Викриття на мільйони, мама на Tesla, хабарі через паркан. Які проблеми створило НАБУ для народних депутатів?

Протягом останніх тижнів у медіа активно з'являються повідомлення про підозри, висунуті до діючих депутатів, які розслідуються Національним антикорупційним бюро України та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою.

16 жовтня антикорупційні органи висунули обвинувачення народному депутату Євгенію Шевченку у справі про відмивання коштів, а 20 жовтня підозру отримала Юлія Діденко за надання недостовірної інформації у своїй декларації.

І все це відбувається на фоні постійних атак з боку влади на діяльність антикорупційних органів. Нагадаємо, що у вересні Володимир Зеленський ухвалив закон, що обмежує доступ до публічних реєстрів нерухомості.

У липні ж Верховна Рада ухвалила сумнозвісний законопроєкт № 12414, який обмежував незалежність антикорупційних органів та був скасований виключно завдяки масовим протестам по всій Україні.

Показово, що багато хто з депутатів, які підтримали липневий напад на незалежність НАБУ та САП, вже мали підозри чи обвинувачення від цих органів. А деякі нардепи вже навіть отримали обвинувальні вироки суду за корупцію. При цьому частина фігурантів справ НАБУ наразі перебувають у СІЗО або в розшуку, та довгий час не відвідують засідання Верховної Ради, однак зберігають мандат народних обранців.

За інформацією НАБУ та САП, на сьогодні щонайменше 34 народні депутати IX скликання мають підозри в корупційних злочинах, а щодо 26 з них обвинувальні акти вже скеровані до суду.

Ми зібрали дані стосовно корупційних справ, пов'язаних з діючими депутатами, які тепер мають ще більше шансів на те, щоб замаскувати свої фінансові активи.

Євгеній Шевченко – народний депутат, який нещодавно став об'єктом уваги антикорупційних органів через підозру у легалізації коштів на суму 9 мільйонів гривень. Раніше він представляв фракцію "Слуга народу", проте приблизно рік тому йому було висунуто обвинувачення у державній зраді, внаслідок чого він втратив членство в фракції. Наразі Шевченко є частиною групи "Відновлення України".

Згідно з інформацією, отриманою під час розслідування, депутат пообіцяв представникам приватної компанії сприяти у отриманні дозволу на експорт мінеральних добрив. Натомість він привласнив значні кошти цієї організації, так і не виконавши своїх зобов’язань.

У подальшому Шевченко вирішив узаконити ці кошти, видаючи їх за оплату послуг юридичної компанії, що належала його близькому родичу. Частину цих фінансів було переведено на інший рахунок і витрачено на придбання двох розкішних автомобілів — BMW X5 та Mercedes-Benz G 63 AMG, загальна вартість яких перевищила 9 мільйонів гривень. Сам Шевченко почав активно користуватися ними, створюючи враження, що ці автомобілі були куплені за легальні доходи.

На щастя, Шевченко не має змоги втекти за кордон від обвинувачень, як деякі наступні "антигерої": з листопада минулого року нардеп перебуває в СІЗО за державну зраду.

Так, після повномасштабного вторгнення Шевченко відвідував Білорусь, зустрічався із самопроголошеним президентом Лукашенком, давав інтерв'ю проросійським блогерам і пропагандистам і поширював вигідні Кремлю меседжі. Все це послугувало підставою для того, щоб висунути йому звинувачення в держзраді. Розслідування завершилось зовсім нещодавно - у вересні 2025 року.

Нову підозру, пов'язану з декларуванням недостовірних відомостей, висунули народній депутатці від партії "Слуга народу" Юлії Діденко. Серед інших учасників справи фігурує її чоловік, Григорій Діденко, який обіймає посаду голови Одеської обласної ради.

Згідно з інформацією, представленою НАБУ та САП, подружжя Діденків не включило до своїх декларацій за 2021-2023 роки дані про активи, вартість яких перевищує 8 мільйонів гривень. При цьому, протягом 2021-2024 років вони здійснили покупки на суму майже 5 мільйонів гривень, серед яких апартаменти та два автомобілі Audi SQ8, випущені у 2021 та 2024 роках. Слідство вважає, що у них не було законних джерел доходів для таких витрат.

