Приєднання до Європейського Союзу є найкращою можливістю для України. Проте існує один істотний аспект.

В Україні рівень внутрішніх інвестицій значно впав з початком масштабного конфлікту. Бізнеси наразі ведуть боротьбу за виживання. Проте попереду відкриваються нові можливості, які важливо вміло реалізувати.

З початку конфлікту компанія Метінвест зазнала втрати 50% свого бізнесу, переважно в Маріуполі та Запоріжжі. До війни ми щорічно інвестували приблизно мільярд доларів у розвиток наших виробництв. Ми були найбільшим приватним інвестором в українську економіку. Хоча багато хто вважає, що наш бізнес є капіталомістким і вимагає значних фінансових вкладів, ми завжди спрямовували ці кошти на розвиток підприємств саме в Україні.

Безумовно, в даний момент цей показник значно зменшився. Починаючи з початку війни, ми щорічно інвестуємо приблизно $300 мільйонів у те, що залишилося. Зараз ми перебуваємо в режимі виживання. Наразі не можемо говорити про розвиток чи перспективи на наступні п’ять-сім років, як це було колись.

Що потрібно для того, щоб прийшли гроші в Україну? Я не буду говорити зараз про безпеку, закінчення війни, демократію, демократичні інституції, суди, захист, інвестиції. Це все зрозуміло. Але ще треба уважніше подивитися, на конкретні речі - де в нас зараз є можливості?

Зараз ми бачимо можливість номер один у вступі до Євросоюзу. Робота почалась, є юристи й експерти, які працюють у 38 кластерах. Переговори з Євросоюзом почались. Але нас турбує одне фундаментальне питання -- чого ми прагнемо в цих переговорах? Ми хочемо, щоб до нас прийшли реформи. Ми хочемо, щоб в Україну прийшли гроші, як це було в Польщі, Румунії, Прибалтиці. Але те, як зараз йдуть переговори щодо вступу в ЄС, нам не подобається. Ми бачимо тенденцію, що наші перемовники вважають, що ми маємо просто прийняти всі без виключення директиви, які нам дає Євросоюз.

Ми вважаємо, що цей підхід є помилковим. Тому що в нас війна, в нас економіка постраждала від війни, нам точно треба для себе отримати якісь преференції, нам треба стояти на своєму. І нам точно треба робити реформи. А вже на заміну цих реформ просити кошти. Так робили всі країни, які вступали в Євросоюз.

Маємо важливе прохання до уряду та команд, що займаються переговорами за кластерами — зверніть на це увагу. Можна говорити про залучення фінансів від банків, ЄБРР, Світового банку, але саме інвестиції в контексті інтеграції до Євросоюзу є найбільшою можливістю, найбільшим "пирогом", до якого ми прагнемо приєднатися. Бізнес, безумовно, готовий підтримати цей процес.