Відповідь на агресію "Шахедів": Forbes продемонстрував, як збільшувалася дальність атак дрону "Лютий".

Історія та перспективи дрону-камікадзе "Лютий": застосування буде тільки наростати

Для виконання ударів по об'єктах у глибині Росії українські військові переважно використовують безпілотник АН-196 "Лютий". Цей дрон було прийнято на озброєння наприкінці 2023 року, і відтоді Україна розширила як географію своїх атак, так і бойовий потенціал БПЛА. У липні цього року "Лютий" почав вражати цілі на відстані до 1400 кілометрів від українського кордону. Цю інформацію наводить видання Forbes.

Як повідомляє видання, за своїм принципом дії дрон "Лютий" приблизно аналогічний російському "Шахеду". Проте існує одна істотна різниця: Україна використовує ці дрони-камікадзе виключно для ураження військових цілей, і робить це з високою точністю. Натомість російські війська запускають свої "Шахеди" по житлових районах цивільних міст.

Forbes зазначає, що розробка безпілотника "Лютий" стартувала в 2022 році на АНТК "Антонов" у співпраці з "Укроборонпромом". Наприкінці 2023 року цей дрон був ухвалений на озброєння, а вже на початку 2024 року в інтернеті почали з'являтися повідомлення про його успішне використання.

За інформацією Forbes, на початку "Лютий" важив до 300 кг, мав розмах крил 6,7 метра і довжину 4,4 метра. Бензиновий двигун обертає трилопатевий гвинт, розташований у задній частині конструкції. Цей безпілотник відрізняється характерним V-подібним хвостом, що покращує його стабільність і зменшує опір повітря. Спочатку апарат міг переносити вибуховий вантаж вагою до 50 кілограмів і мав дієву дальність польоту близько 1000 кілометрів. Однак пізніші оновлення дозволили збільшити його вантажопідйомність до 75 кілограмів і розширити дальність польоту до приблизно 2000 кілометрів.

"Ціна одного з цих пристроїв складає орієнтовно 200 000 доларів, що є суттєвою відмінністю від вартості російського "Шахеда", хоча й залишається істотно нижчою за ціну крилатої ракети", - зазначається у статті.

Автори зазначають, що дрон спочатку орієнтується за супутниковими даними, але при наближенні до об'єкта використовує свій машинний зір. Це дозволяє йому виконувати складні польотні траєкторії, уникати радіолокаційного виявлення, обминати системи протиповітряної оборони короткого радіусу дії та точно націлюватися на ціль.

У статті описуються цілі, які стали жертвами безпілотників "Лютим" в глибині Росії. Зокрема, 1 липня 2025 року два дрони "Лютий" здійснили рейд на 1400 кілометрів у російську територію, в результаті чого був завданий удар по електромеханічному заводу "Купол" в Іжевську. Цей завод є провідним виробником систем протиповітряної оборони "Тор-М" та дронів "Гарпія". Крім того, у липні безпілотник "Лютий" було зафіксовано над Ленінградською областю, Пензе та Сочі.

Прогнозується, що використання дронів типу "Лютий" буде зростати. Проте виробничі потужності в Україні, швидше за все, залишаться значно нижчими в порівнянні з обсягами виробництва безпілотників "Шахед" у Росії, повідомляє Forbes. Як наслідок, Україні, ймовірно, вдасться зберегти свою стратегію проведення точкових атак за допомогою цих сучасних дронів, на відміну від масованих загороджувальних вогнів, які активно застосовуються Росією.

"З метою досягнення успіху в рамках стратегії 'Лютий', необхідно буде регулярно оновлювати її, а також впроваджувати новітні технології безпілотників і комп'ютерного зору, щоб ефективно протистояти сучасним російським системам оборони", - підкреслюють автори.

Вони приходять до висновку, що Україна посилить використання дронів "Лютий", оскільки намагається перенести бойові дії на глибші території Російської Федерації.

Як писав УНІАН, Німеччина профінансує частину виробництва далекобійних дронів в Україні. Зокрема, Берлін надасть кошти на виробництво близько 500 дронів "Лютий".

Нагадуємо, що аналітик, який використовує псевдонім Tatarigami, зазначив, що через велику відстань до цілей в глибині Росії немає можливості суттєво збільшити бойову частину українських ударних дронів, внаслідок чого їхня шкода є відносно незначною. Він підкреслив, що інженери намагаються знайти оптимальний баланс між дальністю польоту та корисним навантаженням.