У декларації депутатки Діденко за 2024 рік теж згадано чимало елітного майна: 4 квартири в Києві, Одесі та Донецьку, дорогі швейцарські годинники, прикраси та брендовий одяг. Тож не дивина, що свій голос вона віддала "за" законопроєкт № 12414.

У вересні прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ініціював судовий позов, в якому оскаржує законність активів подружжя, загальна вартість яких складає близько 5 мільйонів гривень, з проханням про їх конфіскацію. В свою чергу, судді Вищого антикорупційного суду вже прийняли рішення про накладення арешту на квартиру та комерційні приміщення, що належать Діденку.

Одним із тих, хто також без вагань голосував за закон про ліквідацію незалежності антикорорганів, є Андрій Клочко. Він є депутатом від "Слуги народу" та членом парламентського комітету, який займається питаннями місцевого самоврядування й регіонального розвитку. Клочко також запам'ятався тим, що провів "ритуал засіювання маку" просто в приміщенні суду.

Клочку звинувачують в отриманні незаконного збагачення на суму 11 мільйонів гривень. Згідно з інформацією Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, у період 2020-2021 років депутат придбав активи на загальну вартість 25 мільйонів гривень, тоді як його офіційні доходи та заощадження не перевищували 14 мільйонів гривень. Серед цих активів – три земельні ділянки в Київській області, п'ять квартир у Києві, два нежитлових приміщення, а також автомобілі марки Tesla та Mercedes-Benz.

Для того щоб замаскувати володіння цим майном, нардеп вирішив зареєструвати більшу частину активів на своїх найближчих родичів. Зокрема, його 70-річна мати отримала у власність нерухомість у Києві та автомобіль Tesla.

Варто зазначити, що журналісти Bihus.Info вперше привернули увагу до підозрілих активів цього депутата, а початок його дорогих придбань співпав із моментом, коли Клочко пройшов до Верховної Ради від партії "Слуга народу".

У травні 2024 року депутату було висунуто підозру у незаконному збагаченні, а вже в жовтні того ж року матеріали справи були передані до Вищого антикорупційного суду. Суд ухвалив рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді застави на суму 12 мільйонів гривень. З листопада 2024 року і до теперішнього часу справа знаходиться на етапі судового розгляду.

Першим, хто опинився під підозрою у корупційних схемах серед депутатів "Слуги народу", став Олександр Юрченко. Хоча його виключили з фракції, він досі залишається активним членом парламенту, працюючи у групі "Відновлення України". Ще у 2020 році Юрченко та його асистент Іван Фіщенко отримали підозру у отриманні незаконних вигод.

Юрченка було затримано внаслідок спеціальної операції, у якій брав участь детектив НАБУ, що діяв під прикриттям. Він представився як представник нідерландської компанії, яка, за задумом, планувала збудувати сміттєспалювальний завод під Києвом на суму 200 мільйонів євро.

Натяками Юрченко попросив 13 тисяч доларів за внесення пропозицій до законопроєкту "Про управління відходами". Ще 200 тисяч доларів парламентар вимагав для підкупу народних депутатів - членів комітету, адже "подати правки - це х***я, а от проголосувати - зовсім інша справа".

Під час розмови з фігурантами справи останні так завуальовано пояснювали свої вимоги, називаючи чи то гроші, чи то частину в майбутньому бізнесі "плюшками", що остаточно заплутали детектива. І Фіщенко врешті-решт констатував: "Он (детектив) еще не готов быть депутатом, деньги, про плюшки ничё не понимает".

Справу було передано до суду у 2021 році. З того часу колегія суддів неодноразово змінювалася, і розгляд справи розпочався знову з самого початку. Існує серйозна небезпека, що терміни давності можуть закінчитися ще до винесення рішення.

Також продовжується розгляд справи, пов'язаної з ймовірним хабарництвом, в якій обвинувачується народний депутат Сергій Кузьміних із партії "Слуга народу". Ця справа є яскравим прикладом затягування судового процесу під найрізноманітнішими абсурдними приводами, які так часто використовують корупціонери.

