Вячеслав Климов, "Нова пошта": Вплив на бізнес трансформує формати, але залишається безперервним.
"Стелі абсолютно не видно". Ці слова, без найменшого сумніву, відображають погляди співзасновника "Нової пошти" Вячеслава Климова на перспективи компанії в Україні. Проте "безмежність" вітчизняного ринку поштових перевезень не означає, що підприємець зосередиться лише на досягненні цієї "стелі".
У спробі зв'язати українців за кордоном та в Україні "Нова пошта" відкрила понад сотню своїх відділень у Євросоюзі, і вже планує освоювати нові континенти. Це можна впевнено назвати найбільшою експансією українського бізнесу за час великої війни чи навіть за всі роки незалежності.
Компанія, що з 2001 року займалася лише доставкою, за останні три роки створила власну фінансову компанію, енергетичний підрозділ та навіть авіалінії. За мірками західного світу - справжня корпорація.
Незважаючи на розміри підприємства, Климов має чітке уявлення про події в різних відділах свого бізнесу. Він легко згадує, в якому місті, яке укриття і коли було відкрито. Висловлює занепокоєння тим, що закордонні фахівці не можуть приїхати в Україну для налаштування свого обладнання на терміналах "Нової пошти", і в результаті це доводиться робити через відеозв'язок. Окрім того, з захопленням ділиться історією про "трофейний" літак своєї авіакомпанії.
Окрім управління своїм бізнесом, на початку року Климов став членом Ради підприємців при президентові, яка була заснована у відповідь на ситуацію з "кейсом Мазепи". Однак, з моменту свого призначення, він мав можливість зустрітися з Зеленським лише один раз.
Чому "Нова пошта" не звертає уваги на конкуренцію з "основною поштовою службою країни"? Як змінюється тиск на бізнес, з ким ведуть переговори в Офісі президента та коли очікується відкриття відділень у США?
"Нова пошта" неодноразово була під прицілом російських атак. Яка кількість відділень та інших інфраструктурних об'єктів була втрачені за цей період?
-- Зараз орієнтовна сума втрат "Нової пошти" близько 2,8 мільярда гривень. Ми втратили близько трьохсот наших відділень, десять терміналів отримали ураження або були повністю зруйновані через терористичні атаки, два термінали у Дніпрі і Полтаві не підлягають відновленню.
Ставлення до кількох жахливих подій залишається важким. Найгірша з них сталася в жовтні минулого року, коли Харківський інноваційний термінал зазнав нападу, внаслідок якого загинуло вісім наших співробітників. Більше тисячі відділень опинилися під контролем окупантів, і ми не маємо жодної інформації про те, що там відбувається.
-- Попри такі втрати ви продовжуєте вкладати гроші у розвиток компанії. Чи залучали кошти ззовні, не обов'язково з-за кордону? Який зараз у вас взагалі кредитний портфель?
Ми залучаємо фінансування через кредитні ресурси та випуск корпоративних облігацій. При цьому прагнемо, щоб більшість нашого інвестиційного портфеля формувалася за рахунок власних коштів. Якщо ж нам потрібно звертатися до ринку запозичень або до банків, ми завжди намагаємося робити це з конкретною метою, наприклад, для реалізації проекту зі створення нового логістичного об'єкта.
-- Можете назвати обсяг вашого кредитного портфеля?
На даний момент не можу надати точну цифру, оскільки її немає під рукою, але ми прагнемо дотримуватися обережного підходу, щоб обсяг кредитного портфеля не перевищував річний показник EBITDA (прибуток до вирахування податків, амортизації та зносу).
Яка загальна фінансова ситуація у "Нової пошти" в 2024 році? Який прибуток плануєте отримати?
Загалом, ми дотримуємось нашого фінансового плану. Наразі не можу озвучити конкретні прогнозні показники щодо фінансів. За дев'ять місяців ми спостерігаємо зростання кількості відправлень приблизно на 16% у порівнянні з минулим роком. У гривневому вираженні це становить близько 19% зростання.
