Виклики та досягнення на шляху до миру: "Антикорупційний курс" України.

Інавгурація Трампа, мирні переговори, корупційні скандали, "картонний майдан" та процеси очищення: які події визначать 2025 рік для України?

Закінчується ще один важкий рік для України, четвертий рік Великої війни. Це був рік битв за Покровськ, Мирноград, Добропілля, Гуляйполе та Куп'янськ, рік жорстоких терористичних атак на міста України, на цивільних – дорослих і дітей, на школи та житлові будівлі, на енергетичні інфраструктури з метою занурити нас у темряву та холод. Одночасно на Україну здійснювався тиск, щоб примусити до укладення вигідного агресору миру, спонукаючи відмовитися від територій і йти на поступки ворогу. Але ми вистояли. Український народ витримав, і українська армія продовжує стояти на захисті. Цей рік ще раз підтвердив: українці готові боротися до останнього, і нікому не віддадуть свою свободу, незалежність та майбутнє.

Отже, Укрінформ згадує ключові події та процеси року, що минає.

ІНВЕСТИЦІЯ ДОНАЛЬДА ТРАМПА

Дональд Трамп, який здобув перемогу на президентських виборах у листопаді, офіційно вступив на посаду 47-го президента Сполучених Штатів, прийнявши присягу 20 січня.

Перед переобранням Дональд Трамп обіцяв закінчити війну між Росією та Україною всього за 24 години. Ця обіцянка стала однією з основних складових його виборчої кампанії. Однак, коли Трамп зайняв пост президента, адміністрація США змінила курс: Вашингтон відмовився від політики ізоляції Москви, відновив контакти на рівні глав держав і почав чинити тиск на Київ, вважаючи його слабшою стороною, з метою якнайшвидшого вирішення конфлікту на будь-яких умовах, навіть якщо вони виявлялися невигідними для України. В результаті, з'явилися навіть звинувачення на адресу України в тому, що саме вона стала ініціатором війни, а не Росія.

Яскравим прикладом трансформації ролі США стала червона доріжка, влаштована для Путіна в Анкориджі, Аляска. Наймогутніша економіка та провідна військова сила світу виявила шану підозрюваному у військових злочинах лідерові Росії, який був оголошений у міжнародний розшук...

У 2025 році Україна зіштовхнулася зі зміною підходів до підтримки з боку США, які перейшли від ролі лідера антипутінської коаліції до посередника у переговорах і постачальника зброї за кошти союзників та приватного сектору.

Так, у 2025 році США залишилися найбільшим донором військової допомоги Україні, але характер цієї допомоги змінився.

Нова адміністрація не анонсувала жодних нових програм військової допомоги, і навіть призупинила попередні пакети, ухвалені Конгресом. Лише 13 червня, після низки переговорів, було відновлено постачання, проте за новими умовами. Вашингтон змістив акцент на механізм PURL, в рамках якого європейські партнери фінансують купівлю американської зброї, а США виконують роль постачальника.

Ситуація з постачанням ракет "Томагавк" для України є показовою. У жовтні Пентагон дав зелене світло на їх передачу, але остаточне рішення залишалося за Трампом. Попередньо він не заперечував, проте після розмови з Путіним напередодні зустрічі з українським Президентом 17 жовтня Трамп змінив свою думку і вирішив не постачати цю зброю Україні.

Після скандалу 28 лютого в Овальному кабінеті, США навіть перестали ділитися з Україною розвідданими, але згодом поновили їх надання.

Також зазнали змін і ухвалень американські санкції: з січня по жовтень нових санкцій введено не було. Лише 22 жовтня адміністрація запровадила санкції проти російського енергетичного сектору (зокрема "Роснєфть" та "Лукойл"), стимулюючи Кремль сісти за стіл переговорів.

Уряд Сполучених Штатів також вирішив призупинити гуманітарні програми з розмінування, що призвело до скорочення діяльності міжнародних неурядових організацій. Крім того, було зупинено енергетичну підтримку: USAID припинила фінансування відновлення українських електростанцій, анулювала грантові угоди та закрила понад 80% ініціатив, які підтримували агропромисловий сектор і громадянське суспільство.

Нарешті, Сполучені Штати вирішили зайняти в ООН нову позицію, яка часто відрізняється від пропозицій та підтримки, що надають Україна і її союзники.

Хоча після інавгурації Дональда Трампа минуло вже більш як 11 місяців, однак політичний шторм не вщухає досі - ні в Америці, ані у світі.

