У Білорусі зафіксовано пересування БТРів у напрямку українського кордону — чи слід очікувати на загрозу наступу?
Політологи також не виключають можливість наступу, вказуючи на те, що Лукашенко може діяти в інтересах Путіна.
Черговий інформаційний вкид чи потенційна загроза? У білоруському Гомелі помітили бронетранспортери з підозрілою символікою. Світлини оприлюднили місцеві медіа. Під прикриттям запланованих російсько-білоруських військових навчань ворог може вдатися до нових провокацій. Водночас у Центрі протидії дезінформації зазначають: загрози з боку Білорусі нині немає. На відео не варто звертати увагу. У ситуації розбиралася журналістка "5 каналу" Софія Фесік.
Бронетранспортери із підозрілими розпізнавальними знаками помітили у білоруському Гомелі. На сполох забили опозиційні телеграм-канали. Зауважили, що автівки мали червоні позначки, а в командирів на рукавах такі самі повязки, як у російських загарбників, - роблять висновки автори опозиційних пабліків.
Ці ознаки чітко свідчать про можливу присутність російських військових у Білорусі, які можуть мати нові, невідомі нам цілі. Виникнення такої техніки, особливо з саморобними модифікаціями, в урбанізованій зоні, а не на військових полігонах, є тривожним сигналом і може вказувати на підготовку до якихось суттєвих дій.
Занепокоєння викликають заплановані на вересень спільні військові навчання з Росією, особливо враховуючи, що в 2022 році з Гомельської області окупанти здійснювали наступ на Київ та Чернігів. Проте експерти Центру протидії дезінформації при РНБО підкреслюють, що ворог використовує тему Білорусі для інформаційного тиску. Вони також додають, що не слід панікувати через відеоматеріали з військовою технікою, оскільки наразі немає військової загрози з боку Білорусі.
"Ворог використовує тему Білорусі винятково для інформаційних вкидів проти нас. На різного роду відео з тієї сторони з технікою не варто реагувати. Воєнної загрози звідти немає зараз".
Водночас військові експерти розглядають обидва сценарії. Як навмисні провокації, щоб Сили оборони перекинули війська з інших напрямків, так і ймовірність потенційної загрози, що потребує уваги розвідки. Для того, щоб не проґавити момент. Пригадують попередні нібито військові навчання країни-агресорки.
"Ми пам'ятаємо: у 2022 році, на початку бойових дій на Донбасі та в Криму, вони використовували навчання як прикриття для підготовки, а потім нарощували сили й розпочинали бойові дії. І тому - з урахуванням цього, а також того, що диктатори зустрічалися на Валдаї і вели переговори - можлива провокація в "кращому" випадку. А в гіршому - спроба, наприклад, відкрити Північний фронт. На мій погляд, ситуацію треба уважно аналізувати, проводити розвідку - як самостійно, так і спільно з нашими союзниками", - наголосив генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко.
Не відкидають імовірність наступу і політологи. Зауважують: Лукашенко підіграє путіну. І попри те, що блокує території своєї країни для наступу - загроза зберігається. Втім, додають: щоб збільшити зону наступу, росіяни мають наростити і власні сили. Адже нині не справляються навіть з уже існуючими ділянками фронту.
"Він справді протягом трьох років блокував, не дозволяв використовувати свою територію для наступу. Але якщо буде конкретний запит від путіна - і відповідна кількість військ - може бути відкритий ще один фронт. Тому що насправді вони не справляються з тими напрямками, які вже відкриті. Наприклад, вони активізувалися на Сумському напрямку, але фактично не атакують - програють, а подекуди навіть відступають. Утримувати таку широку лінію фронту - це вже складно. А тим паче - наступати на ній. Тобто, гіпотетично - це можливо, але практично для цього потрібні серйозні ресурси", - пояснив політичний експерт, доктор філософії Андрій Городницький.
Білоруські інформаційні ресурси звертають увагу на обладнання бронетехніки. Вони зазначили наявність кустарно виготовлених антидронових систем. Українські аналітики вважають, що це можуть бути сучасні технології.
"Ймовірно, були застосовані засоби, яких раніше не використовували. Там раніше були антенні системи, засоби радіоелектронного подавлення дронів - використовувалися, умовно кажучи, "штирові" антени. А тепер - антени нової форми. Але так чи інакше, це свідчить про те, що тепер засоби радіоелектронної боротьби застосовуються не лише окремими військовослужбовцями - зокрема, іранцями - а й безпосередньо на техніці, зокрема на бронетехніці. У цьому випадку йдеться про бронетранспортер, який має змогу діяти й виживати в умовах застосування дронів завдяки цим засобам. Фахівці також зазначають, що, ймовірно, антена була модифікована - зокрема в частині конструкції антен", - додав Ігор Романенко.
Софія Фесік, "П’ятий канал"
Читайте також: невідомий дрон залетів до Литви з Білорусі.
Перегляньте також наше відео:
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина - і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.