На початку 2022 року після піврічної підготовки НАБУ затримало нардепа на отриманні 558 тисяч гривень за сприяння у проведенні тендеру та підписанні контрактів на постачання медобладнання до лікарні в Житомирській області. На оприлюдненому НАБУ відео видно, як особа передає хабар у рожевому пакеті.

У вересні 2022 року справу передали до ВАКС. Відтоді Кузьміних системно затягує її розгляд та пропускає засідання суду: з 86 призначених судових засідань 22 не відбулись через неявку депутата.

В даний момент відбувається допит свідків у справі. До закінчення терміну давності залишилося близько півтора року, протягом якого необхідно не лише винести вирок у першій інстанції, але й здійснити його перегляд в апеляційному порядку.

Незважаючи на це, Кузьміних продовжує виконувати свої депутатські обов'язки, залишаючись членом фракції. Він досі керує профільним підкомітетом з питань фармацевтики у Раді, а нещодавно також звітував про свою участь у відкритті медичного центру в Житомирській області.

У серпні цього року НАБУ і САП викрили злочинну групу, яка упродовж 2024-2025 років організувала схему заволодіння коштами органів місцевого самоврядування, виділених на потреби Сил оборони. Йдеться про систематичне завищення цін на закупівлі оборонної продукції.

В цій справі не обійшлося без залучення представників народу, оскільки НАБУ та САП висунули підозру народному депутату від партії "Слуга народу" Олексію Кузнєцову. Окрім того, Кузнєцов є членом комітету Верховної Ради з прав людини та Тимчасової слідчої комісії, що займається питаннями тарифної політики.

Одним із складових злочинної діяльності стало придбання систем радіоелектронної боротьби. Учасники угруповання отримували відкат, що сягав до 30% від вартості контракту за укладення угоди. За подібною схемою була проведена закупівля FPV-дронів на суму близько 10 мільйонів гривень.

ВАКС ухвалив рішення про арешт Кузнєцова на 60 днів, з можливістю внесення застави у розмірі 8 мільйонів гривень. 1 вересня стало відомо, що ці кошти були внесені за нього. Наразі справа знаходиться на стадії досудового розслідування, термін якого нещодавно продовжили до 3 січня 2026 року.

Весь цей час Кузнєцов, наче й не було нічого, продовжує ходити у Верховну Раду та голосувати за закони як член фракції "Слуга народу". І зрозуміло чому. Адже в складі "слуг" зараз не так багато народних депутатів, і до офіційного розвалу "монобільшості" залишилося недовго чекати - за такої-то кількості підозрюваних та обвинувачених у корупції.

У січні цього року Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) оголосили про підозру народному депутату Віктору Бондарю. Він є колишнім міністром транспорту та зв'язку України, а наразі виступає як незалежний депутат без партійної приналежності, представляючи Хмельниччину. Антикорупційні органи також вважають його одним із лідерів організованої групи, яка зловживала коштами "Укрзалізниці", займаючись незаконними закупівлями кабельно-провідникової продукції.

За даними слідства, тендери із завищеними цінами вигравали фірми, підконтрольні Віктору Бондару та його спільнику Володимиру Котляру, а "Укрзалізниця" зазнала збитків на понад 140 мільйонів гривень. НАБУ опублікувало матеріали негласних слідчих (розшукових) дій, які розкривають деталі злочинної схеми.

Бондар також налагодив співпрацю з представниками іншої організованої групи, відомої як "бек-офіс" "Укрзалізниці", під керівництвом колишнього радника Офісу президента Артема Шила. Ці учасники "бек-офісу" неформально здійснювали контроль над діяльністю "Укрзалізниці". Вони були викриті в квітні 2024 року в рамках ще одного розслідування, пов'язаного з привласненням 94,8 мільйона гривень під час закупівлі трансформаторів в умовах воєнного стану.

