В Україні у 2025 році спостерігається зростання валового внутрішнього продукту, підприємці індивідуального сектору показують стійкість, а курс долара залишається стабільним — такі основні підсумки економічної ситуації в країні.
2025 рік не став для України роком значного економічного зростання, проте й не призвів до катастрофи. Країна перебуває в стані тривалої війни, стикаючись з постійними ресурсними обмеженнями та високими ризиками. Проте, економіка вже адаптувалася до умов тиску і змогла зберігати стабільність.
Фокус проаналізував думки економістів та прогнози провідних організацій, щоб оцінити, в якій ситуації опиниться українська економіка наприкінці 2025 року та з якими початковими умовами країна вступає у 2026 рік.
Основний висновок 2025 року для України полягає в тому, що економіка змогла вистояти. Після значного спаду у 2022-2023 роках та складного процесу стабілізації в 2024 році, країна досягла обережного зростання цього року. Хоча воно виявилося менш значним, ніж сподівалися на початку, згідно з оцінками Національного банку, реальний валовий внутрішній продукт зріс на 1,9% замість передбачених 2,1%. На результати вплинули проблеми в енергетичній сфері, брак робочої сили та постійні військові загрози, які негативно позначалися на бізнес-середовищі.
Втім, навіть такі цифри в нинішніх умовах -- уже досягнення.
"В умовах чотирирічної війни з потужним супротивником навіть незначне підвищення показників є значним досягненням. Наш ВВП все ж демонструє зростання, і це вже свідчить про позитивні зміни," – зазначає координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман.
Проте в 2025 році економіка функціонувала на низькому рівні, базуючись переважно на аграрному секторі, окремих промислових галузях, державних витратах та внутрішньому споживанні. Значну роль у цьому процесі також відіграла підтримка міжнародних партнерів, а також відносно обережна макроекономічна політика уряду.
За підсумками року, номінальний валовий внутрішній продукт (ВВП) перевищить довоєнні показники, досягнувши приблизно 214 мільярдів доларів. Проте говорити про повноцінне відновлення економіки ще рано. Війна, пошкоджена інфраструктура, нестача робочої сили та залежність від зовнішнього фінансування обмежують можливості для зростання. Тому прогнози на 2026 рік залишаються стриманими: більшість експертів очікують зростання ВВП в межах 1-2%, сподіваючись, що економіка зможе витримати складні виклики.
Рік 2025 виявився для української економіки періодом поступового контролю над цінами та стабільності. Після рекордного підвищення інфляції до 15,9% у травні, до кінця року темпи зростання споживчих цін знизилися до 9,2%.
Основну роль у цьому процесі зіграла жорстка монетарна політика Національного банку України: встановлення відносно високих облікових ставок утримувало кредити на високому рівні, а витрати стали більш обережними, що призвело до зменшення цінового тиску. Крім того, стабільні тарифи на більшість комунальних послуг та поступове відновлення логістичних ланцюгів сприяли зниженню дефіциту товарів, що також позитивно позначилося на цінах.
Не менш важливим аспектом була бюджетна дисципліна: замість потенційного "друку гривні" державний дефіцит значною мірою покривався міжнародною фінансовою допомогою та випуском державних облігацій. Це дозволило стримати інфляційну спіраль, а бізнес, в свою чергу, адаптувався до умов війни, налагодив логістичні процеси, зменшив залежність від екстрених рішень у сфері енергетики та поступово відновив виробництво.
У разі, якщо міжнародна допомога залишиться стабільною та не виникнуть різкі коливання в енергетичному секторі, Національний банк України має намір знизити інфляцію до 6,6% у 2026 році, а до кінця 2027 року досягти цільового показника в 5%.
Однак, наскільки можливо реалізувати цю мету, роз'яснює Павло Кухта, який раніше обіймав посаду виконуючого обов'язки заступника міністра економіки.