Ви вклали кошти, зокрема, у логістичні хаби. З моменту 2022 року швидкість доставки помітно зросла. Які саме зміни відбулися?
-- Приблизно на годину. Якщо до війни посилка в середньому йшла до отримувача близько 25 годин по Україні, то зараз - близько 24 годин. Це відчутно на великих відстанях. Протягом війни ми стали набагато швидші.
Підвищення швидкості завжди супроводжується певними ризиками. Колись ми часто ставали свідками розповідей про випадки перевезення зброї, наркотичних засобів та інших заборонених предметів. Як можна встигнути зафіксувати такі інциденти в умовах такої швидкої динаміки?
-- Питання безпеки для нас ключове. Перше, в усій прифронтовій зоні посилки приймаються лише у відкритому вигляді. Ми цього навчилися ще з 2014 року. Зараз бачимо все, що відправляється з прифронтових територій. Друге, є величезна система відеонагляду. Всі процеси на наших відділеннях та терміналах фільмуються, ми все це бачимо.
Різноманітні рішення з безпеки. Можу з упевненістю стверджувати, що "Нова пошта" майже не застосовується для заборонених відправлень, оскільки ми активно працюємо над цим питанням.
Проте, у судовому реєстрі можна знайти безліч подібних справ. Яка кількість таких випадків була зафіксована протягом періоду повномасштабної війни?
У мене немає конкретних даних, але я впевнений, що подібні ситуації можна оцінювати десятками або навіть сотнями випадків відправлень. У цьому процесі активно взаємодіють з правоохоронними органами.
Якщо розглядати, наприклад, ситуацію з наркотиками: яким чином "Нова пошта" здатна їх ідентифікувати? Знову ж таки, зброю можна надсилати навіть у тих областях, які не знаходяться поблизу фронту. Чи існує у вас етап перевірки, подібний до тих, що проводяться в аеропортах?
По-перше, такі рамки, що були описані, справді присутні на наших об'єктах, що займаються міжнародними відправленнями. По-друге, у нас функціонує спеціалізований відділ, який безперервно проводить аналіз різноманітних відправлень та категорій клієнтів з метою виявлення потенційно ризикованих вантажів і клієнтів.
Ми не можемо і не хочемо задля безпеки погіршити життя мільйонів споживачів. Але завдяки такому аналізу ми можемо бачити певні моделі поведінки наших клієнтів або певні відправлення, які можуть містити ризики.
Із часом на терміналах можна зустріти собак, які спеціально навчені для виявлення наркотичних речовин. І повірте, цей метод дійсно ефективний. Люди, які намагаються використовувати нас для подібних схем, усвідомлюють це і воліють обходити "Нову пошту" стороною.
Слоган "Укрпошти" звучить як "Основна пошта держави". Які у вас думки з цього приводу?
На мою думку, це слоган для реклами.
А які ваші думки з цього приводу?
Якщо розглядати національного оператора в контексті конкуренції, можу зазначити, що ми майже не відчуваємо їхнього впливу, особливо в межах України. Вони справді займають провідні позиції в міжнародних перевезеннях, адже всі національні поштові служби взаємодіють між собою, що дозволяє значній кількості товарів надходити до нас завдяки зусиллям національного оператора.
Щодо доставки посилок по країні, вважаю, що ми вже давно стали лідерами у цій конкурентній сфері, і, на мій погляд, наше відставання від суперників лише зростає.
До 2022 року спостерігався активний тренд на приватизацію. Питання щодо можливого продажу частини "Укрпошти" завжди залишалося актуальним. Якщо б частина "Укрпошти" була виставлена на продаж, чи виявили б ви інтерес до інвестування у її капітал?
