Трамп: вирок чи новий шанс? Які наслідки виборів у США чекають на нас?

Зранку 6 листопада українці, як і решта світу, прокинулись шоковані і зворохоблені від результатів президентських виборів у США та перемоги Дональда Трампа. Жарти про ІІІ Світову і закінчення війни за добу чергувались з відвертою панікою, що нас зливають, допомоги не буде і путін виграє війну. Але чи справді все так погано?

Коли Дональд Трамп здобув перемогу на президентських виборах у 2016 році, багато американських медіа опублікували матеріали, в яких намагалися пояснити дітям, що тепер країною керує Трамп. Це викликало значний занепокоєння серед певних груп населення. Наразі, проте, світ залишив позаду перші емоційні реакції і зосередився на прогнозах щодо майбутніх дій Трампа.

Ось тут ми всі маємо бути раціональні і прийняти той факт, що Дональд Трамп максимально непередбачуваний. Тож всі, хто кажуть, що знають, що робитиме Трамп, дуже перебільшують свої знання. Навіть порівнювати теперішнє президентство республіканця з його попередньою каденцією немає сенсу. Чому? В нього нова команда, в нього повна підтримка Сенату та Конгресу і він вивчив помилки минулого.

Коли Дональд Трамп здобув перемогу на виборах у 2016 році, він зіткнувся з труднощами в підборі кадрів. Протягом тривалого часу багато посад залишалися незайнятими, а згодом, вже перебуваючи на посаді президента, він відправляв у відставку деяких своїх радників. У цій ситуації відомо, що команда формувалася ще під час виборчої кампанії, тож 47-й президент увійде до Білого дому вже з повністю укомплектованим штатом.

Поки громадськість намагається вгадати, яку роль у команді Трампа займе Ілон Маск, якому вже запропонували посаду, нас, українців, більше цікавлять інші особи: державний секретар і міністр оборони. Саме ці фігури є ключовими для України, адже з ними ми повинні зосередити свої зусилля на співпраці.

На посаду державного секретаря можуть бути запропоновані три кандидати: колишній посол США в Німеччині Річард Гренелл, сенатор Білл Хагерті, а також екс-радник Трампа у справах національної безпеки Роберт О'Брайєн.

Новим очільником Пентагону може стати колишній держсекретар Майк Помпео або республіканець Майкл Волтц. До слова, саме Майк Помпео наполягав, що при новій республіканській адміністрації Вашингтон стане рішучішим у питанні підтримки України. Обіцяв реальний ленд-ліз, ефективні санкції проти рф, пожвавлення НАТО та нарощення оборонних потужностей зі зняттям будь-яких заборон на використання Києвом американської зброї.

Проте не варто забувати, що невизначеність залишається ключовою характеристикою ситуації. Чи здатна адміністрація Трампа надати Києву всі ресурси для досягнення перемоги? Так. Чи може вона знизити рівень підтримки, чинити тиск і спонукати до переговорів? Звичайно. Чи є можливість ослабити санкції проти Росії та вести переговори з Кремлем? Так, і це також можливо. Тож наше завдання полягає в тому, щоб ще більше співпрацювати з республіканцями та новою командою.

При цьому нова команда Білого Дому чудово розуміє, що зниження авторитету США у світі, як головного поліцейського планети, принесе хаос, масштабування воєн і кризи як в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, так і в Європі. Це виклики для НАТО, ЄС і для нас. Але це не кінець світу.

Давайте будемо відвертими: для українців обставини залишаються незмінними — нам потрібно покладатися на власні сили і зберігати єдність. Не всі наші труднощі залежать від США. Замість того, щоб піддаватися паніці, варто зосередитися на принципі "робимо своє", що означає підтримувати Збройні Сили України та виконувати свої обов’язки.

Інавгурація нового президента відбудеться 20 січня 2025 року, і у нас залишилося всього два місяці. Основна задача – активна співпраця з республіканцями в Сенаті та Конгресі. Особливо важливо врахувати тих політиків, які минулого року надіслали листа президенту Джо Байдену з рядом вимог до його адміністрації щодо подальшої підтримки України. У цьому документі вони закликали до створення стратегії допомоги, оцінки прогресу, звітності про наслідки у разі зупинки допомоги, а також до посилення санкційного тиску на Росію. У листі також міститься заява: "Перемога Ізраїлю та України є безсумнівною".

Отже, для зрозумілої перемоги нам потрібно виробити план. Але цей план має бути про те, що має зробити Україна і що пропонує Україна, а не перелік прохань до партнерів. Ми маємо бути готові звітувати про витрачені кошти і доводити, що вони пішли саме на боротьбу з російською агресією, а не роздані по тисячі громадянам.

Необхідно спілкуватися з республіканцями на їхній хвилі, пропонуючи їм цікаві рішення. Наприклад, пункт нашого плану перемоги, що стосується спільного використання природних ресурсів, виглядає перспективно. Проте чи буде це ефективним, якщо в державі відсутні належні судові механізми, захист інвестицій та чітка стратегія розвитку?

Ми повинні виступати єдиним фронтом на всіх рівнях представництва, відстоюючи неприпустимість територіальних поступок. Хоча ідея завершити війну за добу виглядає привабливою, наскільки вона реалістична? Припустимо, Дональд Трамп зможе вплинути на Київ, але чи погодиться на це Москва? Чи зможе він домогтися хоча б тимчасового замороження конфлікту, поки не відбудуться вибори в США (або сподівається, що за чотири роки в Росії з'явиться новий лідер)? У будь-якому випадку, поразка України стане серйозною репутаційною втратою для цієї адміністрації, подібно до того, як вивід американських військ з Афганістану позначився на іміджі Джо Байдена.

Чому американським платникам податків слід нести витрати на війну, що відбувається за тисячі кілометрів від них, — це питання, яке часто обговорюється серед республіканців. І справді, вони не зобов'язані це робити. Так само не повинні платити й європейці. Витрати має покривати агресор — Росія. У світі на сьогоднішній день налічується близько 500 мільярдів доларів заморожених активів РФ. Частина з цих коштів виділяється на допомогу, але ці активи потрібно повністю конфіскувати і спрямувати на підтримку України. Це був би відмінний спосіб компенсувати витрати Сполучених Штатів, які наразі направляються на підтримку нашої країни.

Це нелегко і вимагає значних зусиль, проте саме так адміністрація Трампа зможе запевнити своїх громадян, що їхні фінанси залишаються недоторканими.

Важкі часи сприяють появі тих, хто пропонує легкі рішення. Проте такі рішення можуть виявитися досить дорогими. Кожен з нас має усвідомити, що світ зазнав змін. Країнам, особливо європейським, необхідно швидко реагувати на ці виклики. Вони надто довго залишалися в комфортній зоні, сподіваючись, що США вирішать їхні проблеми. Але цього не відбудеться.

Прибуття Трампа демонструє, що традиційна політика правил більше не є ефективною, натомість на перший план виходять угоди та домовленості. Соціалізм залишає свої позиції, а в майбутньому нас очікує політика протекціонізму й нарощування військових потужностей. В Україні ми усвідомили це понад два з половиною роки тому, тоді як Європі знадобився дещо довший час для усвідомлення цієї зміни.