У Європі не повністю усвідомлюють мету операцій на Близькому Сході, зазначили президенти Чехії та Латвії.

Європа не брала участі в ухваленні рішення про проведення операції на Близькому Сході і має обмежене розуміння її мети.

Цю інформацію озвучили глави держав Чехії і Латвії, Петро Павел та Едгарс Рінкевичс, після зустрічі в Ризі, повідомляє агентство Укрінформ.

"У Європі ми поки що не маємо чіткої інформації щодо конкретних цілей цієї військової операції на Близькому Сході. Ми чули про наміри знищити іранську ядерну та балістичну програми, а деякі експерти вказують на можливу мету зміни режиму. Однак це не було офіційно підтверджено. З цієї причини ми не можемо бути впевнені в остаточному військовому результаті цієї операції", - зазначив чеський лідер, нагадавши про заяви президента США Дональда Трампа, що операція майже досягла своїх цілей.

Павло вважає, що Європа повинна продовжувати чинити тиск на Іран, аби спонукати його до прийняття умов щодо перевірки ядерної програми. Крім того, необхідно укласти нову угоду з МАГАТЕ для контролю за ядерними об'єктами, а також активно співпрацювати з сусідніми країнами для стабілізації ситуації після завершення активної фази конфлікту.

"Продовження війни не відповідає інтересам Сполучених Штатів, Ізраїлю, країн регіону, а також Китаю та азійських держав, оскільки всі вони зазнають впливу від нестабільності на ринку, особливо щодо газу та нафти. Для Європи ж стабілізація ситуації має першочергове значення не лише через вартість нафти і газу, а й через те, що нестабільність може призвести до нової хвилі міграції. Саме тому всі ми маємо тиснути на сторони, щоб вони сіли за стіл переговорів і стабілізували ситуацію", - підкреслив глава чеської держави.

На думку Павела, цей конфлікт суттєво вплине на Європу, тому Європейському Союзу слід обговорити його наслідки та шляхи їх вирішення.

Рінкевичс зазначив, що однією з проблем є те, що Європейському Союзу потрібно значно більше часу для зборів, обговорення стратегій та вироблення єдиної позиції.

"Я вже розпочав роботу над тим, щоб узгодити позицію Європейського Союзу щодо одностайної реакції на цей конфлікт через дипломатичні канали та координацію дій у відповідності до обставин. Наразі ми опинилися в ситуації, коли можемо лише вести діалог з лідерами країн регіону та співпрацювати у трансатлантичних форматах, щоб сприяти деескалації конфлікту, застосовуючи дипломатичний і політичний тиск на Іран у зв’язку з його ядерною програмою та збагаченням урану. Ми також співпрацюємо з іншими державами регіону, щоб знайти мирне вирішення цієї проблеми", - зазначив лідер Латвії.

Він підкреслив, що "Європа не брала участі в той момент, коли Сполучені Штати та Ізраїль вирішили розпочати військову акцію,.. і ще зарано робити висновки про те, чим це завершиться".

За словами Рінкевичса, війна на Близькому Сході знову продемонструвала, що у дипломатичній і політичній сфері Євросоюзу потрібно реформувати процедури, і ЄС сприйматимуть серйозно лише тоді, коли він стане сильнішим - технологічно та у військовому плані.

Президент Латвії зазначив, що "специфічний романтичний етап 1990-х" закінчився і більше не відновиться. Натомість світ повертається до періоду конфлікту між різними цінностями, де знову спостерігаються спроби використання сили та нехтування міжнародним правом. Це становить серйозну загрозу для маленьких країн.

"Єдиний шлях до виживання полягає в спільній роботі в регіональних рамках та активній підтримці міжнародного права... Сьогодні ми маємо набагато більше союзників, а також цінний історичний досвід, який навчив нас багатьом важливим урокам. Ми спостерігаємо, як навіть країни в набагато складнішій ситуації, такі як Україна, не зупиняються у своїй боротьбі, і це слугує величезним джерелом натхнення для нас," - підкреслив Рінкевичс.

Згідно з інформацією Укрінформу, президент Чехії Петр Павел висловив думку, що конфлікт на Близькому Сході може призвести до ескалації та активізації радикальних сил у Західному світі.