Вищий антикорупційний суд встановив для Бондаря заставу у 100 мільйонів гривень. Однак депутат не спромігся сплатити цю суму, внаслідок чого з лютого 2025 року він опинився в слідчому ізоляторі. Наприкінці липня ВАКС вирішив подовжити термін утримання Бондара під вартою, проте зменшив розмір застави до 36 мільйонів гривень. Цю суму було сплачено наприкінці літа.

На даний момент досудове розслідування у справі Бондара завершено. Після того як сторона захисту ознайомиться з усіма матеріалами, справа буде передана до суду.

Член фракції "Довіра", народний депутат Сергій Шахов з Луганської області, став об'єктом звинувачень у неправдивій інформації в своїй декларації на суму 88 мільйонів гривень. Раніше він вже був замішаний у скандалі, пов'язаному з підкупом виборців під час парламентських виборів 2012 року.

Цього разу, за версією обвинувачення, Шахов не задекларував 13 квартир у Києві, 8 паркомісць, 2 будинки в елітному котеджному містечку під Києвом, 27 земельних ділянок, дачу, нежитлову нерухомість, дві автівки, частки в низці компаній та доходи від продажу нерухомості.

У березні 2023 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив рішення про оголошення Сергія Шахова у розшук на прохання прокурора, оскільки він перестав з'являтися на судові засідання. Як стверджує адвокат народного депутата, його відсутність пов'язана із лікуванням у Киргизстані. О, ця славнозвісна медицина Киргизстану!

Цікаво, що підозру Шахову вручили в рамках кримінального провадження, яке в НАБУ розпочали після виходу розслідування журналістів "Схем" у квітні 2021 року.

А у 2025-му журналісти встановили, що Шахов із родиною понад два роки мешкає в елітних апартаментах у Дубаї, оренда яких може коштувати в районі 100 тисяч доларів на рік. Після цього розслідування САП відкрила нове провадження щодо недостовірного декларування - цього разу за можливу брехню в деклараціях за 2022-2024 роки.

Незважаючи на проведення розслідувань та наявність двох кримінальних справ, Шахов продовжує виконувати обов'язки народного депутата, зокрема активно бере участь в онлайн-засіданнях Комітету з екологічної політики та природокористування.

У числі корупційних розслідувань, пов'язаних з процесом відновлення, варто окремо згадати двох депутатів: Сергія Лабазюка, який представляє групу "За майбутнє", та Андрія Одарченка зі "Слуги народу". Обидва були викриті у справі про хабарництво з боку високопосадовців Міністерства відновлення.

Лабазюк отримав підозру від НАБУ за те, що в серпні 2023 року нібито запропонував колишньому віцепрем'єр-міністру з відновлення Олександру Кубракову та ексголові Державного агентства відновлення Мустафі Найєму "винагороду" в розмірі 3-5% за отримання підрядів з відбудови інфраструктурних об'єктів на 1 мільярд гривень. Однак Найєм та Кубраков написали заяву до НАБУ та САП і допомогли викрити цю корупційну схему.

Суд відправив Сергія Лабазюка в слідчий ізолятор із визначенням застави в 40 мільйонів гривень. Наприкінці листопада 2023 року за нього внесли цю заставу, і Лабазюк вийшов із СІЗО. Наразі справу розглядають у суді.

А ось у справі іншого народного обранця, члена антикорупційного комітету (!) Андрія Одарченка, вже ухвалений обвинувальний вирок, який набрав законної сили. Одарченка викрили на пропозиції хабаря в 50 тисяч доларів ексголові Держагентства відновлення Мустафі Найєму за сприяння у виділенні коштів на ремонт підконтрольного Державного біотехнологічного університету - депутат був його ректором.

Що цікаво, хабар Одарченко надав у біткоїнах, і це був перший задокументований в Україні хабар у криптовалюті. Як і у випадку з Лабазюком, Найєм повідомив про це НАБУ та САП, що і стало підставою для відкриття справи та підозри для народного депутата.

Суд призначив Одарченку 8 років ув'язнення з конфіскацією майна, а також застосував спеціальну конфіскацію до апаратного гаманця Одарченка та 0,39 біткоїна, які передавалися в якості першого траншу хабаря. 10 жовтня 2025 року Апеляційна палата ВАКС залишила в силі цей вирок, тобто від підозри до остаточного рішення минуло менше ніж 2 роки.

