Угода на суму 500 мільярдів: Яка роль українських ресурсів у планах Трампа та які пропозиції може висунути Зеленський?

На прес-конференції, що відбулася 23 лютого в рамках форуму "Україна. Рік 2025", Володимир Зеленський розповів про два проекти угоди, які були запропоновані американською стороною. У першому варіанті угоди американські партнери пропонували розподілити вже існуючі доходи від видобутку українських корисних копалин за принципом 50 на 50. Проте українська сторона відмовилася від таких умов. За словами Зеленського, якщо б американці запропонували ділити доходи від видобутку корисних копалин на територіях, які в майбутньому будуть звільнені, зокрема завдяки американській зброї, Київ був би готовий розглянути цей варіант.

У рамках другого проекту угоди Україні пропонувалося визнати борг у розмірі 500 мільярдів доларів і створити фонд, який буде повністю контролюватися Вашингтоном. Цей фонд має наповнюватися коштами від видобутку корисних копалин. Україна щорічно отримує близько 2 мільярдів доларів від експлуатації своїх надр, відповідно, ці кошти планувалося спрямувати до зазначеного фонду. Президент Зеленський зазначив, що такі умови не можна вважати спільною інвестицією, оскільки Україна буде фінансувати фонд, а США лише отримуватимуть вигоду з цих коштів.

"Якщо ці кошти надходять до фонду (від України - ред.) і не отримуються жодні внески з-за кордону, а всі ресурси залишаються в межах країни, то ми фактично погашаємо борг", - зазначив Зеленський.

Він зазначив, що в другому варіанті угоди США пропонували Україні повертати два долари за кожен долар, інвестований з їхнього боку. Це означало б, що прибутковість американських інвестицій становила б 100%. Зеленський висловив сумнів, чи можуть США, будучи активним учасником світового ринку зброї, досягти такого рівня доходу.

Президент підкреслив, що обидва проекти угоди не містили жодних гарантій безпеки для України. "В угоді потрібно, щоб було те, чого поки немає, - гарантії безпеки, які ми маємо отримати від США", - сказав він.

Зеленський заявив, що Україна не визнає борг перед США у розмірі 500 мільярдів доларів, адже обсяг отриманої від Штатів допомоги склав лише 100 мільярдів доларів. Він додав, загальний обсяг витрат на ведення війни, починаючи з 24 лютого 2022 року, склав 320 мільярдів доларів, з яких 120 мільярдів - це частка самої України, 100 мільярдів надала Європа та партнери (наприклад, Японія) і ще 100 мільярдів - це частка США.

"Я впевнений, що у нас було 100 мільярдів доларів, і це безсумнівно. Я не маю наміру визнавати суму в 500... Навіть 100 мільярдів я не готовий враховувати, адже ми не повинні трактувати гранти як борги", - зазначив Зеленський, пояснюючи, що фінансування, яке було затверджене за часів адміністрації Джо Байдена, в значній мірі носило характер грантів, тобто не підлягало поверненню. Більше того, цю допомогу підтримали обидві партії Конгресу. Навіть якщо ця інформація не є до вподоби теперішній адміністрації, додав Зеленський, це були угоди, які потрібно виконувати.

В результаті, Зеленський відмовився підписувати обидва проекти угоди та заявив: "Я не підписую те, що будуть оплачувати 10 поколінь українців". Він додав, що потрібно, по-перше, переглянути фінансові зобов'язання України, а, по-друге, чітко визначити гарантії безпеки, які мають включати додаткові засоби ППО, ракети, інше забезпечення української армії, а також boots on the ground - іноземні війська на території України. Зеленський підкреслив, що просто присутність американського бізнесу в Україні не є гарантіями безпеки і не зупинить Росію від нової агресії.

"Якщо ви вважаєте, що економічна угода є складовою частиною забезпечення безпеки, то чому в тих місцях, де задіяні інтереси вашого бізнесу, не можуть бути ваші представники на місцях? Це звучить розумно, чи не так? На мою думку, це абсолютно логічно. Я висловив таку думку щодо США. Поки що відповідь ми не отримали," - зазначив Зеленський.