"Важливо розуміти, що ситуація в Україні залежить не лише від внутрішніх подій, а й від глобальної політичної обстановки. Час, коли встановиться мир, а також рівень інвестицій, які надійдуть під час відновлення країни, грають ключову роль. Якщо капіталовкладення виявляться суттєвими, це може призвести до зміцнення гривні, що, в свою чергу, сприятиме зниженню інфляції і дозволить Національному банку наростити свої резерви," – зазначає фахівець.
Одним із значущих економічних досягнень стало збереження стабільного курсу долара. Україна вийшла на 2025 рік із курсом 42 гривні за долар, і з подібним показником переходить у 2026 рік. Це сталося без різких коливань, валютних криз та несподіванок для бізнесу і споживачів. Важливу роль у цьому процесі відіграв Національний банк України, який регулярно проводив валютні інтервенції на міжбанківському ринку, пом'якшуючи коливання курсу і запобігаючи його значним змінам.
Важливу роль відіграли золотовалютні резерви, накопичені здебільшого завдяки міжнародній фінансовій допомозі. Станом на 1 грудня 2025 року вони не лише не зменшилися, а й досягли історичного максимуму -- понад 54,7 млрд доларів, що стало найвищим показником за всю історію незалежної України. Саме цей запас міцності дозволяв Нацбанку підтримувати ринок у моменти пікового попиту на валюту та зберігати довіру до гривні. Додаткову стабільність забезпечували валютні надходження від експорту, насамперед аграрного, а також значно спокійніші настрої населення, ніж у перші роки повномасштабної війни щодо купівлі валюти.
Що стосується 2026 року, різких стрибків на валютному ринку економісти не прогнозують.
"Основний сценарій передбачає поступове та контрольоване зниження курсу гривні, в рамках якого, ймовірно, обмінний курс стабільно коливатиметься між 42 та 43 гривнями за долар, без виклику додаткових напружень," - зазначає Олег Гетман.
У 2025 році бюджет для України перетворився на питання виживання. Дефіцит залишався на високому рівні — приблизно 20% ВВП, оскільки державні доходи не забезпечували покриття витрат. В результаті країна була вимушена шукати зовнішнє фінансування для покриття цієї різниці. Найголовнішим джерелом підтримки залишалася міжнародна допомога. У цьому році Україна сподівалася отримати близько $55 млрд від своїх партнерів. Хоча значна частина цих коштів вже надійшла, деякі великі фінансові програми ще не завершені, а виплата траншів триває.
Ці надходження сприяли покриттю дефіциту, запобіганню емісії гривні та підтримці економічної стабільності в умовах війни. Однак фінансова допомога не завжди приходила вчасно: деякі транші затримувалися або підлягали перегляду, що змушувало уряд шукати нові джерела фінансування, включаючи внутрішні запозичення та випуск державних облігацій.
Бюджет на 2026 рік продовжить бути "воєнним": значна частина фінансування буде спрямована на оборону, підтримку Збройних сил, придбання техніки, логістику і забезпечення безпеки. Загальні витрати заплановані на приблизно 4,8 трлн гривень, тоді як власні доходи очікуються на рівні близько 2,9 трлн гривень. Прогнози свідчать, що бюджетний дефіцит знизиться в порівнянні з 2025 роком і становитиме близько 18-19% від ВВП. Проте, без допомоги міжнародних партнерів, державі буде складно подолати цей фінансовий розрив.
Бюджет України завжди перебуває у складному становищі — коштів постійно не вистачає. Частина фінансування йде на різні програми, але в результаті виникають труднощі з покриттям нагальних потреб. Як і в минулі роки, основним джерелом для покриття дефіциту залишається міжнародна допомога, проте донори часто висувають свої умови, що призводить до конфлікту між бюджетними потребами та реальними потребами населення. На 2026 рік прогнозується надходження близько 40 мільярдів доларів, але питання про своєчасність цих фінансів залишається відкритим. Якщо гроші не надійдуть вчасно, країна може зіткнутися зі значними труднощами, особливо у сфері фінансування військових витрат, — зазначає Павло Кухта.
