Україна займає перше місце за кількістю порушень у Європейському суді з прав людини, що зумовлено глибокою кризою у сфері правосуддя.

Адвокат, відзначений званням заслуженого юриста України.

Європейський суд з прав людини оприлюднив щорічний звіт за 2025 рік. Статистика викликає серйозне занепокоєння щодо дотримання Україною конвенційних зобов'язань.

В Україні зафіксовано найбільшу кількість рішень про порушення серед усіх країн-учасниць — 160 з 164 винесених рішень, зазначає в своїй статті для РБК-Україна заслужений юрист Володимир Богатир.

Також ознайомтеся: Європейський суд з прав людини визнали переслідування осіб у Росії через критику війни в Україні незаконними.

Головне:

Слід зазначити ширший контекст: ЄСПЛ перебуває під зростаючою критикою з боку держав-членів. Суд зіткнувся з кризою перевантаження справами, яка переросла в кризу легітимності.

Науковці, судді та політики висловлюють занепокоєння щодо накопичення справ (близько 80,000 справ очікують на розгляд), надмірної тривалості судового процесу, а понад 95% скарг взагалі визнаються неприйнятними, що є серйозною проблемою для верховенства права в Європі.

У 2013 році лорд Самптон, суддя Верховного суду Великої Британії, розкритикував ЄСПЛ за систематичне розширення сфери застосування Конвенції через прогресивне тлумачення. Його основні закиди:

Схожі висновки зробили європейські керівники, які в своєму посланні закликали до перегляду тлумачення Конвенції. Основні їхні зауваження полягали в тому, що Європейський суд з прав людини:

Ці дебати охоплюють як технічні питання ефективності, так і фундаментальні питання легітимності та політичної незалежності Суду.

Протягом 2025 року Суд отримав 31,8 тисячі скарг, що на 10% перевищує показники попереднього року. Однак загальна картина звітного періоду відзначається зниженням кількості нерозглянутих заяв. На 31 грудня 2025 року залишилося 53450 таких справ, що на 11% менше, ніж у 2024 році (60350). Це є найнижчим показником за останні два десятиліття.

За кількістю невирішених заявок Україна займає третє місце у світі, залишаючи позаду 4004 незадоволених запитів. Лише Туреччина з 18 464 заявами та Росія з 7 177 залишаються попереду.

Остання країна вийшла з-під юрисдикції Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 16 вересня 2022 року. Проте, відповідно до чинних норм, заяви про порушення прав, що стосуються періоду до цього виходу, все ще підлягають розгляду. Четверте і п’яте місця в рейтингу займають Польща (3 517 справ) та Італія (2 787 справ). Навіть із загальним зменшенням навантаження на суд у Страсбурзі, "українська частка" залишається вагомою - приблизно 7,5%.

У той же час, кількість позовів проти України, які були подані на розгляд у 2025 році, стала найнижчою за останні три роки — 2299 заяв, у порівнянні з 2832 у 2024-му та 2531 у 2023-му. Хоча цей показник зменшується вже третій рік поспіль, можна припустити, що така позитивна тенденція безпосередньо пов'язана зі скороченням населення країни, що, однак, не відображено в офіційній статистиці Європейського суду з прав людини.

Окрему категорію складають міждержавні справи та відповідні індивідуальні скарги. У звіті чітко вказується, що з 12 міждержавних справ, пов'язаних із конфліктами, чотири ініційовані Україною проти Росії.

Окрім того, близько 8,3 тисячі індивідуальних заяв, що виникають унаслідок таких конфліктів, обробляються спеціальним підрозділом з питань конфліктів (Conflicts Unit) за окремою процедурою. Для кращого розуміння ситуації слід згадати про судову процедуру: коли міждержавна справа знаходиться на розгляді, індивідуальні заяви, що стосуються тих самих питань або походять з подібних обставин, в принципі, не розглядаються до вирішення питань у межах міждержавного провадження, наскільки це можливо.

ЄСПЛ дає як загальні дані щодо кількості розглянутих справ та виявлених порушень, так і відомості щодо змісту цих порушень відповідно до статей Конвенції.

У 2025 році було прийнято 164 рішення щодо України, з яких у 160 випадках Суд встановив як мінімум одне порушення прав людини. За цим показником Україна займає перше місце серед усіх країн-учасниць Конвенції. У чотирьох випадках порушень не було виявлено. Лише в 2,5% рішень Суд не знайшов жодних порушень з боку України. Для порівняння, у Туреччини, яка має найвищу кількість заяв, цей показник складає 9%, що втричі більше.