Не в останню чергу це відбулося через те, що справу слухали заочно. Одарченка було оголошено в міжнародний розшук, оскільки він незаконно перетнув кордон і втік до Румунії у вересні 2024 року. Попри це, Одарченка досі не позбавили депутатського мандата та не виключили з фракції.

Ще одним депутатом, який потрапив під увагу НАБУ, є Роберт Горват, що представляє депутатську групу "Довіра". Він наразі є активним учасником парламентського комітету, що займається питаннями фінансів, податкової та митної політики.

У жовтні 2023 року Горвату було висунуто підозру у незаконному заволодінні 323 гектарами державної землі, що оцінюється більш ніж у 127 мільйонів гривень. Згідно з версією обвинувачення, депутат розробив схему для захоплення цієї території, використовуючи свій вплив на представників Держгеокадастру Закарпатської області.

За задумом Горвата, директор держпідприємства відмовився від права користування цими ділянками, а начальниця Держгеокадастру у Закарпатській області забезпечила безоплатну видачу цієї землі наперед визначеним фізособам. Ті, зі свого боку, "продали" її товариству, підконтрольному Горвату - ТОВ "СТОВ "Континент"".

У липні 2025 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура передала справу п'яти спільникам цього злочину до суду. Наразі процес знаходиться на етапі підготовчого розгляду. У разі доведення вини спільників, їм може загрожувати покарання у вигляді позбавлення волі на термін від 7 до 12 років.

Інший народний депутат, що прагнув нажитися на привласненні земельних ділянок, цього разу в центрі країни, — це Дмитро Ісаєнко, який входить до депутатської групи "Відновлення України" і раніше представляв нині заборонену партію ОПЗЖ.

НАБУ і САП оголосили підозру Ісаєнку в березні 2023 року. За версією обвинувачення, народний депутат організував схему, за якою земельну ділянку державного підприємства "Державний будівельний комбінат" на Лівому березі Києва вивели із держвласності за 300 мільйонів гривень, тоді як її ринкова ціна нібито складала 525 мільйонів гривень.

Особи, які фігурують у цій справі, без належного погодження з Верховною Радою провели аукціон на земельну ділянку, переможцем якого стала компанія, що має зв'язки з депутатом. На цій території планувалося зведення житлового комплексу. Проте в серпні 2021 року, за ініціативою НАБУ та САП, суд наклав арешт на цю ділянку, що призвело до призупинення будівництва.

ВАКС встановив заставу для Ісаєнка у розмірі понад 6 мільйонів гривень. Однак, за скаргою САП, Апеляційна палата ВАКС вирішила підвищити цю суму до 26,84 мільйона гривень.

Справу щодо нардепа Ісаєнка скерували до суду в листопаді 2024 року, а у вересні 2025-го до суду направили обвинувальний акт щодо іншого фігуранта справи - експосадовця Апарату ВРУ.

Що цікаво, ще один із фігурантів - колишній директор "Держбудкомбінату" - пішов на угоду зі слідством і в 2024 році вже отримав умовний вирок. Він визнав свою вину, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочинів, співпрацював із прокурором та добровільно викрив інших співучасників, зокрема й депутата.

Спробував заробити на земельних оборудках і Анатолій Гунько, колишній "слуга народу". В 2023 році НАБУ спільно з СБУ викрили народного обранця на отриманні 85 тисяч доларів. Символічно, що на момент вчинення злочину Гунько був головою Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування фактів корупції на держпідприємствах, в установах та організаціях Національної академії аграрних наук України (НААН).

Гунько зі спільниками вимагали гроші від сільськогосподарської фірми "Агроформ-2019" в обмін на дозвіл обробляти державні земельні ділянки НААН площею 1700 гектарів. Кожен гектар вони оцінили в 130 доларів, а загалом треба було передати 221 тисяч доларів.

Народний депутат встиг отримати як аванс лише частину хабаря розміром 85 тисяч доларів, після чого його і затримали.

