Валентина Бартошик: Щоденна служба людям — реалії соціальної сфери без цензури.

Є професії, які помітні всім. Лікарі в білих халатах, військові в формі, вчителі в класах – їх легко впізнати. Але існує ще одна, менш помітна професія, про яку рідко говорять і яку не рекламують на білбордах. Це соціальний працівник. Людина, яка з’являється в найскладніші моменти, там, де панує біль і страждання. Вона відвідує самотніх літніх людей, підтримує родини, які втратили свою опору, працює з тими, хто опинився на межі. Ця професія охоплює людей, які пережили війну, втрати, відчай і травми.

Соціальна сфера - це не про папери і довідки, як часто думають. Це - про життя людей. Про здатність однієї людини бути поруч з іншою у момент, коли весь світ від неї відвернувся.

Напередодні Дня працівника соціальної сфери я хочу сказати кілька важливих слів. Не про себе. Про тих, хто тримає цю систему щодня. Хто герої по суті.

Коли звучить термін "соціальна підтримка", багато людей асоціюють його лише з фінансовими виплатами. Однак це поняття охоплює набагато більше. Соціальний захист полягає у тому, щоб особа не залишалася наодинці зі своїми труднощами. Це означає, що поруч завжди є спеціаліст, готовий прийти на допомогу. Це той, хто готовий підтримати, допомогти підвестися і продовжити рух вперед.

У Львові соціальна підтримка охоплює тисячі людей. Наша команда зосереджена на допомозі тим, хто найбільше цього потребує:

Соціальна сфера - це не одна установа. Це ціла система підтримки, яка у Львові працює щодня, навіть тоді, коли війна, тривоги чи блекаути. У цій системі тисячі людей знаходять не просто допомогу - шанс повернутись до життя.

У Львові соціальний напрямок об'єднує кілька потужних структур, кожна з яких має свій фокус і напрям допомоги.

Центр соціальної підтримки "Джерело"

Це найбільша соціальна інституція у місті. Щорічно понад 500 спеціалістів, які працюють у 22 локаціях Львівської громади, надають допомогу більше ніж 12 000 людям. Тут підтримують самотніх літніх осіб, дітей та молодь з інвалідністю, людей, які опинилися в складних життєвих ситуаціях, жертв домашнього насильства, ветеранів, а також родини, які виховують дітей-сиріт – список досить великий. Фахівці відвідують домівки тих, хто вже не в змозі впоратися самостійно, стаючи для них незамінною опорою. У "Джерелі" робота базується не на інструкціях, а на людяності та співчутті.

Центр підтримки вимушено переміщених осіб

Конфлікт змусив мільйони українців залишити свої домівки. Львів став притулком для десятків тисяч осіб, і наша мета полягала не лише в тому, щоб забезпечити їм житло, а щоб зустріти кожного з повагою. Центр підтримки внутрішньо переміщених осіб складається з 48 співробітників, які щоденно працюють з тими, хто втратив не лише свої домівки, але й майно, спогади та рідні міста.

Це не лише притулок для людей, а й підтримка сімей, допомога в оформленні документів, процес соціалізації та пошук виходу з найскладніших обставин.

У складі Центру функціонує кілька притулків, серед яких модульне містечко "Маріяполіс", а також простори на вулицях Тернопільській, Замарстинівській і в Великих Грибовичах. Крім того, тут розташований фронт-офіс у приміщенні Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП), який щодня відвідують сотні людей. Вони шукають підтримки, але найголовніше — надії на краще.

Львівський центр надання послуг учасникам бойових дій

Це осередок сили. Простір довіри. І локація, яка не потребує додаткових слів для тих, хто пережив війну. Тут діє принцип "один для одного": у нашій команді чимало ветеранів та родичів військових. Вони не просто виконують свої обов'язки – вони розуміють, через які випробування проходить людина після фронту і як важко знайти шлях назад до звичного життя.

Центр на вулиці Пекарській відкрив свої двері у 2016 році. Нині це вже не просто один офіс, а ціла система закладів:

Це говорить про людяність, повагу та братерство.