Аграрний сектор у 2025 році залишався одним із головних драйверів економіки. Попри обстріли, заміновані поля та логістичні труднощі, українські фермери змогли зберегти високі обсяги виробництва та присутність на зовнішніх ринках. За підсумками року Україна зібрала близько 75 млн тонн зернових та олійних культур, а експорт агропродукції продовжував бути ключовим джерелом валютних надходжень для країни. Водночас галузь постійно балансувала між стабільністю та ризиками: проблеми з перевезенням, обмеження на європейських ринках і висока собівартість зменшували прибутки фермерів.
Промисловий сектор також зіткнувся з численними викликами: деякі підприємства призупинили свою діяльність через обстріли або енергетичні обмеження, в той час як інші адаптувалися до спрощених виробничих процесів. Основними галузями промислового виробництва залишалися металургія, видобувна промисловість і машинобудування, зорієнтовані на експорт. Хоча сектор не зміг повернутися до довоєнних обсягів, він зумів зберегти свою присутність на міжнародних ринках завдяки ефективній сухопутній логістиці та маршрутам через порти на Дунаї, що допомогло уникнути різкого зниження валютних надходжень.
Сфера енергетики виявила свою стійкість та адаптаційні можливості. Внаслідок російських атак Україна зазнала втрат у генеруючих потужностях — велика кількість обладнання була пошкоджена, що призвело до нестачі електроенергії та необхідності збільшення імпорту з країн Європи.
Важко передбачити, яким стане 2026 рік для різних галузей. Як зазначає директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, для аграрної сфери все буде залежати від кліматичних умов та можливостей для експорту.
"Якщо порти залишаться закритими для експорту, то доходи аграріїв можуть зазнати значних втрат, що призведе до серйозних труднощів у сільському господарстві. Військово-промисловий сектор продовжить свій розвиток, адже основним чинником залишаються кваліфіковані спеціалісти. Сфера енергетики, як і раніше, стикатиметься з труднощами: проблеми виникатимуть не лише через виробництво електроенергії, а й через її транспортування — хоча наявні ядерні реактори працюють, передача електрики через пошкоджені мережі становить велику складність," — зазначає експерт з економіки.
Хоча економіка України в значній мірі залежить від фізичних осіб-підприємців (ФОП), для багатьох з них 2025 рік виявився критичним. Через нові податкові обов'язки, такі як введення військового збору та обов'язкове сплачування єдиного соціального внеску (ЄСВ), на початку року припинили діяльність понад 106 тисяч підприємців, в той час як нових було зареєстровано менше 65 тисяч.
Українські фізичні особи-підприємці стали однією з найміцніших складових економіки. За підсумками дев'яти місяців ситуація стабілізувалася: нові підприємства почали відкриватися швидше, ніж закриватися, що призвело до позитивного балансу в +15 тисяч нових ФОП.
Однак на горизонті починають з’являтися нові виклики. Найбільш суттєва небезпека полягає у введенні ПДВ для підприємств малого масштабу.
"Це створить надмірне адміністративне навантаження: доведеться вести товарний облік, реєструвати накладні та подавати складну звітність. Такі зміни можуть завдати більше шкоди, ніж користі, ускладнюючи роботу ФОПів і обмежуючи їхню здатність вести бізнес без зайвих перепон", -- попереджає Олег Гетман.
Павло Кухта висловлює думку, що введення ПДВ для фізичних осіб-підприємців, узгоджене з Міжнародним валютним фондом, є вкрай невдалим кроком. Це може призвести до великої кількості закриттів бізнесів, навіть у більших масштабах, ніж на початку 2025 року після незначного підвищення податків, а бюджет навряд чи отримає заплановані доходи.
"Якщо вже реакція підприємств на введення 2% податку була помітною, то що буде, коли ставка ПДВ становитиме 20%?" – попереджає він. На його думку, це викличе хаос у податковій системі, призведе до блокування податкових накладних та завдасть суттєвого удару економіці," – підкреслив експерт.
Кухта також наголошує: якщо держава не знайде шляхи пом'якшення цих ризиків, наслідки для малого бізнесу та економіки можуть бути дуже серйозними.