СТАРТ СЕРЙОЗНИХ ПЕРЕГОВОРІВ ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ МИРУ В УКРАЇНІ

На початку 2025 року дипломатичні зусилля, спрямовані на досягнення миру між Україною та Росією, почали набувати чітких контурів. Важливу роль у цьому процесі відіграли Сполучені Штати. 12 лютого відбулася телефонна бесіда між президентом США Дональдом Трампом і Володимиром Путіним, яка стала одним з перших високорівневих контактів у рамках мирних переговорів.

18 лютого в Ер-Ріяді, столиці Саудівської Аравії, пройшли переговори між американською делегацією та російськими представниками. В рамках зустрічі були створені високопрофесійні групи, які займатимуться пошуком шляхів для якнайшвидшого завершення війни в Україні. Основною метою є досягнення мирного вирішення, яке буде тривалим, стабільним і прийнятним для всіх учасників конфлікту.

2 березня в Лондоні відбувся великий міжнародний саміт щодо України за участю лідерів ЄС, НАТО та союзників. Обговорювали перспективи мирного плану і координацію підтримки, а також українські пропозиції щодо припинення війни. Тобто до пошуків миру доєдналося багато сторін і міжнародних посередників.

У травні та червні 2025 року в Стамбулі проходили переговори між українською та російською делегаціями за посередництва міжнародних організацій. Перші етапи цих зустрічей засвідчили нібито бажання обох сторін продовжувати діалог, проте Росія висловлювала незадоволення форматом обговорень, що не призвело до значних результатів. Під час цих консультацій українська сторона кілька разів заявляла про готовність Президента Зеленського зустрітися з Путіним, проте така зустріч досі не відбулася.

15 серпня Дональд Трамп і Володимир Путін зустрілися віч-на-віч на Алясці. Ця подія стала знаковою: президенти США та Росії вперше за столом переговорів обговорили конфлікт в Україні з початку 2025 року. Незважаючи на численні пафосні висловлювання російської пропаганди про "дух Анкориджа", ця атмосфера виявилася геть некомфортною для агресора. Переговори завершилися вдвічі раніше, ніж планувалося, спільний обід було скасовано, а на пресконференції Трамп оголосив, що сторони не змогли досягти угоди щодо основного питання — припинення війни в Україні.

У серпні в США пройшло розширене засідання, в якому взяли участь Дональд Трамп, Володимир Зеленський та кілька європейських керівників. Під час зустрічі обговорювались питання безпекових гарантій для України, потенційні параметри майбутнього мирного плану, а також внесок союзників у підтримку даного процесу.

У кінці листопада 2025 року українська та американська делегації досягли згоди щодо основних положень мирної угоди, яка увійшла до складу більш масштабного мирного плану, що просувався Сполученими Штатами в ролі посередника.

28 грудня 2025 року в Мар-а-Лаго (Флорида) відбулася важлива зустріч між президентом України Володимиром Зеленським та президентом США Дональдом Трампом. У ході переговорів було обговорено 20-пунктний план для мирного врегулювання конфлікту та питання безпекових гарантій. Після завершення зустрічі Трамп оголосив про істотні досягнення в переговорах і зазначив про намір провести нову телефонну розмову з Путіним.

У ході грудневих зустрічей Україна ще раз підкреслила, що відмовитися від своїх територій неможливо. Тим часом учасники продовжували шукати спільну мову щодо основних аспектів плану, включаючи питання безпеки, статус суперечливих регіонів та майбутнє Запорізької атомної електростанції.

Підсумуємо. Переговори у 2025 році охопили широкий спектр форматів - від телефонних дзвінків до самітів та двосторонніх зустрічей. Україна та США активно обговорювали рамки мирного плану, включно з безпековими гарантіями, але без остаточної угоди. Ці дипломатичні зусилля були важливими кроками у мирному процесі, але реального припинення війни чи підписання мирної угоди не відбулося - суперечності щодо територій і безпекових гарантій лишаються ключовими перешкодами. До того ж РФ продовжує інтригувати і брехати (фейк про атаку українських БПЛА на резиденцію Путіна) з метою зірвати домовленості.

СКАНДАЛ В ОВАЛЬНОМУ КАБІНЕТІ

28 лютого світ став свідком безпрецедентно емоційної зустрічі між президентом США Дональдом Трампом і українським лідером Володимиром Зеленським, яка відбулася в Овальному кабінеті в режимі прямого ефіру. Як зазначили працівники протокольної служби та журналісти Білого дому, подібного досвіду в цих стінах ще не траплялося. Ця публічна суперечка спричинила значний резонанс як в Україні, так і за її межами, ставши важливим подарунком для Москви.