Управління соціального захисту - це місце, де підтримка перетворюється на реальні рішення.

Управління соціального захисту - це основний координаційний центр соціальної підтримки в громаді. Команда з понад 185 фахівців щодня працює у п'яти районних відділах, щоб допомога доходила не на папері, а до людей. Це серце системи, що формує соціальну політику міста й реалізує програми підтримки для тих, хто найбільше її потребує: людей з інвалідністю, ветеранів, родин загиблих захисників, багатодітних сімей, внутрішньо переміщених осіб, людей у складних життєвих ситуаціях.

Управління не лише адмініструє соціальні програми - воно працює з людськими історіями. За дев'ять місяців 2025 року майже 20 тисяч мешканців громади отримали матеріальну підтримку з міського бюджету у різних життєвих обставинах - від втрати житла через ракетні удари до підтримки родин загиблих воїнів. Сукупно це понад 63 мільйони гривень адресної допомоги людям, яким вона справді була потрібна саме в цей момент

Особливу увагу місто приділяє захисникам і їхнім родинам. Через управління виплачуються:

Управління також несе відповідальність за призначення соціальних виплат на державному, обласному та міському рівнях. Серед них - допомога багатодітним родинам, виплати для осіб, які страждають на рідкісні захворювання, компенсації за догляд, а також фінансова підтримка до пам'ятних дат. Крім того, реалізуються програми, спрямовані на підтримку людей з інвалідністю та довгожителів. У цьому управлінні також видаються посвідчення для учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни, багатодітних сімей, реабілітованих осіб, ветеранів праці та інших категорій.

У рамках управлінських ініціатив було реалізовано значущий проєкт для міста під назвою "Візити піклування". Цей проєкт має на меті особливий підхід до роботи з людьми з інвалідністю І групи. Команда управління разом із соціальними працівниками здійснює особисті візити до домівок людей, щоб безпосередньо дізнатися про їхні потреби, замість того щоб покладатися лише на документальні дані. На даний момент вже проведено 262 домашні візити, включаючи візити до осіб із порушеннями зору. Кожне таке відвідування приносить конкретні результати: забезпечення доступності, надання реабілітаційних засобів, юридичний супровід та підтримка сімей.

Це не лише статистика. Це - родини, які не опинилися на самоті. Це - дорослі сині і доньки, що втратили своїх батьків під час війни, але відчувають підтримку громади. Це - люди, які, незважаючи на втрати, отримали можливість відновити своє життя. І за кожним таким кроком стоїть праця управління соціального захисту. Спокійна. Ненав’язлива. Системна. Але надзвичайно важлива.

Служба у справах дітей і центр "Рідні" - там, де дітям повертають безпеку і майбутнє

Соціальна сфера охоплює не тільки підтримку дорослих, але й забезпечення того, щоб діти могли зберегти своє дитинство, навіть коли стикаються з важкими життєвими обставинами. Цим активно займається Служба у справах дітей Львівської міської ради разом зі своїми партнерами, такими як Центр соціальної підтримки дітей та сімей "Рідні" та Малий груповий будинок "Спільнота-Рідні".

Центр "Рідні" - коли поруч потрібна не інституція, а люди

Це місце створено не для того, щоб замінити сім'ю, а щоб допомогти дитині не втратити віру в неї. Тут працюють із дітьми, які тимчасово не можуть жити вдома - через насильство, байдужість батьків, кризу, війну чи інші важкі обставини. Центр допомагає не лише дітям, а й сім'ям - бо головна мета не "відібрати", а зберегти сім'ю там, де це можливо.

В організації центру:

Центр акцентує увагу на людяності: жоден із працівників не має досвіду роботи в інтернатах. Наша команда функціонує за новою моделлю, яка базується на повазі, підтримці та партнерстві з родинами. У нас навіть працює спеціаліст з подолання залежностей, адже саме ці проблеми часто стають причинами руйнування сімей і позбавлення дітей почуття безпеки.

