. Наразі триває апеляційний процес. У вересні 2018 року суддя Булка пішов у відставку, отримавши довічне грошове забезпечення.

У 2015 році до судді Салія надійшла справа, що стосувалася грабежу та викрадення автомобіля. Адвокати обвинувачених постійно подавали клопотання про звільнення своїх підзахисних з-під варти, проте суддя їх систематично відхиляв. Ситуація змінилася у січні 2016 року, коли суддя звернувся до адвоката з проханням про хабар. За версією обвинувачення, у цій схемі брав участь адвокат Микола Федина. Хабар було передано двома частинами: 1000 доларів для судді Салія та 500 доларів для адвоката. У січні 2016 року суддю підозрювали у корупції. Однак через кілька місяців розслідування довелося призупинити через хворобу судді, що унеможливила проведення слідчих дій. Відновити розгляд справи вдалося тільки у 2023 році.

У грудні того ж року до суду надійшла обвинувальна скарга, супроводжувана угодою, в якій Салій визнав свою провину. У лютому 2024 року Вищий антикорупційний суд затвердив цю угоду, призначивши Салію умовний термін ув'язнення на 5 років з іспитовим періодом тривалістю 1 рік, а також позбавив його права займати певні посади на 1 рік.

Дивно, але у травні 2017 року Вища рада правосуддя надала можливість судді Салії піти у відставку, що дозволило йому отримувати довічну фінансову підтримку. Цей статус, разом із виплатами, було скасовано лише в квітні 2024 року.

Згідно з версією обвинувачення, у річній декларації за 2020 рік, голова Васильківського міськрайонного суду Київської області Максим Ковбель не зазначив квартиру в столиці, що коштує понад 4,6 млн грн, а також два паркомісця на суму 430 тис. грн, які використовувалися суддею та його родичами. Таким чином, інформація, наведена в його річній декларації, відрізнялася від реальних даних на 5 млн грн.

Суддя Ковбель категорично відкинув свою провину. Під час судового засідання він заявив, що вважає дії детективів упередженими та кваліфікує їх як переслідування. На його думку, співробітники НАБУ незаконно здійснювали спостереження за його автомобілем, не маючи належного дозволу на проведення негласних слідчих дій. Він пояснив, що не вказав у декларації квартиру, оскільки вона належить його тещі, а сам він і члени його родини нібито не проживали в цьому житлі більше ніж 183 дні, що є необхідною умовою для декларування. Суддя також підкреслив, що сплачував комунальні послуги за квартиру, оскільки просто виконував свої сімейні обов'язки. Що стосується паркомісць, він запевнив, що не користувався ними.

Але ВАКС вирішив інакше і визнав Ковбеля винним, призначивши йому покарання у вигляді 44 200 грн штрафу з позбавленням права обіймати посади у судових органах. Проте від самого покарання Максима Ковбеля звільнили у зв'язку із закінченням строків давності. У грудні 2024 року Апеляційна палата ВАКС залишила рішення першої інстанції в силі. Наразі триває касаційний розгляд.

Важливо, що ще у січні 2022 року ВАКС конфіскував у Ковбеля 3,6 млн грн необґрунтованих активів. В апеляції прокуратура просила також визнати необґрунтованим активом автомобіль Toyota Land Cruiser вартістю 2,1 млн грн, записаний на батька судді. Ковбель же просив скасувати рішення про конфіскацію. Однак Апеляційна палата ВАКС та Верховний Суд підтвердили рішення суду першої інстанції. Вперше в історії України конфісковано вартість активу, який напряму був записаний не на посадовця, а на його родича.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" чітко визначає, що у випадку про визнання активів судді необґрунтованими та їхнього стягнення в дохід держави, повноваження такого судді припиняються з дня набрання рішенням законної сили. У випадку судді Ковбеля це відбулося ще у грудні 2022 року. Однак Вища рада правосуддя більше двох років затягує розгляд питання, а суддя Ковбель продовжує ухвалювати рішення іменем України і отримувати суддівську винагороду. До прикладу, у 2023 році він заробив майже 1,2 млн грн.

У листопаді 2024 року Ковбель звернувся до Конституційного Суду України з метою оскарження законодавчих норм, що стосуються цивільної конфіскації, на підставі їхньої неконституційності. Він вважає, що ці положення порушують принцип верховенства права та ущемлюють обсяги і зміст гарантій незалежності суддів, встановлених Конституцією. Ковбель також стверджує, що їхнє застосування призвело до безпідставного втручання в його особисте життя.

Єдиним виправдувальним вироком щодо служителів Феміди у 2024 році стало рішення щодо судді Господарського суду Харківської області Тетяни Денисюк. Причому виправдовують її вже вдруге.

За версією прокуратури, суддя Денисюк ухвалила незаконні рішення на користь приватного товариства "Карпатнадраінвест", пов'язаного з нардепом-втікачем Олександром Онищенком:

У травні 2021 року ВАКС вперше виправдав суддю, однак у грудні 2022 року Апеляційна палата скасувала рішення та призначила новий розгляд справи. Колегія суддів погодилася з прокурором, що висновок у вироку про відсутність рішення суду вищої інстанції, яке б вказувало на помилку судді Денисюк у розгляді зустрічного позову, не відповідає фактичним обставинам і доказам. Так само колегія не погодилася з висновком суду першої інстанції, що господарські суди нібито не мають сталої практики щодо позовів про зобов'язання виконати умови договору до вимог майнового характеру.

Однак у листопаді 2024 року, після повторного розгляду, Денисюк знову виправдали. Спеціалізована антикорупційна прокуратура знову оскаржує цей вирок в апеляції.

Правосуддя Денисюк не здійснює з січня 2017 року, проте це не завадило їй за 2017-2023 роки заробити понад 5,5 млн грн суддівської винагороди. У 2021 році вона навіть намагалася потрапити до Вищої ради правосуддя, але зняла свою кандидатуру напередодні голосування.

Of course! Please provide the text you'd like me to make unique, and I'll be happy to help.

Минулого року стало очевидно, що суддівська мантія не є гарантією від відповідальності. Проте, незважаючи на звинувачення та винесені вироки, судді продовжують отримувати свої винагороди протягом багатьох років, не виконуючи своїх обов'язків. Деякі з них отримали мільйони гривень без жодних підстав.

Вражаючий приклад — це ситуація з Максимом Ковбелем, який, попри вилучення 3,6 мільйона, продовжує виконувати свої обов'язки судді та отримувати відповідну винагороду, при цьому намагаючись оскаржити можливість конфіскації необґрунтованих активів державних службовців у Конституційному Суді.

Також практика показує, що деякі судді намагаються "втекти у відставку" з правом на довічне утримання. Арсенал виправдань теж передбачуваний: "провокація", "підкинули", "це був жарт", "я не так зрозумів". А останнім часом з'явився ще один спосіб затягування справи -- мобілізація як підстава для зупинення провадження. Недосконалою також є система дисциплінарної відповідальності суддів та механізмів їхнього звільнення, що дозволяє затягувати процеси та уникати справедливого покарання.

З іншого боку, НАБУ та САП останніми роками демонструють гарну ефективність у виявленні корупції серед суддів. Це важливий результат, без якого неможливе відновлення довіри громадян до судової влади. Корупція в судах -- це злочин проти справедливості. Тому кожен вирок у таких справах дає надію на можливість очищення всієї системи.

Related posts