На зустрічі в Овальному кабінеті Дональд Трамп разом з віцепрезидентом Венсом висловили Президентові України свою думку про те, що він, мовляв, не виявляє достатньо вдячності, а також зазначили, що у Зеленського немає сильних аргументів. На це Президент України відповів, що не приїхав для гри в карти, і підкреслив, що не може погодитися на припинення вогню без належних гарантій безпеки. Після цього Зеленський залишив Білий дім значно раніше запланованого часу.

Європейські керівники та високопосадовці Європейського Союзу, а також американські сенатори висловили свою солідарність із Зеленським і Україною. Лише через день після інтенсивних обговорень у Білому домі, українського президента тепло зустріли в Лондоні. Зеленський взяв участь у саміті європейських лідерів, де обговорювали не лише шляхи подальшої підтримки України в її боротьбі проти російської агресії, але й способи зміцнення позицій на переговорах щодо справедливого та стійкого миру.

Крім того, у маєтку Сандрінгем у Норфолку Президент України зустрівся з королем Великої Британії Чарльзом ІІІ.

Скандал у Білому домі став шокуючим ударом для українців, проте більшість західних партнерів виявили стійку підтримку українському керівництву.

ВИРВАННЯ УКРАЇНЦІВ ІЗ РОСІЙСЬКОГО ПОЛОНУ

2025 рік увійшов в історію як найуспішніший рік для обмінів під час повномасштабного вторгнення. У цей період відбулося 10 обмінів. Перший обмін, відповідно до Стамбульських угод, проходив у три етапи та тривав три дні.

Під час десятьох обмінів та першого обміну було повернуто: 2080 військових (1 жінка, 2079 чоловіків); 230 цивільних (217 чоловіків, 13 жінок).

Завдяки зусиллям державних установ та посередництву Об'єднаних Арабських Еміратів, починаючи з початку 2025 року і до травня включно, щомісяця вдавалося репатріювати близько ста українських військовополонених. Проте справжнім проривом стали перемовини в Стамбулі, які призвели до обміну "1000 на 1000". Це стало першим випадком, коли вдалося повернути таку значну кількість людей на батьківщину, включаючи як військових, так і цивільних осіб.

З початку повномасштабного вторгнення з російського полону було звільнено понад 7 тисяч українців, які включають як військових, так і цивільних осіб. Останній значний обмін, що відбувся у жовтні 2025 року, призвів до повернення 185 людей, серед яких військові та 20 цивільних, включаючи журналіста Дмитра Хилюка та колишнього керівника Херсона Володимира Миколаєнка.

Україна не забуває жодного незаконно затриманого громадянина, якого утримує Росія, і докладає всіх зусиль для їхнього якомога швидшого повернення на батьківщину.

ДОГОВІР ЩОДО НАДР

30 квітня Україна та Сполучені Штати Америки уклали угоду, що передбачає створення Інвестиційного фонду для відновлення. Цей документ визначає основи співпраці між урядами обох країн у галузі видобутку корисних копалин, торгівлі ресурсами, а також американської допомоги, що включає військову підтримку.

8 травня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №0309, що стосується ратифікації угоди між урядами України та Сполучених Штатів Америки про заснування Американсько-Українського інвестиційного фонду для відновлення.

Процес укладання цієї угоди виявився, м'яко кажучи, складним і непростим. Як зазначають експерти, початкові вимоги американської сторони загрожували перетворити допомогу на обтяжливий борг. Проте ключовим досягненням стало те, що українська команда змогла відстояти найбільш критичні моменти: зокрема, Україна відмовилась визнавати військову та економічну допомогу, отриману від США у 2022-2024 роках, як боргові зобов'язання перед Америкою. Крім того, було успішно нейтралізовано положення, що обмежували економічний суверенітет нашої країни та суперечили нашим прагненням до європейської інтеграції.

Чому адміністрація Трампа так активно підтримувала цю угоду, навіть готова була піти на поступки? Відповідь полягає не лише в економічних питаннях, але й у глибоких інтересах національної безпеки США. Військовий та політичний аналітик Олександр Мусієнко зазначає, що американські експерти дійшли до сумного висновку: "У разі великої війни з Китаєм військово-промисловий комплекс США не зможе впоратися, адже їм не вистачить рідкісноземельних мінералів для нарощування виробництва зброї". "Тому Україна на сьогодні є важливою складовою національної безпеки Сполучених Штатів", - підсумовує Мусієнко. Це не просто декларація, а обґрунтований стратегічний підрахунок.