25 березня 2025 року Вищий антикорупційний суд визнав Анатолія Гунька винним у підбурюванні до дачі хабара та шахрайстві, призначивши йому покарання у вигляді семи років позбавлення волі з конфіскацією всього майна. Однак вирок ще не є остаточним, оскільки триває апеляційний розгляд за скаргою адвокатів Гунька та прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Попри корупційний скандал і вже наявний вирок суду першої інстанції, депутата всього лише виключили з фракції "Слуга народу". Він і дотепер продовжує працювати у Верховній Раді у складі групи "Відновлення України" та отримувати зарплату.

Особливо цікаво те, що у своїй передвиборчій програмі в 2019 році Гунько обіцяв "ініціювати звільнення корумпованих чиновників, правоохоронців, суддів і прокурорів", а також хотів здійснювати контроль за "належним вирішенням земельних питань". Тепер ми знаємо, про яке "вирішення" йшлося.

Здається, Микола Задорожній з фракції "Слуга народу" також вирішив отримати прибуток від тендерів. За інформацією детективів, у березні 2024 року він нібито вимагав від голови сільської ради на Сумщині хабар за те, щоб не заважати проведенню тендеру на ремонт водопроводу в Охтирському районі Сумської області. За свої "послуги" Задорожній планував отримати 3,4 мільйона гривень, що становить 10% від загальної вартості контракту, а ще 4% він хотів віддати місцевим правоохоронцям.

Особлива цинічність справи полягає в тому, що своє "неперешкоджання" Задорожній пояснював тим, що всього лиш не буде направляти депутатські звернення стосовно тендеру.

У липні 2024 року Задорожній отримав підозру, після чого ВАКС обрав йому запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 3 мільйонів 28 тисяч гривень. НАБУ і САП завершили слідство в квітні 2025 року, а справа має надійти до суду на початку листопада - після ознайомлення сторони захисту з матеріалами обвинувачення.

Депутатка від партії "Слуга народу" Людмила Марченко привернула увагу громадськості після випуску відео, на якому детективи НАБУ проводять обшук у її помешканні. На записі зафіксовано момент, коли вона скидає отриманий хабар через паркан.

У червні 2023-го Марченко отримала підозру від НАБУ. За даними обвинувачення, депутатка спільно зі своєю помічницею Анастасією Колеснік за гроші обіцяла допомогти з дозволом на виїзд за кордон і внесенням даних до системи "Шлях". Їхні "клієнти" отримували дозвіл на виїзд за кордон як волонтери для перевезення гуманітарного вантажу.

Вартість "послуг" народної депутатки та її асистентки склала кілька тисяч доларів. Детективи викрили їх після отримання другого "траншу", про що свідчив один із очевидців на суді. Крім того, Марченко отримала 5,3 тисячі доларів за введення інформації в систему "Шлях".

31 жовтня 2023 року Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура завершили розслідування у цій справі, а в грудні 2023 року матеріали були передані до Вищого антикорупційного суду. Щодо Марченко було встановлено заставу в сумі 53 680 гривень, оскільки їй інкримінують злочин невеликої тяжкості. Розгляд справи продовжується.

У вересні 2025 року прокурор ініціював судовий позов щодо визнання активів на суму понад 8,2 мільйона гривень, які Марченко здобула в 2021-2023 роках, такими, що не мають підстав. Серед цих активів - п’ять квартир, майнові права на одну з квартир та автомобіль Toyota Land Cruiser. За інформацією Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, для того щоб приховати факт придбання цього майна, депутатка зареєструвала права власності на ім'я свого батька та співмешканки брата.

На сьогодні Марченко бере участь у засіданнях парламенту і Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради. І хоча в 2023 році Марченко, за інформацією медіа, була виключена з фракції, в електронному кабінеті на сайті Ради вона досі "Слуга народу".

Нардеп Ярослав Дубневич із депутатської групи "За майбутнє" - фігурант одразу двох справ НАБУ та САП. У листопаді 2019 він отримав першу підозру в заволодінні 93 мільйонами гривень "Укрзалізниці".

