Конфлікт в Ірані та його економічні наслідки можуть стати перепонами для Трампа, - повідомляє The Guardian.

Розпочинаючи військову кампанію проти Ірану, я був переконаний, що її результати будуть аналогічні успіху в захопленні влади у Мадуро, повідомляє видання.

Конфлікт із Іраном, ініційований президентом США Дональдом Трампом, може суттєво вплинути на економічну ситуацію в Америці. Зокрема, очікується різке подорожчання нафти та пального, що, в свою чергу, може стати причиною політичних невдач для Трампа. Такі висновки містяться в статті британського видання The Guardian.

Видання повідомляє, що Трамп, починаючи військову операцію проти Ірану, був впевнений у її успіху, порівнюючи з операцією по захопленню венесуельського диктатора Ніколаса Мадуро. Навіть ракетні обстріли Ізраїлю та держав Перської затоки не змогли похитнути його впевненість.

Про це свідчать його заяви. Президент США писав у соцмережах, що короткострокове подорожчання нафти є "невеликою ціною за безпеку і мир" після усунення іранської ядерної загрози. Він також наголошував, що американська економіка здатна витримати такі коливання.

Автор зазначає, що Сполучені Штати, ймовірно, мають найкращий захист серед розвинених країн від різкого підвищення цін на енергоносії. Це зумовлено тим, що в економіці США важливу роль відіграє природний газ, внутрішня вартість якого менш піддана впливу коливань на глобальних ринках порівняно з нафтовими цінами.

"Але яким би сильним не виглядав Трамп зараз, він усе ж може зазнати поразки. Ідеться не про військову поразку від того, що залишилося від іранських збройних сил. Йому загрожує поразка від єдиної сили, яка коли-небудь могла зупинити американські військові авантюри, - опір американської громадськості", - пише автор.

За його словами, конфлікт з Іраном від самого початку викликав значне незадоволення серед населення, і це є "незвичним явищем для нації, де зазвичай існує підтримка для відправлення молоді на фронт навіть у сумнівних обставинах". Він також зазначає, що економічні наслідки цієї кампанії, ймовірно, не призведуть до зростання популярності цього конфлікту в майбутньому.

У даній статті зазначається, що навіть досягнення енергетичної незалежності США не гарантує повного захисту від глобальних цінових коливань. Незважаючи на те, що імпорт нафти в Сполучені Штати суттєво скоротився завдяки збільшенню внутрішнього видобутку, ціни на паливо залишаються під впливом світових ринків.

Наразі ціни на бензин у країні вже перевищили 3,5 долара за галон, і це найвищий показник з моменту вступу Трампа на посаду. За прогнозами уряду, до рівня 2025 року ціни можуть повернутися лише восени 2027-го, тоді як дизель залишатиметься дорожчим за довоєнний рівень щонайменше до кінця наступного року.

"Зазвичай транспортні компанії передають підвищені витрати на споживачів. Фермери, які стикаються з зростанням цін на паливо та добрива, також включать ці витрати у ціну своїх продуктів харчування. Роздрібні торговці та авіаперевізники також зазнають впливу зростання вартості пального", - зазначає автор статті.

Це, пише він, позначиться на березневих даних щодо інфляції, яка у лютому стабілізувалася на рівні зростання 2,4% у річному вимірі. І все це заважатиме Федеральній резервній системі знижувати відсоткові ставки. Тим часом дорогий бензин на заправках, ймовірно, вдарить по продажах улюблених американцями позашляховиків. Зрештою, усе це боляче вдарить по рейтингах Трампа.

У даному матеріалі зазначено, що президент Сполучених Штатів усвідомлює наявні ризики, тому вживає всіх можливих заходів для зниження цін на нафту. Адміністрація презентувала план страхування танкерів та їх супроводу через протоку, а також внесла зміни до санкцій щодо деяких аспектів російського нафтового експорту. Крім того, розглядаються варіанти збільшення видобутку нафти у Венесуелі, щоб компенсувати потенційний дефіцит поставок.

Проте, для того щоб спостерігати найбільший стрибок цін на нафту за останні тридцять років, цього буде замало. Або конфлікт має бути вирішений, або Сполучені Штати повинні істотно ослабити потенціал Ірану, щоб він не міг більше ставити під загрозу нафтові танкери, що проходять через Ормузьку протоку, - зазначається у статті.

Виходячи з публічних висловлювань, Трамп впевнений, що здатен досягти "безумовної капітуляції" Ірану та вважає, що війна "майже закінчена". Однак, слід зазначити, що знищення країни за допомогою авіаударів не гарантує перемоги у війні в тривалій перспективі. Адже ні Корпус вартових Ісламської революції, ні "Басідж" не готові просто так скласти свої зброю.

The Guardian припускає, що Трамп може відмовитися від вимоги "безумовної капітуляції", вигадати альтернативні підстави для оголошення перемоги і повернути свою флотилію додому, але це навряд чи виглядатиме переконливо. Або ж він може направити наземні війська чи продовжувати бомбардування.

"Жоден з цих методів не відзначається швидкістю, що свідчить про те, що економічні труднощі, пов'язані з цією війною, ймовірно, триватимуть довго. Трамп може усвідомити, що, незважаючи на те, наскільки просто виглядає усунення Мадуро, "ліквідація" конкурентів США не завжди є ефективною стратегією на глобальному рівні," - резюмує автор.

Як повідомлялося раніше агентством УНІАН, Дональд Трамп не погодився на укладення угоди про мир з Іраном. "Я не бажаю цього робити, оскільки умови наразі недостатньо вигідні", – зазначив він під час бесіди з журналістами. Президент не став уточнювати вимоги США, але підкреслив, що ключовим елементом будь-яких майбутніх угод має стати повна відмова Ірану від ядерних прагнень. Трамп наголошує, що остаточні умови повинні бути "максимально надійними" та "дуже чіткими".

Сенатор-демократ від Коннектикуту Кріс Мерфі висловив думку, що Дональд Трамп втратив контроль над ситуацією з Іраном. На його переконання, президент серйозно помилився в оцінці можливостей Ірану завдати удару у відповідь, що призвело до "хаосу в регіоні". Крім того, сенатор зауважив, що якщо Ормузька протока залишиться заблокованою, це може викликати глобальну рецесію, і "можливо, вже занадто пізно для змін".