Усі державні підприємства повинні бути передані в приватні руки. Держава є вкрай неефективним власником. Більше того, приватизація повинна проводитись не задля отримання прибутку, а, як нас навчав великий Бендукідзе (Каха Бендукідзе, грузинський політик та підприємець - ЕП), щоб звільнитися від них - навіть за символічну ціну в 1 долар. До речі, щиро сподіваюся, що після перемоги Дональда Трампа в США тренд на суттєве зменшення впливу держави в економіці знову стане актуальним.
Чи станемо ми учасниками процесу приватизації "Укрпошти"? На мою думку, навряд чи.
-- Чому?
-- У своїй стратегії ми не граємо в M&A (Mergers and Acquisitions - процес поглинання інших компаній або об'єднання). Наша стратегія - вирощувати бізнеси власноруч.
Злиття та поглинання — це непростий процес, адже необхідно поєднати операційні діяльності та корпоративні культури двох компаній. Особисто я не уявляю, як можна інтегрувати традиційну державну компанію в нашу динамічну, інноваційну та орієнтовану на клієнта культуру. Тому, скоріш за все, ми не станемо учасниками такого роду процесів.
У вас уже є поштовий оператор та платіжна система. Чи не здається вам, що наступним кроком може стати створення маркетплейсу? Які ваші думки з цього приводу?
Ми вже понад сім років відповідаємо на це запитання. Часто нас запитують: "Чому ви не відкриваєте маркетплейс, адже ви виконуєте 90% його роботи?" І ми щоразу повторюємо - ні, ми не плануємо створювати маркетплейс. Наша компанія має чіткий фокус. Ми досягаємо успіху саме завдяки тому, що не розпорошуємо свою увагу на багато завдань.
Фінансова компанія не відволікає нас, адже в даний момент платіжна система є ключовим елементом нашого продукту. Це фактично процес переміщення коштів. Водночас, створення власного маркетплейсу суперечитиме інтересам наших клієнтів.
-- Якщо повернутися до "Укрпошти", то у них давно була мрія отримати банківську ліцензію. Врешті, здається, вдалося. NovaPay - це не банківська фінустанова, хоча дуже схожа. Чи прагнете отримати банківську ліцензію або обмежену банківську ліцензію для того, аби розширяти NovaPay?
Зараз NovaPay володіє розширеною фінансовою ліцензією, яка дозволяє нам відкривати рахунки та видавати картки, і ми активно цим користуємося. Ця можливість суттєво сприяє нашому розвитку. На сьогодні в NovaPay вже налічується 360 тисяч клієнтів, що свідчить про значний масштаб нашої компанії.
Водночас існує чимало сервісів, до яких клієнти банків уже звикли, і які дане ліцензування не покриває. Наприклад, можливість здійснювати платежі за кордоном, відкривати депозити та інші обмеження, що створюють труднощі. Ми надзвичайно не хотіли переходити від нашої моделі до банківської, оскільки це є вкрай складним процесом. До речі, я переконаний, що амбіція "Укрпошти" стати банком є стратегічною помилкою.
На даний момент Національний банк завершив розробку проєкту спеціалізованої ліцензії для інклюзивних банків. Це означає, що компанії на кшталт "Нова пошта", великі ритейлери, а також, можливо, "Укрпошта", зможуть отримати неповну банківську ліцензію через спрощену процедуру. Основна мета цього нововведення – забезпечити доступ до банківських послуг у віддалених населених пунктах, зокрема в прифронтових зонах, де традиційні банки не можуть функціонувати.
Ми ведемо переговори з Національним банком, оскільки усвідомлюємо важливість цієї ліцензії для нашої діяльності. Я переконаний, що в будь-якому випадку або NovaPay перетвориться на банк, або виникне новий банк, який отримає ліцензію, яку Національний банк наразі оформлює.
-- Ми пам'ятаємо події початку цього року, які розгорталися довкола Ігоря Мазепи, в результаті чого була створена Рада підприємців при президентові, в яку ви входите. Останні пів року я не чую нічого від цієї Ради. Розкажіть, чим ви зараз в ній займаєтеся?