Дубневич став першим депутатом Верховної Ради поточного скликання, щодо якого було винесено питання голосування за зняття депутатської недоторканності та отримання дозволу на арешт.

У 2022 році Вищий антикорупційний суд закрив цю справу, посилаючись на "правки Лозового" та начебто завершення термінів для розслідування. Проте, після апеляції прокурора, Апеляційна палата ВАКС скасувала це рішення і направила справу на повторний розгляд. Наразі процес все ще триває.

У березні цього року до суду була передана друга справа Дубневича, яка стосується організації незаконного заволодіння природним газом на підконтрольних йому теплоелектроцентралях у Новояворівську та Новорозділі, що розташовані у Львівській області. Загальна вартість цього газу перевищила 2,1 мільярда гривень.

Окрім організації розкрадання, Дубневичу також інкримінують відмивання понад 457 мільйонів гривень через офшорні рахунки. Виведені кошти згодом нібито поверталися в Україну під виглядом іноземних інвестицій у проєкти на Львівщині.

З 17 жовтня 2023 року Дубневич оголошений у розшук, оскільки покинув країну і зараз ховається за кордоном. Усі 86 мільйонів гривень, які були сплачені за нього як застава, були перераховані на потреби Збройних Сил України.

Депутат іноді бере участь у судових засіданнях за допомогою відеозв'язку. Він не розкриває своє місце перебування і стверджує, що "особи, які займають керівні пости в Україні, прагнуть його знищити".

За даними слідства, у жовтні Дубневич перетнув кордон Румунії з Угорщиною, тому його оголосили в міжнародний розшук. Однак невідомо, як саме він перетнув український кордон, адже у базах прикордонників відмітки про його виїзд немає. Це не завадило суду 11 вересня 2025 року ухвалити рішення про здійснення спеціального судового провадження, тобто про розгляд справи за відсутності Дубневича.

***

Крім вказаних ситуацій, існує ще декілька завершених справ щодо народних депутатів, які отримали вироки на основі угод про визнання провини. Зокрема, мова йде про колишніх представників партії "Слуга народу" Ірину Кормишкіну та Олександра Трухіна.

Отже, на сьогодні маємо і реальні обвинувачення чинним депутатам, і кілька вироків, які вже набрали законної сили. Втім, багато справ роками зависають в судах саме на етапі розгляду справи по суті. Зазвичай саме тоді фігуранти справ і їхні адвокати намагаються максимально затягнути процес, щоб він тривав роками.

Протягом всього цього періоду депутати продовжують брати участь у голосуваннях та отримувати значні винагороди з державного бюджету.

У підсумку - обвинувачені в корупції депутати роками залишаються на своїх посадах, впливають на законотворчі процеси, просуваючи власні інтереси, а деякі навіть тікають за кордон, не припиняючи при цьому отримувати зарплату.

Верховна Рада чинного скликання вже продемонструвала політичну волю, коли в 2019 році значно полегшила механізм притягнення депутатів до кримінальної відповідальності. Ці зміни, зокрема, дозволили антикорупційним органам активніше розслідувати справи щодо народних депутатів.

Водночас у сфері кримінального правосуддя досі залишаються системні проблеми, які блокують ефективне розслідування корупції та притягнення винних до відповідальності.

Однією з суттєвих перешкод є так звані "правки Лозового" — зміни до Кримінального процесуального кодексу, ухвалені у 2017 році, які встановили обмеження на терміни досудового розслідування та вимогу отримання судового дозволу для їх продовження. Ці положення часто використовуються як підстава для закриття справи з формальних чи вигаданих причин.

У свій час цей механізм було використано для закриття справи стосовно заступника голови Офісу президента Олега Татарова. У той момент Шевченківський районний суд Києва відмовився продовжувати термін слідства, в результаті чого справу в підсумку закрили.

Крім того, залишається неврегульованим питання відповідальності за зловживання процесуальними правами та умисне затягування судових процесів. Так само, як і можливості уникнути покарання за корупційні злочини через те, що спливли строки давності. Ці проблеми системно підривають довіру до правосуддя та антикорупційної політики держави.