У центрі можуть одночасно знаходитися до 26 дітей віком від народження до 18 років. Тимчасове перебування триває до 9 місяців, щоб діти мали можливість отримати любов і увагу, а також повернутися до своїх сімей або знайти нову у формі усиновлення, прийомної родини чи дитячого будинку сімейного типу. Команда центру складається з 54 фахівців, які працюють не лише за правилами, а й з душею.

"Спільнота-Рідні" – затишне місце для тих, хто знаходиться на шляху до зрілості.

У Львові запрацював новий Малий груповий будинок "Спільнота-Рідні", створений спеціально для підлітків і молоді, які позбавлені батьківської опіки. Це не інтернат і не гуртожиток — це справжній дім, де разом проживають 20 молодих людей: 10 юнаків і 10 дівчат, які здобувають освіту у вищих навчальних закладах або коледжах.

Тут допомагають не лише з побутом - тут вчать жити самостійно, планувати бюджет, здобувати професію, піклуватися про себе і бути відповідальними. Є й формаційна програма, і волонтерські ініціативи, і просто ті самі побутові речі, які формують зрілу людину. Бо дитина, яка виросла без сім'ї, не повинна виходити в доросле життя самотньою.

Зараз у цьому місці проживають 8 дітей, багато з яких прибули з територій, де досі йдуть запеклі бої. Для них Львів став не просто містом; це можливість жити без тривог і небезпеки.

Соціальна сфера — це не лише "видача документів". Це сфера, що впливає на життя людей. У нашому місті ми свідомо переглядаємо підходи: від бюрократичних процедур до людяності та конкретних дій. За останні роки у Львові реалізовано нові програми, які раніше не існували. Ці ініціативи справді змінюють життя на краще.

"Візити піклування"

Це інноваційна модель соціального обслуговування вдома. Наші професіонали відвідують людей похилого віку та осіб з інвалідністю прямо у їхніх оселях. Ми готові допомогти з різноманітними побутовими та життєвими питаннями, надати моральну підтримку та просто провести час поруч. Адже відчуття самотності може бути так само болісним, як і фізичні недуги.

Команди з різних спеціальностей для підтримки ветеранів

Ми впровадили командний підхід, в якому ветерану надається допомога не лише одним, а кількома фахівцями одночасно: психологом, юристом, соціальним працівником та представником служби супроводу. Наша команда відвідує кожного пацієнта вдома ще до його виписки з лікарні, допомагаючи адаптувати житловий простір, організувати побут, отримати необхідні реабілітаційні засоби та знайти підтримку для родини.

Підтримка людей без дому

Ми залишаємо в минулому концепцію "нічліжки як короткочасного притулку" і впроваджуємо нові підходи до соціального супроводу та відновлення людської гідності. У Львові, на вулиці Кирилівській, функціонує центр, де безпритульні мають можливість:

- здобути медичну підтримку

- відтворити документи

- відновити зв'язки в родині

Цього року ми вперше передбачили фінансування в міському бюджеті для придбання соціальних послуг у громадських організацій, співпрацюючи з тими, хто має досвід у сфері бездомності. Це ще один важливий крок від слів до конкретних дій.

Центри стійкості до життя

У час війни кожен може втратити опору - моральну, психологічну, життєву. Тому ми відкриваємо Центри стійкості до життя - простори, де людина може відновитися: отримати консультацію психолога, знайти підтримку в спільноті, повернути силу жити далі. Уже працює центр на вул. Науковій, наступний відкриваємо на вул. Грінченка.

Підтримуване життя

Це ще один етап у трансформації підходів до соціальної політики. Ми відмовляємося від традиційної інтернатної системи та розробляємо нові форми житла з підтримкою для осіб, які не здатні самостійно жити, але не повинні бути поміщені в заклади. На вулиці Пасічній триває реконструкція великого будинку для підтриманого проживання, де люди отримають не лише дах над головою, а й можливість жити в атмосфері спільноти.

У соціальному секторі не існує "легких розповідей". Тут відсутні "офісні дні". Є лише люди. Живі, складні, з власною болючою реальністю.