-- Робота Ради йде кожного дня, це забирає багато сил в мене і моїх колег. Ми навмисно стараємося не бути публічними, тому що це Рада, створена президентом і при президентові.
Особисто я займаюся двома ключовими питаннями. По-перше, ми вже розробили стандарти роботи прокурорів, які були підписані, і цю задачу можна вважати виконаною. По-друге, ми працюємо над реформою кримінального процесуального кодексу. Сподіваємося, що в найближчі кілька тижнів він буде представлений у Верховній Раді. Однією з ініціатив, яку ми включаємо в новий КПК, є забезпечення адекватності застави в залежності від завданої шкоди, за яку звинувачується особа.
Ми працювали над концепціями бронювання працівників. Міністерство економіки звернулося до нас як до представників бізнесу для отримання пропозицій. Ми їх надали і тепер чекаємо на 15 листопада, коли уряд обіцяв відновити процеси бронювання співробітників (інтерв'ю було записане 13 листопада - ЕП).
-- За шкалою від 1 до 10, як би ви зараз оцінили тиск на бізнес, і чи змінилася ця цифра відносно січня 2024 року?
-- Розголос, який створив тоді кейс Мазепи, активне включення бізнес-спільноти, створення Ради, точно зменшило цей тиск. Чи є він зараз? Час від часу до Ради потрапляють кейси, але переважно вони не стають публічними, бо ми виступаємо модератором між підприємцем і правоохоронцями і не даємо їм стати новою пожежею.
Не можу стверджувати, що сьогодні спостерігається загальний тиск з боку правоохоронних органів, проте наявні окремі випадки. Я б більше акцентував увагу на іншій формі тиску: наприклад, блокування податкових накладних залишається актуальним. Більше того, складається враження, що це стало звичним явищем, і всі адаптувалися до цього. Отже, тиск трансформується, але його прояви не зникають.
-- В Раді підприємців обмежене коло осіб, і дійсно - це Рада при президентові. Як часто ви бачитеся із Зеленським? Про що ви говорите?
-- За час існування Ради була одна велика зустріч з президентом. Ми набагато частіше бачилися і бачимося з головою Офісу президента, паном Єрмаком. Ще частіше в різних форматах працюємо з першим віце-прем'єром пані Свириденко. Зустріч з президентом була присвячена підтвердженню ним тих пунктів діяльності Ради, які ми запропонували.
Вважаю, що найближчим часом ми матимемо можливість зустрітися з президентом. Ми ініціювали цю зустріч, оскільки потрібно звітувати про досягнення Ради. Також ми підготуємо оновлений перелік запитів та реформ, які, на нашу думку, є важливими для розвитку України з огляду на потреби бізнесу.
Які у вас на сьогоднішній день стосунки з владними структурами? Чи вистачає вам наявного контакту для вирішення існуючих проблем?
-- Рівень комунікацій з владою ніколи не був настільки активним, влада ніколи не була настільки доступна. Рівень частоти комунікацій, інтенсивності, доступності я оцінюю як безпрецедентний. Чи завжди це ефективно і дає результат? Не завжди. Але те, що влада стала набагато більш доступною для бізнесу, це 100%.
-- Два роки тому улюбленим питанням на всіх інтерв'ю з компаніями було - як ви повертаєтеся на деокуповані території? Зараз, на жаль, питання зворотне. Фронт сунеться, ви є в цих містах. В який момент "Нова пошта" розуміє, що настає час йти з населеного пункту, на який сунеться окупація?
-- Ми маємо бути в усіх цих містах і селищах, бо ми потрібні місцевим жителям та військовим. Інколи ми є головним каналом комунікації з близькими або з благодійними фондами.
