Завершення режиму тимчасового захисту в Європейському Союзі: які перспективи для українських біженців?

У країнах Євросоюзу планують завершити програму тимчасового захисту для українських біженців. Її термін дії закінчується менш ніж через півтора року. Після цього країни-члени ЄС будуть вирішувати, що робити з майже п’ятьма мільйонами українців. Проте, навряд чи можна очікувати, що вони запропонують якісь кардинально нові статуси.

Залишитися в Європейському Союзі зможуть переважно ті особи, які працюють або навчаються в цьому регіоні. Влада не має наміру виселяти також і вразливі групи населення, такі як особи з інвалідністю або пенсіонери.

Про це йдеться у матеріалі кореспондентки "Радіо Свобода" в Брюсселі Зоряни Степаненко.

В Українці все ще прибувають до Бельгії.

"Я вирішила приїхати, бо так захотілося! У нас на батьківщині війна, і ситуація з роботою дуже складна, взагалі важко жити", -- розповідає біженка з Хмельницького, Анжела Колесник.

Українці продовжують шукати притулок у країнах Європейського Союзу, рятуючись від війни та економічних труднощів.

"Ми з сином взагалі чекали в машині, чоловік стояв у черзі. Приїхали десь о першій, здається, ночі. Ми трохи навіть поспали", -- каже Наталія Левицька, біженка з Чернігова.

На початку вторгнення родина Левицьких вирушила до Німеччини — одного з найпопулярніших напрямків для українських біженців. Сподіваючись, що ситуація на батьківщині покращилася, вони повернулися до Чернігова. Однак їхнє перебування там тривало всього місяць.

У черзі стоять і ті, хто вирішив покинути рідні місця лише тоді, коли війна наблизилася до них на відстань витягнутої руки. Людмила з Запоріжжя вперше в житті опинилася за межами своєї країни. Сльози заважають їй висловити свої думки, тому основну роль у спілкуванні бере на себе її донька, яка чотири роки тому вже стала біженкою.

"Вибух стався. Вікна зруйновані," -- діляться своїми враженнями жінки.

В черзі вирізняються молоді люди до 22 років, чисельність яких стрімко зросла після прийняття в Україні закону, що дозволив їм відкрити двері до Європи. Це явище відзначається у багатьох країнах.

Українці формулюють свої стратегії в Євросоюзі, який за менш ніж півтора року має намір скасувати їхній статус тимчасового захисту. Цей статус діє до березня 2027 року. Після цього не існуватиме єдиного підходу на рівні Європи. Спроби досягти угоди в цьому питанні зазнали невдачі.

Отже, життя чотирьох мільйонів семисот тисяч українців виявляється під контролем держав-членів. Брюссель буде намагатися координувати їхні дії, оскільки великі відмінності можуть призвести до внутрішньої міграції. Тим не менш, кожна країна впровадить свої власні правила щодо перебування українців. Польща вже встигла це зробити, і в Єврокомісії її вважають "прикладом для наслідування".

"Якщо ви отримували тимчасовий захист протягом року, у вас є можливість без труднощів перейти на трирічний тимчасовий статус у Польщі. Для зручності процесу подачі заявки буде доступний спеціальний додаток, що дозволить уникнути потреби в окремих документах від роботодавця," - зазначила спеціальна представниця ЄС з питань українців Ілва Йоганссон.

Новий статус, який Польща пропонує майже мільйону українських біженців на своїй території, теж тимчасовий. І позбавляє деяких пільг, як-от права на безкоштовну медицину. Що робити з українцями після березня 2027 -- думають у Німеччині, що прийняла їх рекордну кількість: майже мільйон двісті тисяч. Роботу там знаходять усе більше біженців. Та будівельники чи прибиральники після згортання захисту -- зараз не мають шансів лишитися ні в Німеччині, ні в Чехії, що замикає трійку держав-лідерів за кількістю біженців з України. Вона наближається там до чотирьохсот тисяч.

У кількох країнах Європейського Союзу спостерігається закриття притулків для розміщення українських біженців або посилення вимог до їх умов проживання. Наприклад, у Нідерландах влада очікує, що біженці, які мають роботу, будуть оплачувати своє житло в муніципалітетах.

Готуються також після березня 2027-го розробити новий дозвіл для українців. А критерієм буде насамперед внесок у місцеву економіку й суспільство. І саме ним, вочевидь, керуватиметься більшість країн-членів ЄС, визначаючи долю мільйонів українців із невразливих категорій.