Я ніколи не зможу стерти з пам’яті зиму 2025 року. На зеленій зоні поблизу ТРЦ Victoria Gardens оселилася жінка. Вона була бездомною. Соціальні працівники з організації "Джерело" кілька днів поспіль приходили до неї. Просто аби поспілкуватися. Щоб вона повірила, що існує інший шлях, окрім вулиці. Спочатку вона відмовлялася. Закривалася від них. Відповідала: "Я не потребую нічого". Але в один момент вона вирішила піти з ними. В теплий притулок. На першу чашку чаю. На першу розмову без страху. Це не була просто перемога системи. Це була перемога людяності.

Є інша історія. Ветерани, які просили милостиню в центрі міста. На візках. Люди проходили повз. А ми знали: у них є квартира, є статус, є право на допомогу - але немає віри в себе і довіри до держави. Хто з ними заговорив? Такі ж ветерани. Наші фахівці з Центру УБД. Поговорили чесно - ветеран з ветераном. Сила - не тільки в армії. Сила - в спільноті, яка не кидає своїх.

Соціальна робота - це не просто виконання завдань. Це вміння бути підтримкою для тих, хто її найбільше потребує в найскладніші моменти. Ми не прагнемо до пафосу, а часто працюємо у тіні. Проте варто зазначити, що за кожним врятованим життям, кожною щасливою родиною та кожною людиною, яка подолала зневіру, завжди стоїть наш соціальний працівник.

Соціальна сфера - одна з найважчих професій у місті. Вона не престижна, не з красивими кабінетами. Вона - про щоденну роботу з людським болем. Про історії, де немає швидких рішень. Про виснаження, коли після робочого дня в голові не вимикаються думки: "Як там моя сім'я, яка в кризі? Чи витримає жінка, яка пережила насильство? Чи вистоїть ветеран, який ще тримається, але що у нього всередині?"

Соціальні працівники вигорають. Їх часто не розуміють. І дуже часто вони залишаються самі зі своїми емоціями. Але вони продовжують роботу. Бо розуміють: якщо не вони, то хто?

Коли ми говоримо про соціальний захист - ми говоримо не про "систему допомоги". Ми говоримо про філософію турботи. Про те, що людина не повинна залишатися на самоті зі своїм горем. Про те, що допомога має бути з повагою до гідності, а не формальною.

Львів наразі не є досконалим. Ми не приховуємо викликів, які стоять перед нами. Відверто визнаємо: ще багато аспектів потребують змін, покращення та оновлення. Проте ми безумовно прогресуємо. І наш шлях спрямований у правильному напрямку — до громади, в якій кожна особа має значення.

Дуже просто висловлювати подяку тим, хто на поверхні. Але в нашому місті є багато людей, завдяки яким багато історій уникли б трагічного фіналу.

Соціальні працівники - це люди, які приходять туди, де більше нікого немає.

Отже, хочу висловити свої думки відкрито і без прикрас:

Висловлювати вдячність соціальним працівникам - це справедливо. Віддавати їм належну шану - важливо. Підтримка їхньої діяльності - наш обов'язок.

Коли я думаю про цю професію, я завжди повертаюся до одного простого відчуття - любові до людей. Можна знати закони, розуміти процедури, вести соціальні кейси - але якщо в тобі немає любові й співчуття, у цій сфері не втриматись.

Тому я вирішила написати ці рядки не в ролі посадової особи, а як звичайна людина. Я була свідком того, як наші соціальні працівники підтримували дітей, виводячи їх із тяжких обставин. Як годинами спілкувалися з ветеранами, відновлюючи їхнє бажання жити. Як тримали за руку самотню літню жінку. І щоранку вони знову вирушали до людей, адже це їхнє покликання.

На нас чекає безліч нових викликів. Попереду — складні ситуації. Проте я вірю: з командою, яка має велике серце, ми здолаємо будь-які труднощі.

Напередодні свята працівників соціальної сфери я з гордістю відзначаю, що маю честь працювати поруч із найсильнішими особистостями. Щиро дякую кожному з вас за вашу відданість, яка не визначається посадовими обов'язками чи фінансовими винагородами. Ваша праця вимірюється в життях людей, яких ви торкаєтеся і змінюєте на краще.

Дякую за вашу роботу, що підтримує людяність у нашому місті.