В Україні жінки становлять більшість серед пацієнтів з онкологічними захворюваннями, однак рівень смертності серед чоловіків є вищим, зазначає лікар.

В Україні жінки складають 64% серед пацієнтів з онкологічними захворюваннями, тоді як чоловіки частіше помирають від ракових хвороб, і значна частина з них страждає саме від раку простати.

Про це заявив завідувач кафедри урології НМУ ім. О.О. Богомольця професор Олег Нікітін під час круглого столу "Неінвазивна онкоурологія у воєнний час: досвід SRC Sigulda та потреби України", який відбувся в Укрінформі.

Нікітін навів дані Національного канцерреєстру, згідно з якими 2024 року загальна кількість жителів України, які перебували на обліку з приводу онкозахворювання, становила понад 1 мільйон осіб.

З усієї кількості пацієнтів тільки 36% становлять чоловіки, тоді як 64% - жінки, що означає, що жінок майже вдвічі більше. При цьому різниця у кількості вперше зареєстрованих онкологічних діагнозів серед чоловіків і жінок не є значною - всього 10%. Що це означає? Це вказує на те, що чоловіки мають вищий рівень смертності. Варто зазначити, що серед чоловіків, які помирають від раку, значна частка страждає від раку простати. Цікаво, що наразі рак простати перевищує захворювання дихальної системи серед чоловіків, що є зміною в порівнянні з попередніми роками, - підкреслив Нікітін.

Він підкреслив, що, згідно з даними Національного канцереєстру, у 2023 році було зафіксовано близько 123 000 нових випадків злоякісних утворень, що на 14% більше, ніж у попередньому році. Зокрема, випадки раку передміхурової залози зросли на 25% у порівнянні з 2022 роком і перевищили кількість смертей серед чоловіків від раку легенів.

Одночасно експерт підкреслив, що дані про онкологічні захворювання за 2022-2023 роки не можуть бути достовірними через повномасштабну агресію Росії та міграційні процеси. Багато людей стали рідше звертатися до медичних установ, що призвело до несвоєчасного виявлення хвороб. На сьогоднішній день більше третини виявлених випадків раку діагностуються на пізніх стадіях.

"33% первинних пацієнтів були виявлені в занедбаному стані, фактично на початку четвертої стадії захворювання, коли важко надати ефективну допомогу. І це підтверджується також тим, що кожен 10-й пацієнт, тобто більше 10%, помер упродовж року (після встановлення діагнозу - ред.)", - наголосив Нікітін.

Він особливо підкреслив, що в певних регіонах спостерігається вища частота випадків онкологічних захворювань.

"Можна було б не дивуватися, якби це були східні регіони, де зі зрозумілих причин є проблеми з наданням меддопомоги. Але це такі області, як Закарпатська, Чернівецька... В Чернівецькій області майже 50% пацієнтів, які звертаються і первинно реєструються, - на третій-четвертій стадії захворювання, мають метастази і відповідно мають дуже високий рівень смертності", - сказав Нікітін.

За даними Національного канцерреєстру, у Закарпатській області на пізніх стадіях рак передміхурової залози виявляють у 40,3%, дорічна летальність складає 17%, у Чернівецькій області перший показник становить 51%, дані про дорічну летальність відсутні.

"Коли ми говоримо про прикордонні області в контексті зростання кількості хворих на рак простати, то ми маємо розуміти, що більшою мірою мова про чоловіків 60+. За рахунок певних економічних особливостей цих регіонів ці чоловіки можуть працювати десь за межами України і потім повертатися, коли вже вони захворіли, реєструватися і потрапляти в цю статистику", - пояснив професор.

Він вважає, що затримка у виявленні захворювання пов'язана з недостатньою профілактичною роботою серед пацієнтів, а також з проблемами в організації скринінгів, своєчасної діагностики та початку лікування.

"Відповідно до тих правил, які існують у світі, починаючи з 45-50 років чоловік раз на рік має проходити скринінг, і це забезпечує, що захворювання діагностується на ранній стадії, лікування, відповідно, значно ефективніше, а смертність - значно менша", - наголосив Нікітін.

За його словами, через пізнє виявлення раку простати зросла і кількість оперативних втручань, хоча методів лікування, в тому числі малоінвазивних, радіохірургічних, достатньо.

"У більшості лікарень у 2024 році спостерігається зростання від 2% до 56%. Я вважаю, що це пов'язано з переїздом медичних фахівців з східних регіонів України. Іншими словами, ті процедури, які раніше не виконувалися, тепер стали здійснюватися," - зазначив медик.

Він також зазначив, що в онкологічних установах лікування, яке в основному базується на хіміотерапії, здійснюється в 50% - 82% випадків.

"Швидше за все, це ще одне підтвердження того, що пацієнти звертаються на пізніх стадіях і вже оперувати їх не можна, і тоді перевага віддається хімієтерапевтичному лікуванню. Водночас питома вага застосування променевих методів лікування в стаціонарах онкозакладів варіює від 1,5 % до майже 14%... Я вважаю, що це досить низький відсоток", - сказав Нікітін.

Він вважає, що така нерівномірність у лікувальних підходах вказує, насамперед, на запізніле діагностування раку простати, що, в свою чергу, свідчить про недостатню обізнаність чоловіків щодо цього захворювання та важливості профілактичних заходів.

"Чому в нас страждає діагностика? На мій погляд, це значною мірою пов'язано з особливостями нашої системи охорони здоров'я. В країнах, де є система медичного страхування, пацієнт не подовжить страхування, якщо не буде виконувати певні алгоритми обстежень. І тому зрозуміло, що пацієнт, який може особисто і не прагне зробити якийсь аналіз чи якесь дослідження і в іншій ситуації його би не виконав, він примушується системою це виконувати. І це забезпечує високий рівень діагностування на ранніх стадіях", - наголосив Нікітін, підкресливши, що на ранній стадії виявлений рак "чудово лікується".

Він підкреслив важливість підняття рівня медичної свідомості, а також обізнаності населення щодо ризиків, їх ідентифікації, а також доступних методів профілактики і лікування.

"Кожен чоловік повинен знати, це повинно бути в нього як правило, про можливість виконання безкоштовного тесту ПСА раз на рік. І от Мовембер (заходи про обізнаність на рак простати, що відбуваються щорічно у світі у листопаді - ред.) - це один з таких механізмів. Це, безумовно, також підвищувало б рівень діагностування цього захворювання", - вважає професор.

Круглий стіл на тему "Неінвазивна онкоурологія в умовах війни: досвід SRC Sigulda та потреби України" проходив у рамках ініціативи "Місія CyberKnife Sigulda". Цей проєкт фінансується Міністерством закордонних справ Латвії і має на меті обмін досвідом між Радіохірургічним центром Сігулда та українськими медичними установами в реалізації онкологічних програм, наданні допомоги та підтримці розвитку онкологічного кластеру (грант Nr.LV-70).

Згідно з інформацією, наданою Укрінформом, у Програмі медичних гарантій на 2026 рік заплановані безкоштовні профілактичні медичні огляди для людей віком від 40 років. Метою впровадження цих медоглядів є раннє виявлення небезпечних захворювань.