Законопроєкт про позбавлення незалежності НАБУ та САП.

Верховна Рада 22 липня ухвалила закон про істотне скорочення повноважень і незалежності НАБУ та САП. На ранок офіційне видання Верховної Ради "Голос України" опублікувало Закон, тобто він набув чинності.

Закон отримав різко негативні відгуки від ключових міжнародних партнерів. Зокрема, йшлося про потенційне зменшення або навіть скасування міжнародної фінансової допомоги Україні, а також про виникнення нових бар'єрів на шляху до європейської інтеграції.

23 липня молоді українці, незважаючи на обмеження воєнного стану, знайшли спосіб вийти на акції протесту проти закону №12414, відомого як "Картонний майдан". Це була не звичайна демонстрація, а, по суті, величезний пікет. Без промов та трибун, люди тримали в руках картонні плакати з особистими вимогами до влади. Протести пройшли щонайменше в 17 містах України, з найбільшою кількістю учасників у Києві та Львові.

Після двох днів акцій Президент пообіцяв внести новий законопроєкт, який поверне незалежність антикорупційним органам. "Ми почули вулицю", - сказав він.

24 липня Президент України Володимир Зеленський представив Верховній Раді законопроєкт № 13533, який передбачав скасування раніше прийнятого закону та відновлення незалежності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та Національного антикорупційного бюро (НАБУ). 31 липня Верховна Рада підтримала ініціативу президента, внаслідок чого незалежність САП і НАБУ від Офісу Генерального прокурора була відновлена.

СКАНДАЛ ІЗ ПЛІВКАМИ МІНДІЧА

Скандал, відомий як "плівки Міндіча", виявився одним із найзначніших корупційних викриттів в Україні за останні роки. Він зачепив найближче коло Президента, важливих міністрів уряду та стратегічні компанії державного сектору, зокрема, Енергоатом.

10 листопада НАБУ оголосило про проведення спеціальної операції, спрямованої на викриття корупційних дій в енергетичному секторі. За інформацією слідства, на записах задокументовано обговорення корупційних схем, угод і впливу на державні тендери в Україні. Основною особою, що привертає увагу, є Тимур Міндіч — бізнесмен і колишній співвласник студії Квартал 95. У записах також згадуються інші високопосадовці та бізнес-партнери, серед яких колишні міністри енергетики та юстиції, а також керівники державних компаній.

Скандал призвів до відставки міністрів енергетики та юстиції, Світлани Гринчук і Германа Галущенка, а також до висунення підозр кільком іншим учасникам справи. З восьми осіб, яких офіційно підозрюють, п'ять уже затримані, а запобіжні заходи для них визначав Вищий антикорупційний суд. Серед підозрюваних також опинився колишній віцепрем'єр-міністр України Олексій Чернишов. Двоє учасників справи, зокрема Тимур Міндіч, встигли виїхати за кордон. Правоохоронці виявили документ, що підтверджує, що Міндіч перетнув державний кордон у спрощеному порядку.

Корупційний скандал поставив під загрозу фінансову допомогу Україні з боку Заходу. Хоча західні партнери відреагували на цей інцидент обережно, багато критиків на Заході намагалися підривати репутацію України та зменшити обсяг її підтримки.

Попри те, що влада вжила заходів після виявлення зловживань, розпочавши великий процес перезавантаження наглядових рад таких державних підприємств, як "Центренерго", "Оператор ГТС", "Оператор ринку", "Енергетична компанія України", "Українські розподільні мережі", "Енергоатом" і представників оборонного сектору, цей скандал, хоч і свідчить про продовження зусиль у боротьбі з корупцією в Україні, водночас розкриває її глибоке проникнення в систему, що може мати серйозні наслідки в довгостроковій перспективі.

ФОРМУВАННЯ ОДИНОГО ЦЕНТРУ ДЛЯ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ТІЛ ПОГИБЛИХ

13 листопада в Україні стартував Єдиний центр для ідентифікації тіл (останків) невпізнаних осіб, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

Центр надасть можливість ідентифікувати особистості у найскладніших ситуаціях, сприяючи виявленню імен загиблих у війні між Росією та Україною. Ця спеціалізована організація здійснюватиме експертизи за допомогою різноманітних методів та обмінюватиметься інформацією з міжнародними партнерами, впроваджуючи передові світові практики.

У Центрі українські судово-медичні експерти зможуть співпрацювати з міжнародними експертами. Це забезпечить обмін досвідом та використання найкращих світових практик у сфері судово-медичної ідентифікації.

