З новим РЕБом! Виклики та загрози для радіоелектронної безпеки України у 2025 році.

Сьогодні наша національна свобода і незалежність покладена на тих, хто стоїть на передовій, щодня стикаючись з атаками ворожих безпілотників і FPV.

Війна між дронами та системами протиповітряної оборони є захоплюючою та постійно еволюціонуючою темою, що розгортається просто на наших очах. Україна, опинившись в центрі одного з найзначніших військових конфліктів за останні вісімдесят років, не лише формує нові оборонні тренди, але й змушена активно стежити за інноваціями, які впроваджує її противник у сфері безпілотних атак.

В даний час активно обговорюють використання дронів на основі оптоволокна, штучний інтелект та інші новітні технології. Однак я пропоную звернути увагу на ті фактори, які справді можуть вплинути на військові дії у 2025 році. Це, принаймні, можна стверджувати, якщо базуватися на висновках та прогнозах експертів, які безпосередньо працюють на передовій і аналізують ситуацію для оперативної реакції.

Слід бути реалістами: у найближчому майбутньому Росія, ймовірно, продовжить акцентувати увагу на кількості своїх засобів ураження, а не на їх якості. Зокрема, з кожної сотні дронів, які застосовуються ворогом в зоні конфлікту, FPV-дрони та інші типи дронів, що скидають вантаж, складають лише близько 1%. Це означає, що наразі ми можемо розглядати цю ситуацію як зростаючу загрозу, але вона суттєво не змінює загальні правила ведення війни. FPV-дрони, що працюють на основі оптоволокна, демонструють хороші результати на відкритих територіях і частіше використовуються для організації засідок на дорогах або під час штурмів малих населених пунктів. Однак в лісистій місцевості та на складних рельєфах їхня ефективність залишається досить обмеженою.

По суті, функція оптоволоконного дрона схожа на добре скерований постріл з танка. Наразі помітна їхня кількість спостерігається на Курському напрямку. Але навіть там вони не становлять відчутного відсотка від вже звичних нам дронів-камікадзе.

Звичайно, це не є підставою для того, щоб ігнорувати цей тип ураження. Українські експерти активно працюють над новими методами боротьби, зокрема, використовуючи лазерні технології. Проте, чи можуть оптоволоконні дрони викликати кардинальні зміни в системах антидронового захисту протягом наступного року? Шанси на це дуже невеликі.

У 2025 році поступово посилюватиметься загроза, пов'язана з використанням дронів, оснащених штучним інтелектом. Однак цей розвиток займе не менше двох років. Існують безпілотники, здатні самостійно розпізнавати, переслідувати та уражати цілі, але їхня частка в загальному числі дронів наразі досить мала, переважно через високу вартість і обмежену ефективність.

Доступні за ціною ефективні дрони з вдосконаленим штучним інтелектом не з'являться в значних обсягах раніше ніж через два роки. Протягом цього часу в Україні вже будуть розроблені та впроваджені нові системи радіоелектронної боротьби, які відзначатимуться високою потужністю при компактних розмірах та зменшеними вимогами до зарядних пристроїв.

Наприклад, на сьогоднішній день вже доступні системи протиповітряної оборони з куполом, що охоплює територію радіусом 1-2 км, а також антени з дальністю дії до 5-10 км, які функціонують паралельно з засобами для виявлення загроз. Ці системи характеризуються низьким енергоспоживанням, що дозволяє їм, по-перше, працювати триваліший час, а по-друге, залишатися непоміченими, оскільки їхня потужність значно нижча, ніж у сучасних технологій, що застосовуються на фронті.

Отже, можна з упевненістю стверджувати, що у 2025 році такі технології зможуть закрити значну частину лінії конфлікту. Додатково, завдяки потужним системам детекції, буде можливість виявляти дорогі високотехнологічні дрони на великій відстані, що надасть військовим час для ухвалення оптимальних рішень щодо протидії.