Ми докладаємо великих зусиль, витрачаючи величезну кількість ресурсів і фінансів на захист наших відділень. Вони вже не схожі на ті, що були раніше. Тепер вони укріплені мішками з піском, габіонами з каміння, а вікна закриті фанерою, проте продовжують функціонувати. Існують мобільні відділення "Нової пошти", які приїжджають у населені пункти на кілька годин, видають посилки та далі продовжують свій шлях.
Ми підтримуємо безперервний зв'язок із військовими та отримуємо найактуальнішу інформацію про потенційні загрози для конкретних населених пунктів. Іноді нам доводиться разом з українською армією відступати. Сподіваюся, що таких ситуацій буде з часом менше.
Отже, ви вирішуєте покинути місто лише за рекомендацією військових?
Так, без сумнівів.
-- З якого моменту ви не працюєте в Куп'янську: коли була оголошена примусова евакуація?
-- Так.
Як організувати роботу в містах, що знаходяться на відстані від фронту, але де часом немає навіть миті для того, щоб дістатися до укриття?
Для забезпечення безпеки наших співробітників на об'єктах, розташованих у віддалених містах, ми облаштували бетонні укриття безпосередньо в самих терміналах. У випадку повітряної тривоги, працівники можуть дістатися до цих укриттів всього за 20 секунд. У київському терміналі ми маємо просторе сховище, розраховане на 600 осіб, а подібні бомбосховища встановлені на всіх великих терміналах.
-- Ви будували їх уже під час війни?
Будівництво розпочалося влітку 2022 року. У шести містах з'явилися великі укриття, здатні вмістити сотні осіб. Бетонні капсули, які розташовані на всіх терміналах, частково інтегровані в їхню структуру. Це значні капіталовкладення; точну суму не можу назвати, але в минулому кварталі вона становила приблизно 70 мільйонів гривень.
Один з нових напрямків вашої компанії - авіаперевізник Supernova Airlines. Ви вже отримали ліцензію на виконання рейсів у країнах ЄС. Безумовно, всі з нетерпінням очікують, коли Supernova розпочне польоти в Україні. Останніми тижнями знову активізувалися дискусії щодо відкриття аеропортів "Львів" і "Бориспіль". Чи спілкувалися ви з українськими регуляторами? І якщо все ж таки аеропорт "Львів" буде запущено, чи плануєте ви зайти на цей ринок?
Звичайно, в останні тижні обговорення активізувалося. Мені відомо про декілька зустрічей з регуляторами, що проходили в Supernova. Хоча наразі це лише розмови, я б не радив поспішати з підготовкою валіз. Це питання є дуже складним.
Є два величезні блоки питань: безпека, взаємодія з повітряними силами, з ППО. І окремий блок питань стосується страхових компаній. Ми розуміємо, що немає незастрахованих повітряних суден. Як на мене, багато аналогій із "зерновим коридором".
Ми з нетерпінням чекаємо відкриття нового простору. Як підприємець і спеціаліст у сфері логістики, вважаю, що вже до завершення повномасштабної війни можна розпочати як вантажні, так і пасажирські авіаперевезення. Ізраїль — яскравий приклад, адже попри ризики, світ продовжує літати до Тель-Авіву. Це цілком здійсненно. Проте питання страхування залишається відкритим. Тож будемо спостерігати за ситуацією. Ми активно обговорюємо це питання, і як тільки стане безпечно, ми станемо першими, хто відновить польоти.
-- Наскільки стрімка експансія "Нової пошти" виправдала себе? Ви розповідали, що шукали свою аудиторію українців через яку, мабуть, хочете дотягнутися і до інших споживачів. Чи заробляєте ви на цих відділеннях?
На мою думку, вона повністю виправдала себе. Зараз у нас налічується 112 філій у 16 країнах, і, якщо я не помиляюся, ми маємо 83 тисячі контактних точок.
У нас вже є декілька країн, які демонструють операційний прибуток. Наприклад, Nova Post Moldova показує стабільні і значні результати. Щомісяця спостерігаємо зростання у всіх країнах на понад 10%. Тому я маю повну впевненість у правильності прийнятого рішення.
