У Києві стартувала вулична експозиція, присвячена депортованим свідкам Єгови.
Цю інформацію передала журналістка Еспресо Наталія Стареправо.
Депортація відбувалася в два етапи: спершу з території Молдови, а 8 квітня — з України. Згідно з інформацією дослідників, більше двох третин депортованих складали жінки та діти.
"Вибір мішеней не був випадковим. У більшості випадків радянських депортацій жертвами ставали жінки та діти — найбільш вразливі групи. Архівні матеріали демонструють, як функціонувала репресивна система. Однак, аби осягнути особистості цих людей, необхідно зануритися в їхні історії", — підкреслив директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України.
На виставці були представлені індивідуальні історії депортованих, включаючи їх свідчення та фотографії. Деякі з цих матеріалів вдалося зібрати ще в 2020 році. На банерах можна знайти не лише архівні дані, а й особисті переживання тих, хто пережив заслання.
зображення: Наталія Стареправо/Еспресо
"Ми встигли задокументувати історії близько тридцяти осіб, які перенесли депортацію. Зважаючи на їхній поважний вік, ми втрачали їх буквально щотижня. Саме тому збереження їхніх голосів стало надзвичайно важливим. На банерах представлені їхні спогади та факти, а також те, що допомагало їм підтримувати віру і гідність", — поділився речник Центру Свідків Єгови в Україні Іван Рігер.
За словами релігієзнавців, переслідування були пов'язані з позицією самих вірян. Також додатковим фактором стала міжнародна складова: релігійний центр організації знаходився у США, які в часи холодної війни були головним суперником СРСР.
зображення: Наталія Стареправо/Еспресо
"Свідки Єгови вирізнялися як організація, що функціонує як соціальний колектив, займаючи неупереджену позицію щодо політики. Вони категорично відмовлялися від використання зброї та служби в радянських збройних силах. Це, безсумнівно, викликало невдоволення того режиму, в умовах якого вони діяли," — зазначає заступник голови Державної служби етнополітики та свободи совісті Віктор Войналович.
