"Удар, що запам'ятається, як у Майка Тайсона": Ромаріо вразив Сімеоне, відправивши його у глибокий нокдаун – нагадуючи події 1994 року.

"Футбол 24" згадує легендарний поєдинок Ла Ліги, в якому відчувався дух кориди.

Дієго Сімеоне, 23-річний центральний півзахисник, котрий представляє Севілью. Він розпочав свою кар'єру у Велес Сарсфілд і вже у 20 років вирушив до Європи, оселившись у італійській Пізі, а згодом перейшов на стадіон Рамон Санчес Пісхуан. Цікаво, що з ним у цю подорож вирушив і сам Дієго Марадона, який завершував свою кар'єру у Наполі. Незважаючи на молодий вік, гра Сімеоне на відповідальній позиції в центрі поля швидко завоювала симпатії фанатів Севільї.

Пірат з Балеарських островів: втратив батька на фронті, заробляв на життя, працюючи офіціантом, грав із Морозюком, мандрує між Косово і Мальоркою.

У його поведінці було щось схоже на кориду — таку ж популярну розвагу в Андалусії, як футбол. Він був жорстким у підкатах, кмітливим і винахідливим. Відчував слабкі місця суперників, знущаючись з них і доводячи до сліпої люті, немов досвідчений тореро з пораненим биком. "У моїх зубах затиснутий ніж", — часто говорив про себе Ель Чоло.

Ромаріо, 27-річний нападник, який виступає за Барселону, відомий своїми вражаючими досягненнями на футбольному полі. З більш ніж 200 голами, забитими за Васку да Гама та ПСВ Ейндховен, він нарешті знайшов клуб, що відповідає його високому рівню гри. Проте бразильський футболіст не славився ідеальним поведінкою — його часто оточували скандали та витівки. Наприклад, він не зміг стати чемпіоном світу серед молодіжних команд у 1985 році, оскільки був виключений тренером за порушення спортивного режиму. За однією з версій, його поведінка була пов'язана з романтичними зв’язками з дівчатами легкої поведінки, а за іншою — він влаштував шоу, стрибнувши з балкона в одному з готелів, де зупинилася збірна Бразилії.

Шістнадцятого січня 1994 року вони перетнулися один із одним у матчі Ла Ліги.

Насправді, основа цієї оповіді була закладена тиждень тому на Камп Ноу. Барселона просто розгромила Реал із вражаючим рахунком 5:0, а Ромаріо влаштував чудовий хет-трик. Яке ж було загальне здивування, коли в наступному матчі - ще й на виїзді проти непоступливої Севільї - "Коротун" не виявився в основному складі. Кажуть, що Кройф таким чином намагався знизити пихатість зарозумілого нападаючого, який, здавалося, втратив голову від успіху. Мовляв, у Барселоні всі гравці мають бути на одному рівні, і немає жодного незамінного.

Севілья активно оборонялася, і на табло світилися нулі, що, безперечно, не влаштовувало каталонців. Наприкінці матчу Йохан вирішив випустити Ромаріо на поле. Він вийшов, немов бик на арену, сповнений обурення щодо тренера та всього навколишнього. Сімеоне з нетерпінням чекав на нього, готовий розпочати свою гру.

Кілька звичних висловлювань про "твою маму", порівняння з тарганом – і 168-сантиметровий "Коротун" миттєво розлютився. У той момент Барселона виконувала штрафний удар на лівому фланзі. Подача полетіла у штрафний майданчик Севільї, і Ромаріо, що поспішав під навіс, завдав короткого, але точного удару лівою ногою, влучивши прямо у щелепу свого провокатора. Суддя, не вагаючись, показав червону картку. Втративши гравця, команда Барси не змогла вибороти три очки.

Коротуну отримав п'ять матчів дискваліфікації, але про жодні каяття йому й не йшлося. "Сімеоне постійно дразнив і штовхав мене. Я не міг залишитися байдужим, а суддя лише ускладнив ситуацію", - висловився нападник, відправляючись на літак до Ріо. Повернувшись додому, він займався покращенням свого психоемоційного стану, граючи у футволей, насолоджуючись коктейлями та милуючись формами привабливих бразилійок.

Команда Кройфа відчувала серйозні труднощі без своєї зірки, зазнаючи невдач у матчах проти Атлетіка та Реал Сосьєдада. Шанси на чемпіонство здавалися практично примарними. Проте, варто лише згадати про повернення Ромаріо на поле, як "блауграна" розгорнула вражаючу фінальну гонку, не знаючи поразок у 14 матчах, з яких 12 завершилися перемогами та всього двома нічиїми. У боротьбі за титул команда змогла обійти Депортіво, який підвів свого капітана Мірослава Джукіча, але це вже зовсім інша розповідь. Символічно, що в останньому турі Барселона знищила Севілью з рахунком 5:2, а Ромаріо та Сімеоне відзначилися голами. Цей резонансний конфлікт на цьому завершився.

"Це був неймовірний удар, чи не так? - згадує Ель Чоло, обтираючи щоку. - Ромаріо тоді мав серйозні труднощі в Барселоні, що відволікало його від гри. Ми часто виходили за межі правил. Провокація сильних опонентів була невід'ємною частиною футболу в ті часи. Але я і Ромаріо належимо до покоління, яке дотримувалося принципу: все, що сталося на полі, залишається там."

Минуло понад три десятиліття. Неприємний інцидент перетворився на легенду, що стала частиною золотого фонду Ла Ліги. Сивина вже починає з'являтися у волоссі головних героїв подій. Кожен з них обрав свій шлях. Сімеоне став видатним тренером і легендою мадридського Атлетіко. Ромаріо зайнявся політичною діяльністю та став власником футбольного клубу. А ось Христо Стоїчков, ще один учасник того матчу, не може заспокоїтися: "А пам'ятаєте? Це був удар, гідний самого Майка Тайсона!"