Трохи ностальгії: чому газовані порошки "Zuko", "Invite" та "Yupi" завоювали любов радянських школярів?

У 1990-х у СРСР з'явилися порошкові шипучі напої, які швидко стали популярними серед дітей та підлітків. Це були концентровані суміші, які розчиняли у воді, створюючи яскраві фруктові напої з газованим ефектом.

Вони відзначалися насиченим смаком, яскравим відтінком та, що особливо тішило дітей, веселим шипінням при розчиненні. "Телеграф" стисло розповів про їхню історію.

Один з найпопулярніших брендів - "Zuko". На сьогоднішній день немає конкретних історичних джерел, які б чітко вказували на момент і обставини його появи на пострадянських теренах. Проте існує безліч згадок, які свідчать про те, що у 90-х роках цей напій здобув велику популярність серед населення. "Zuko" легко розчинявся у воді і пропонував різноманітні смаки, такі як апельсин, лимон, полуниця та вишня.

Польський напій "Invite" здобув популярність у 1990-х роках у Туреччині, ставши альтернативою місцевим порошковим напоям після лібералізації ринку. Цей напій вирізнявся насиченим фруктовим смаком і шипучістю, а його яскраві упаковки робили його особливо привабливим для молодших споживачів.

У той період у СРСР також здобув велику популярність напій "Yupi". Його характерною рисою був шипучий ефект, а окрім того, в складі часто траплялися маленькі желейні фігурки, що перетворювало його на "два в одному" – і солодке ласощі, і освіжаючий напій одночасно.

Причини, чому ці напої стали такими популярними, були очевидними. Їх приготування було надзвичайно простим — лише потрібно було розвести порошок у воді. Яскравий відтінок і шипучість надавали їм веселого та захоплюючого вигляду для дітей. Крім того, порошкові напої коштували дешевше, ніж готові соки або газовані напої.

Раніше "Телеграф" висвітлював, чому грушеві карамельки зеленого кольору все ще користуються популярністю в Україні. У період СРСР вони стали частиною "золотого тріо" карамель, поряд із "Барбарисом" та "М'ятною".