Юридична допомога для захисників: які документи можуть засвідчити військовослужбовці без участі нотаріуса | Останні новини Міністерства оборони України
У ситуації активних бойових дій та обмеженого доступу до цивільної інфраструктури держава впровадила механізм прямого захисту юридичних прав військовослужбовців. Командири військових підрозділів отримали право засвідчувати документи, наділені такою ж юридичною силою, як і нотаріально засвідчені акти.
Міністерство оборони України розповідає, чому військовим варто посвідчити деякі документи без нотаріуса вже зараз, які саме документи може посвідчити командир та як це відбувається.
Чому важливо вжити заходів саме сьогодні?
В умовах ведення бойових дій військовослужбовці часто не мають фізичної можливості відвідати нотаріуса. Повноваження командира усувають цей бар'єр: захисник може прямо на місці служби (без поїздок, черг і держмита) оформити документи з повною юридичною силою.
Довіреність надає можливість родичам діяти від імені захисника в різних установах та банках. Заповіт і інструкції на випадок загибелі забезпечують, щоб майно та виплати отримали саме ті особи, яких захисник обрав, а не ті, кого обирає закон за встановленими правилами. Інструкції на випадок полону дозволяють визначити, куди направляти фінансову допомогу — наприклад, повністю сконцентрувати кошти на підтримці особи, що залишилася вдома і потребує допомоги.
Усі посвідчені командиром документи мають повну юридичну силу нотаріально посвідчених. Їх можна у будь-який момент скасувати або оновити -- шляхом подання нового документа тому самому командиру або нотаріусу.
Які документи може посвідчити командир
Яким чином проходить процедура засвідчення документів?
Процес починається з звернення до безпосереднього командира або уповноваженої ним особи. Перед тим, як надати посвідчення, командир зобов'язаний пояснити права та юридичні наслідки, забезпечити вільне волевиявлення особи, перевірити, чи відповідає документ чинному законодавству, і, за бажанням, надати допомогу в підготовці його проєкту. Підпис ставиться у присутності командира та свідків (це є обов'язковим у випадках посвідчення заповіту), після чого документ реєструється в журналі.
Згідно з чинним законодавством, довіреності та заповіти підлягають передачі до Міністерства юстиції, після чого вони реєструються в Єдиному реєстрі довіреностей або Спадковому реєстрі. Оригінал особистого розпорядження оформлюється в особову справу та зберігається в ТЦК та СП, в той час як військовослужбовець отримує копію документа з відповідною позначкою.
Правова основа та її розвиток.
Повноваження командира щодо засвідчення документів не є нововведенням воєнного часу. Ця норма була закріплена ще в Цивільному кодексі України (статті 245 та 1252) і детально прописана в постанові Кабінету Міністрів № 419, ухваленій у 1994 році. Згідно з цими нормами, командир мав право засвідчувати заповіти та довіреності для своїх підлеглих і їхніх родин у випадках, коли нотаріус був недоступний. Раніше ця можливість діяла лише в певних територіях, де не було доступу до послуг цивільних нотаріусів.
З початком повномасштабного вторгнення держава послідовно усувала це обмеження і розширювала перелік дій. Постановою КМУ № 164 від 28 лютого 2022 року запроваджено особливий режим нотаріату в умовах воєнного стану: командир отримав право посвідчувати довіреності незалежно від місця дислокації. Постанова КМУ № 719 від 24 червня 2022 року уточнила перелік дій та порядок реєстрації посвідчених документів.
Останні зміни в законодавстві стосуються особистих розпоряджень військовослужбовців. Закон № 3995-IX, прийнятий 1 лютого 2025 року, гарантує право кожному військовому скласти індивідуальне розпорядження на випадок полону або зникнення безвісти, яке регулює порядок розподілу їх грошового забезпечення. Постанова Кабінету Міністрів України № 550 від 14 травня 2024 року, з подальшими змінами, внесеними 15 квітня 2025 року, визначила механізм передачі цих документів та надала командирам право засвідчувати підписи на них.