Створення Національного центру ідентифікації - це важливий крок, що наближає Україну до європейських стандартів у сфері судово-медичної експертизи, а головне - дозволяє з гідністю повернути імена тим, хто віддав життя за Україну.

ВІДСТАВКА АНДРІЯ ЄРМАКА

28 листопада 2025 року НАБУ та САП провели обшуки у квартирі та помешканнях глави Офісу Президента Андрія Єрмака. Слідчі дії були санкціоновані і проводилися в рамках великого корупційного розслідування під назвою "Операція Мідас", яке стосується можливих масштабних зловживань у державному енергетичному секторі. У НАБУ і САП не уточнили, що саме Єрмак є підозрюваним.

Через кілька годин після проведення обшуків Андрій Єрмак вирішив подати у відставку з поста Керівника Офісу президента України. Президент Володимир Зеленський ухвалив це рішення, підписавши указ про його звільнення.

Після своєї відставки Єрмак у коментарях для західних медіа висловив намір вирушити на фронт, щоб служити Україні, зазначивши, що готовий прийняти "будь-які наслідки". Він підкреслив, що вважає себе "чесною та порядною особою" і що його не підтримали ті, хто "обізнаний із правдою", що, на його думку, стало особистим ударом.

Група політиків та антикорупційних активістів закликала до відставки Єрмака ще до проведення обшуків, вважаючи це важливим "питанням довіри" до уряду і боротьби з корупційними проявами. Деякі члени парламентської фракції "Слуга народу" відкрито висловили підтримку рішення президента Зеленського про звільнення Єрмака, акцентуючи на потребі реформування влади та підтвердження принципів верховенства права.

Відставка Єрмака спричинила політичну турбулентність у владі, оскільки він був одним із найближчих менеджерів Президента Зеленського та центральною фігурою в дипломатичних контактах із США щодо миру. Його відставка підвищила політичний тиск на владну команду, оскільки опозиція та частина суспільства вимагають подальшого очищення влади від корупційних скандалів.

Дії антикорупційних органів в Україні призвели до значних змін у складі вищого керівництва, що викликало великий резонанс як в країні, так і за її межами. Це стало свідченням важливості протидії корупції та спровокувало обговорення щодо необхідності інтеграції антикорупційних ініціатив з потребою підтримання стабільності та ефективності державного управління в умовах війни.

Масштабні удари по енергетичній та газовій інфраструктурі України.

Протягом повномасштабного конфлікту Росія регулярно здійснює значні ракетні, дронові та комбіновані атаки на енергетичну інфраструктуру України, яка включає в себе теплові електростанції (ТЕС, ТЕЦ), гідроелектростанції (ГЕС), підстанції, електропередачі та газову мережу.

Усього за осінній період 2025 року російські атаки знищили 8000 МВт електрогенерації. На грудень приблизно половину цієї потужності вдалося відновити, проте обстріли тривають.

В ніч з 7 на 8 листопада російські війська провели одну з наймасштабніших атак на енергетичну інфраструктуру, внаслідок чого були знищені всі об'єкти державної компанії "Центренерго". Енергосистема досі не змогла відновитися після цього удару, і країна стикається з тривалими перебоями у електропостачанні.

На кінець грудня було зафіксовано більше ніж 2 тисячі атак на енергетичні мережі та приблизно 440 ударів по об'єктам енергетики. У середньому щомісяця російські війська знищують близько 60 трансформаторів.

Основна мета російських атак на енергетичні об'єкти України полягає в тому, щоб занурити країну в темряву і викликати блекаут. Окупантам важливо здійснювати психологічний тиск на громадян. Тому нині основними мішенями для російських ударів є не лише електропостачання, а й системи опалення в містах. Рашисти намагаються обстрілювати інфраструктуру так, щоб порушити цілісність енергетичної системи. Це призводить до погіршення постачання електрики на Лівобережжі та в окремих частинах Правобережжя.

Згідно з висловлюваннями в.о. міністра енергетики Артема Некрасова, у разі, якщо російські обстріли зупинилися б нині, відновлення енергетичної інфраструктури вимагало б два місяці.

Регулярні атаки негативно позначаються на можливості енергетичної системи функціонувати в безпечному і надійному режимі. Це має серйозні наслідки для житлових будинків, бізнесу та критично важливої інфраструктури (лікарень, шкіл, служб екстреного реагування), що підвищує ризики для цивільного населення та національної безпеки.

Проте українці залишаються сильними. Україна подолає нацистську Росію.