Як війна впливає на життя диких тварин на фронтових територіях і в природних резервуарах України.

У своєму інтерв'ю для РБК-Україна кандидат біологічних наук, провідний науковий співробітник Інституту зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України Віталій Смаголь поділився своїми думками.

На думку дослідника, вибухи та пожежі не завдають настільки серйозної шкоди тваринам, як це часто зображують в медіа. Якщо немає безпосередньої загрози для життя, звірі швидко адаптуються до гучних звуків. Наприклад, на територіях, що регулярно піддаються обстрілам, можна спостерігати за козулями і фазанами, які ведуть себе цілком спокійно.

Проте справжньою загрозою продовжують залишатися міни та розтяжки, які є причинами загибелі тварин. До того ж, були зафіксовані випадки браконьєрства, пов'язані з військовими.

На прикордонних територіях з Білоруссю встановлено єгозу - дріт із гострими лезами, що розтягується на сотні метрів. Потрапивши в таку пастку, тварини не можуть вибратися.

"На цій ділянці в даний момент можна побачити справжнє тваринне кладовище: тут лежать залишки козуль, лосів, а також зубрів і ведмедів," - підкреслює Смаголь.

В окупованій "Асканії-Новій" у перші місяці війни пожежа знищила кілька гектарів степу, а сайгаки, злякавшись гелікоптерів, розбивалися об огорожі. Нині обстрілів там немає, тваринами опікуються місцеві звіроводи.

В Чорнобильській зоні конфлікт не мав значного впливу на чисельність коней Пржевальського та вовків, хоча запуск програми з випуску зубрів не відбувся.

Через заборону полювання зросла чисельність лося, козулі та червонокнижного зубра. Але разом із цим різко побільшало м'ясоїдних хижаків - лисиць, шакалів та вовків. Це спричинило спалахи сказу та інших хвороб. Наприклад, кількість лисиць у мисливських угіддях за два роки збільшилась майже вп'ятеро - до 250 тисяч особин.