Україна продовжує займати одне з перших місць за кількістю незавершених справ, хоча за останні три роки спостерігається незначне зниження нових звернень. (джерело: Getty Images)

Цікаво відзначити, що Росія виявилася на першому місці за кількістю порушень, зафіксованих Європейським судом з прав людини у Страсбурзі, з 153 ухвалами. За нею йдуть Туреччина (66 рішень), Італія (62), Молдова (45), Азербайджан (43) та Греція (33). В цілому, протягом року було ухвалено 816 рішень, що стосуються порушень прав громадян країнами. Це означає, що кожне п'яте рішення ЄСПЛ було винесено щодо України.

В "українському" масиві порушень виділяються кілька блоків. Найбільше рішень (92) - за статтею 6 Конвенції, в тому числі через тривалість проваджень (58) та інші порушення права на справедливий суд (34). Майже стільки ж (89) стосується права на ефективний засіб правового захисту за статтею 13. Трійку замикає ст. 5 (право на свободу та особисту недоторканність) із зафіксованими 68 випадками.

Особливу увагу варто приділити статистичним даним за статтею 6 Конвенції, оскільки вони є важливим показником якості судочинства.

Підсумовуючи всі підкатегорії цієї статті, можна зазначити, що Україна займає друге місце з 92 зафіксованими випадками порушень, поступаючись лише Росії, яка має 95 таких випадків. На третьому місці розташувалася Італія з 50 порушеннями, а Молдова і Туреччина ділять четверте місце, маючи по 33.

Наступний розділ вказує на можливі проблеми в якості державних відповідей. У 2025 році за статтею 3 було прийнято 53 рішення, серед яких 42 стосувалися нелюдського або принизливого поводження, а 11 — невдалих розслідувань.

Інша категорія - "приватні" справи. Україна порушила гарантії захисту власності, визначені у статті 1 Протоколу № 1, у 21 випадку, а також не дотримувалася поваги до приватного та сімейного життя (ст. 8 Конвенції) у 16 ситуаціях.

Проте ці дані вимагають уважного сприйняття. У звіті чітко зазначено, що одне рішення може охоплювати кілька заяв, а інформація генерується автоматично на основі метаданих HUDOC. Це означає, що йдеться про класифікацію висновків ЄСПЛ за різними категоріями порушень у рішеннях.

***

Статистика звіту за 2025 рік засвідчує системні недоліки у трьох взаємопов'язаних сферах, а саме право на справедливий суд (стаття 6), доступ до ефективних засобів правового захисту (стаття 13) та гарантії при затриманні (стаття 5).

З точки зору доктрини, визначення адміністративної практики має важливі наслідки, особливо коли кількість рішень ЄСПЛ досягає рівня, який свідчить про наявність не поодиноких випадків, а систематичного підходу. У цьому контексті, держава повинна нести посилену відповідальність за реалізацію необхідних заходів. Патерн порушень, що триває протягом декількох звітних циклів, свідчить про недостатню ефективність реформ в Україні і потребує детального вивчення.

На фоні безперервних змін у судовій системі України країна залишається лідером за кількістю порушень права на справедливий суд. Таким чином, незважаючи на численні реформи в інституціях і процедурах, основні гарантії справедливого судочинства залишаються однією з найскладніших проблем для нашої держави, яка позиціонує себе як демократична, соціальна та правова.

Дослідники, які вивчали практику Європейського суду з прав людини, підкреслюють, що "в Україні тривають численні систематичні порушення прав людини, зокрема у питаннях умов утримання під вартою, незаконних затримань і затягування судових процесів, незважаючи на неодноразові зауваження ЄСПЛ". Ці висновки також підтверджуються даними з щорічного звіту.

Human Rights Watch і Місія ООН з моніторингу прав людини зазначають, що багато з питань, пов'язаних з правами людини в Україні, мають своє коріння в збройному конфлікті. Проте дані Європейського суду з прав людини в основному відображають системні недоліки правосуддя, які існували ще до початку повномасштабного вторгнення.

Академічна література фіксує постійні труднощі України у приведенні національних стандартів у відповідність до європейських норм. Навіть у процесі децентралізації та реформ захист прав людини залишається проблемною сферою, отже нікуди не зникає необхідність системних реформ у правоохоронних органах для забезпечення відповідності стандартам ЄС.

Концентрація 92 порушень статті 6 у справах проти України за 2025 рік засвідчує системну кризу справедливого судочинства. Переважання порушень щодо тривалості проваджень вказує на структурні недоліки, що вимагають загальних заходів на національному рівні. Ймовірність застосування Судом пілотної процедури у майбутньому залишається високою, якщо ситуація не покращиться.

Щорічний звіт ЄСПЛ за 2025 рік англійською мовою можна переглянути на офіційному сайті суду за посиланням.