За словами Зеленського, під час переговорів 23 лютого з боку американців вже не звучала сума боргу у 500 мільярдів доларів.

"І міністри, і представники наших компаній, і мій голова офісу (Андрій Єрмак - ред.), вони зараз на зв'язку із Волтцем (Майк Волтц - радник президента США з питань національної безпеки - ред.) і його командою. Вони спілкуються про угоду. Немає вже 500 мільярдів. Мені здається, немає відсотків. Бачите, ми просуваємося вперед", - прокоментував Зеленський.

За його словами, Україна відкрита до діалогу зі Сполученими Штатами щодо укладення угоди про нову військову або фінансову підтримку на виключно комерційних умовах, з виплатою відсотків, при цьому не ставлячи під сумнів вже досягнуті домовленості з адміністрацією Байдена.

У розмові з РБК-Україна колишній керівник "Об'єднаної гірничо-хімічної компанії", що спеціалізується на видобутку титану, Єгор Перелигін зазначив, що на сьогоднішній день Україна може представити 5-6 реально здійсненних проектів у сфері видобутку критичних мінералів. Серед них, зокрема, видобуток титанової сировини.

"Наша країна займає вагоме місце у видобутку та обробці титановмісних мінералів і концентратів. Ми володіємо значною ресурсною базою і запасами, що дозволяє нам реалізувати проекти, пов'язані з титаном," - зазначив він. Він також підкреслив, що в Україні зберігся кадровий потенціал, а також функціонує переробка титанової руди, зокрема на "Запорізькому титаново-магнієвому комбінаті".

На думку фахівця, зростаючий інтерес Сполучених Штатів до критично важливих сировин зумовлений вражаючими досягненнями Китаю в цій галузі. Адже Китай видобуває понад 60% світових запасів рідкоземельних елементів і переробляє 87% відповідної сировини. США суттєво відстають від Китаю в цьому аспекті та мають значну залежність від китайських постачань, зокрема у сфері імпорту графіту.

"Ми можемо пропонувати свою ресурсну базу, у нас є декілька цікавих родовищ, у нас досить великі запаси графіту в країні", - сказав Єгор Перелигін, додавши, що також можна запропонувати проекти із видобутку марганцю, літію та урану. Проте для збільшення привабливості проектів треба вирішити ряд проблем, про які вже згадувалося у публікації РБК-Україна.

Він зазначив, що Україна може вивчати можливості приватизації державних підприємств, що займаються видобутком природних ресурсів. "Приватизація завжди залишається варіантом. Це ефективний інструмент, і я не бачу жодних перешкод для його впровадження. Юридичні основи для цього вже є", - підкреслив він.

На прес-конференції президент Зеленський повідомив про своє доручення Державній службі геології та надр здійснити перевірку всіх виданих спеціальних дозволів (ліцензій) на використання надр. Ця ревізія є важливою для оновлення геологічних даних, які були зібрані ще в епоху СРСР. Проведений аудит дозволить з'ясувати, хто саме має права на видобуток корисних копалин, а також визначити, які ресурси можуть стати предметом обговорення з американськими партнерами.

Важливим аспектом є наявність уже приватного власника на той чи інший спецдозвіл, що не дозволяє його передати або навіть пропонувати іншій стороні. Коментуючи цей аспект сировинної угоди, Зеленський повідомив, що під час аудиту буде перевіряти законність отримання ліцензій на розробку надр. Більше того, він заявив, що держава буде проводити націоналізацію тих спецдозволів, які були отримані у незаконний спосіб.

"Якщо будуть прийняті відповідні рішення, то деякі речі мають законний статус, а інші - ні. Ми готові захищати бізнес у тих випадках, де все відбувається справедливо. Але якщо мова йде про ліцензії, які не використовуються (ті, що були куплені, але давно не розвиваються - ред.), і якщо хтось їх привласнив, ми обов'язково повернемо їх", - зазначив президент.