У Києві віддали шану пам'яті військового фотокореспондента Руслана Ганущака.
У столиці пройшов пам'ятний захід, присвячений Руслану Ганущаку - військовому журналісту, фотографу та оператору, який загинув 11 січня 2025 року під час виконання бойового завдання у Курській області.
Цю інформацію повідомляє кореспондент Укрінформу.
Захід об'єднав родину, друзів, побратимів, науковців та представників Музею Революції Гідності.
Сестра Руслана - Ірина Форостян, яка також є засновницею та керівницею Ruslan Ganushchak Documentary Foundation згадала про його дитинство, формування світогляду та любов до України.
"Зростаючи у великій родині в мальовничому Прикарпатті, Руслан не міг не покохати ці гори природу й людей. Батьки змалку зацікавлювали нас історією, а брат дуже любив природу, радіо і кіно. Його захоплення почалось ще у школі. Всі любили Руслана і будуть його любити - за лагідну вдачу, велике серце", - сказала Форостян.
Вона підкреслила, що брат свідомо вирішив йти шляхом боротьби і не боявся ризику втратити життя.
Під час заходу продемонстрували відеозамальовки Руслана Ганущака, зокрема його фільми про Карпати, які принесли йому професійні нагороди. Загалом він був лауреатом численних українських та міжнародних кінофестивалів.
Його роботи стали частиною документально-музичного фільму "Україна. Майдан. Перезавантаження", а також знайшли місце у стрічці "Зима у вогні", яка була номінована на премію "Оскар". Крім того, він здобув головний приз Миколайчук FEST-2016 за свою роботу над фільмом "Брат за брата".
Під час заходу також згадали ключову роль Руслана Ганущака у документуванні подій Революції Гідності. Він працював оператором, перебував на Майдані з перших днів протестів і зняв одні з найважливіших відеодоказів розстрілів 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській.
Зокрема, він задокументував відкриття вогню з боку спецпідрозділів "Беркут", момент загибелі Героїв Небесної сотні Ігоря Дмитрієва та Андрія Дигдаловича, процес евакуації поранених і загиблих до готелю "Україна", розгін мирної акції 18 лютого, атаку на Майдан та пожежу в Будинку профспілок.
Руслан надав усі ці документи Генеральній прокуратурі України, де вони служать доказами у справах, пов'язаних із злочинами проти учасників Революції Гідності. Сам Ганущак також виступав у цих справах як свідок. Родина передала камеру та інші особисті речі до музею Революції Гідності.
"Руслан для нас був справжнім символом людяності, серцем нашого колективу. Після важких виїздів у мороз він завжди зустрічав нас з теплим карпатським чаєм. Його відданість професії оператора ніколи не підводила, навіть у часи війни він умів знімати так, що в кадрі завжди виявлялася надія — як квітка, що проростає серед зруйнованої землі, або світанок після битви", - поділився спогадами про свого побратима командир спеціального розвідувального підрозділу 92-ї окремої штурмової бригади імені кошового отамана Івана Сірка на позивний "Магада".
Руслан Ганущак розпочав діяльність як воєнний оператор у 2014 році, будучи бійцем батальйону "Азов". Він документував війну на Донбасі, зокрема у Широкиному, Гранітному, Мар'їнці, Бердянському, Лебединському. У 2016 році зняв фільм "Два дні в Іловайську". Після початку повномасштабного вторгнення працював оператором телеканалу 1+1, знімав події у Бучі, Ірпені, на Чернігівщині, а згодом вступив до лав ЗСУ.
Крім художніх нагород, Руслан отримав військові медалі від командування Збройних Сил України, серед яких "Іван Сірко", "Брат за брата", "За оборону Маріуполя" та "За захист Батьківщини".
Згідно з указом Президента України, виданим 6 червня 2025 року, він отримав орден "За мужність" ІІІ ступеня посмертно. Крім того, 23 серпня 2025 року йому було присвоєно орден "За заслуги" ІІІ ступеня.
Для збереження спадщини та продовження справи Руслана Ганущака його родина заснувала Фундацію документалістики, яка ініціює премію на його честь для військових журналістів, документалістів, фотографів та інших. Головна мета цієї ініціативи полягає в тому, щоб зберегти правду про війну Росії проти України та підтримати нове покоління документалістів.
Згідно з інформацією, з моменту початку повномасштабної агресії Росії, загинуло 142 представники медіа, з них троє - протягом минулого року.