У наших відділеннях та при адресній доставці вже з'явилося чимало місцевих клієнтів. Ми об'єднали більшість країн, де працюємо, за винятком України, і спостерігаємо зростання кількості відправлень між цими країнами, які активно використовують не лише українці, а й місцеві жителі.
Ви стверджуєте, що існують країни, які мають операційний прибуток. Тобто, всі інші країни в такому випадку є операційно збитковими? Які причини цього?
Вони функціонують протягом шести місяців або навіть року. Це інвестиції, які поки що не досягли позитивної маржі.
Яка наразі вартість розширення діяльності "Нової пошти" за межами України?
Декілька десятків мільйонів доларів щорічно. Цього року, на мою думку, ми плануємо вкласти приблизно 20 мільйонів доларів.
Вважаю, що наступного року ми обов'язково побачимо перший прапорець у певному вигляді.
-- Яка глобальна ціль цієї експансії?
На даний момент я не можу стверджувати в інтерв'ю, що наша мета — стати лідером у сфері експрес-доставки на світовому чи європейському рівнях. Потрібно буде побачити, як все складеться. Вірю, що нашою амбіцією є стати вагомим учасником цього ринку на глобальному рівні.
Які ваші амбіції щодо розвитку в Україні? Як близько ви досягли своїх цілей? Чи має "Нова пошта" глобальний підхід у своєму бізнесі, зосереджуючи увагу на міжнародних ринках більше, ніж на українському?
-- Як я вже сказав, цьогоріч ми бачимо зростання на 16%. Очевидно, що після закінчення війни це зростання буде набагато швидшим. Є позитивні ринкові показники, які кажуть про те, що все тільки починається.
Основним критерієм є кількість посилок, що припадає на одного жителя країни. В Україні кожен громадянин, у тому числі діти, отримує в середньому 18 посилок на рік. У Польщі цей показник складає 36 посилок, а в США – до 68. Це надихає нас на оптимізм. Я вважаю, що подібні тренди спостерігаються й у сфері електронної комерції, що стимулює її подальший розвиток. Отже, перспективи виглядають дуже багатообіцяючими.
Ще одна перспектива для зростання – міжнародні доставки. За прогнозами, темпи розвитку електронної комерції на міжнародному рівні будуть вдвічі вищими, ніж на локальному. Споживачі все частіше робитимуть замовлення з інших країн. Це також одна з причин, чому ми активно розвиваємо Nova Post Europe та Nova Global. Ми обрали правильний шлях для нашого розвитку.
Які ваші прагнення на найближчий рік?
У нас є дві основні мети. Стратегія нашої групи залишається незмінною і складається з шести складових: швидкість, доступність, надійність (fast, easy, safe); а також людський аспект, технології та розвиток (human, tech, growth).
Маємо дві великі території, де ми це будемо робити. Це Україна, ми закладаємо тут зростання понад 10%, і ми продовжуємо експансію, будемо заглиблюватися в ті країни, які вже відкрили. Які будуть ще відкриття нових країн - не знаю, подивимося.
Експансія триває, охоплюючи також внутрішні проекти, які спрямовані на забезпечення безпеки, такі як Nova Energy. Ми впроваджуємо автономне енергопостачання на всіх терміналах, використовуючи когенераційні системи та сонячні панелі на великих об'єктах. Я переконаний, що до 2025 року більшість енергії ми зможемо виробляти власними силами.
Куди ви плануєте спрямувати свої інвестиції в першу чергу: в енергетичний сектор чи в розширення бізнесу?
Інвестиції слугують фінансовим чи стратегічним інструментом для досягнення певних цілей. Отже, значна частина капіталовкладень буде спрямована на Україну з метою оптимізації процесу доставки посилок та розширення мережі. На даний момент в Україні функціонує 33 тисячі контактних точок, зокрема 12,5 тисячі відділень і 20,5 тисячі поштоматів.