Розширене впровадження технологій і засобів, здатних виявляти всі загрози на полі бою, а також забезпечувати своєчасну та ефективну протидію, стане запорукою покращення захисту та збереження життя військовослужбовців. Тому майбутнє належить розвитку інтегрованих рішень в області радіоелектронної боротьби (РЕБ) та засобів радіоелектронної протидії (РЕР).

Також очікується масове запровадження автоматичної системи ситуативної обізнаності. Яка доповідатиме оператору про загрозу ще здалеку та дозволить йому мати час для вирішення, якими засобами краще здійснити подавлення -- радіозавадами чи старим добрим фізичним знищенням.

Значна частина фронту буде прикрита РЕБ-системами зі складними алгоритмами, які споживатимуть менше енергії й працюватимуть одночасно та злагоджено із системами детекції. Вони замінять істотну частину сьогоднішніх систем, що працюють за принципом "білого шуму".

З'являться нові пристрої для дистанційного управління, які суттєво знизять ризики для фахівців з радіоелектронної боротьби (РЕБ). Це дозволить активувати та експлуатувати РЕБи без необхідності фізичної присутності операторів поруч.

Внутрішній український ринок готується до появи кількох абсолютно нових продуктів, які не мають аналогів не лише в Україні, а й за межами нашої країни.

Наприклад, на сьогодні існує значна потреба в радарах, яку частково задовольняємо, імпортуючи їх з інших країн. Водночас, наші експерти в галузі військових технологій активно займаються розробкою власних радарних систем. Я впевнений, що до 2025 року ми зможемо представити новітні функціональні рішення, розроблені в Україні.

Вплив України на глобальну спільноту в сфері військових технологій, зокрема у протидії дронам та радіоелектронній розвідці, суттєво зросте. Європейські країни, за рідкісними винятками, все ще орієнтуються на технології рівня 2020 року. Це пояснюється тим, що в них немає такої нагальної потреби в радіозахисті, як у нас, що, у свою чергу, призводить до відсутності запитів на розробку та впровадження сучасних технологій. Крім того, в Україні є унікальні можливості для тестування новітніх технологій в реальних бойових умовах та отримання значної кількості достовірних статистичних даних.

Коли українські виробники міл-тек отримають можливості для експорту, що цілком ймовірно станеться у 2025 році, вони стануть неймовірно привабливими для багатьох країн. Західні держави, які раніше оцінювали нас з певною зверхністю, вже починають визнавати нас рівноправними і потенційно цікавими партнерами. А також країни "третього світу", такі як Південна Америка, Азія та Африка. Це ринки, які Україна втратила за часи незалежності через вплив Росії, але які ми маємо відновити як перспективні території для експорту. Разом із зовнішніми замовленнями в нашу країну надійдуть значні іноземні інвестиції, які будуть не гуманітарною чи військовою допомогою, а саме тими капіталовкладеннями, які життєво необхідні українській економіці.

Однак така можливість не реалізується вже в наступному році. Навіть якщо у 2025 році буде відкритий експорт, нам буде потрібно щонайменше 2-3 роки для налагодження всіх необхідних процесів: спочатку потрібно провести переговори, потім провести тестування, і лише після цього з'явиться реальна перспектива укладення контрактів.

Якщо ж дивитися ще далі у майбутнє, можна прогнозувати, що українські РЕБи та РЕРи будуть ще й літати. Зараз це здається фантазіями рівня зоряних війн, але насправді це те, що вже сьогодні потихеньку тестується в українських лабораторіях.

Отже, які б труднощі не підготував для нас 2025 рік, можу з упевненістю заявити, що українські розробники РЕБ та РЕР вже вивчили та підготувалися до них ще на завершенні 2023 року. Адже в умовах безкомпромісної війни з жорстоким противником лише проактивний підхід і невпинне вдосконалення надають нам можливість зберегти свої позиції.

Якщо світ не готовий швидко подарувати нам чорного лебедя для досягнення перемоги, ми навчимося втілювати цю метафору власними силами. Принаймні, ми доручимо це завдання нашим відділам прогнозування та інновацій.