Які сюрпризи можуть підготувати вибори в Нідерландах і що слід прогнозувати Україні?
Попередні вибори у Нідерландах відбулися у листопаді 2023 року. Проте коаліція та уряд на чолі з Діком Схоофом протрималися менше року - 3 червня коаліція розвалилася і було дано старт позачерговим виборам.
Ці вибори, заплановані на 29 жовтня, повинні визначити подальший політичний курс нашої країни.
А зміни обіцяють бути дуже суттєвими.
Про те, як Нідерланди підійшли до виборів, хто має шанс сформувати новий уряд і чого від нього варто чекати Україні, читайте в статті журналістки "Європравди" Дар'ї Мещерякової Друг Орбана проти друзів України: як дострокові вибори вплинуть на курс Нідерландів. Далі - її стислий виклад.
За даними свіжих досліджень Ipsos I&O, три політичні сили в Нідерландах можуть зайняти перші позиції на виборах: ультраправий рух Партія свободи (PVV) під керівництвом Герта Вілдерса, альянс лейбористів і "Зелених" (GroenLinks-PvdA), а також центристська партія D66 (ліберали). Всі ці партії, за прогнозами, отримають по 23 мандати в 150-місній нижній палати парламенту Нідерландів.
Цієї ночі були оприлюднені результати найновішого опитування, яке має деякі розбіжності з інформацією, викладеною в статті. Стаття, що з'явилася на порталі "Європейської правди" о 15:00 28 жовтня, базується на даних більш раннього опитування.
Згідно з цим новим прогнозом, центристська політична партія CDA (Християнські демократи) здобуде 19 місць, що на одне місце менше, ніж показало попереднє опитування. Правоцентристська партія VVD, очолювана колишнім премʼєром Марком Рютте, отримає 17 місць, а ультраправа партія JA21 - 11 місць.
Згідно з різними джерелами, близько 80% виборців досі не ухвалили остаточного рішення, що робить результати голосування повністю непередбачуваними. У зв'язку з цим, жоден аналітик не може наразі з упевненістю прогнозувати можливий склад коаліції.
Праворадикальний політик і критик ісламу Герт Вілдерс став центральною постаттю нідерландської політики після вражаючої перемоги його партії PVV у 2023 році. У своїй кампанії він акцентував увагу на жорстких заходах щодо міграції, що в результаті забезпечило йому лідерство на виборах.
Проте саме Вілдерс зрештою став причиною розпаду уряду, вирішивши вийти з чотирипартійної коаліції через суперечності, пов'язані з реалізацією свого плану щодо посилення міграційної політики.
На виборах 2025-го року його передвиборча обіцянка звучить ще радикальніше - "повна зупинка прийому біженців".
Актуальна коаліція зазнала краху через розбіжності в політиці міграції — темі, яка викликала гострі дискусії в голландському суспільстві. Уряд намагався зменшити потоки мігрантів, проте одночасно стикався з нестачею робочої сили.
Цей парадокс, що полягає у потребі у працівниках та небажанні "залучати всіх", продовжує залишатися основною дилемою сучасної кампанії.
Зазвичай мирна виборча кампанія в Нідерландах цього разу стала полем для напружених особистих конфронтацій.
Ці вибори також стали першими в історії Нідерландів, коли теми штучного інтелекту та дипфейків стали серйозною загрозою для демократичних процесів.
Додаткову стурбованість викликав попереджувальний звіт нідерландського регулятора у сфері захисту даних, який рекомендував громадянам утриматися від використання чат-ботів для отримання виборчих рекомендацій. У ході тестування, проведеного цим органом, було встановлено, що системи штучного інтелекту демонстрували спотворене і поляризоване уявлення про політичний спектр, майже повністю обходячи увагою центристські партії.
Незважаючи на втомленість європейців від тривалого конфлікту, підтримка України залишається ключовою для жителів Нідерландів. Практично всі політичні партії висловлюють свою підтримку Україні у її прагненні протистояти російській агресії.
Таким чином, навіть повторна перемога Вілдерса навряд чи зможе "розвернути" зовнішньополітичний курс Нідерландів.
Однак існує ще один ризик - фрагментація парламенту та бажання уникнути участі Вілдерса можуть викликати тривалу політичну кризу. У такому випадку Нідерланди зосередяться на власних внутрішніх питаннях, а не на ситуації на східному фланзі НАТО.
