В даний момент існує кілька суттєвих недоліків у системі: фахівець зазначив, які аспекти слід врахувати при розробці нового законодавства у сфері житла.
Україна триває у процесі реформування своєї житлової політики. Наступним кроком стане оновлення норм управління усіма видами житла, незалежно від їх правового статусу, що вимагатиме чіткого визначення в нових законодавчих актах.
Про це під час презентації в Укрінформі результатів роботи за 2025 рік всеукраїнської громадської організації Housing Ukraine розповів її почесний президент Сергій Комнатний.
"Будь-які зміни в політиці житлового забезпечення потребують комплексного підходу. Важливим аспектом успіху цих реформ є також питання модернізації управлінської системи житловим фондом. На сьогодні в Україні існує безліч системних недоліків у законодавстві, яке регулює управління житлом, що стосується саме управлінських аспектів, незалежно від правового статусу житлового фонду," - підкреслив Комнатний.
Серед неврегульованих питань він назвав відсутність чіткого розмежування відповідальності між співвласниками, об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків та управителями.
В Україні відсутнє законодавство та стабільний механізм, який би забезпечував юридичне закріплення земельних ділянок і прибудинкових територій за співвласниками багатоквартирних будинків. Крім того, не визначені конкретні кваліфікаційні вимоги для управителів житлових будинків.
"Хоча існує безліч законодавчих актів, ефективного управління як єдиного механізму все ще не налагоджено. Це призводить до юридично незавершеної моделі власності на житло та до неефективного управління цим питанням", - підкреслив експерт.
Він нагадав, що у Мінрозвитку триває робота над законопроєктом "Про управління житловим фондом", в якій беруть участь експерти Housing Ukraine. Серед запропонованих для розгляду пропозицій від організації - обов'язкове створення юридичної особи для кожного багатоквартирного будинку.
"Ми виступаємо за автоматичне закріплення земельних ділянок, на яких знаходяться будинки, а також прибудинкових територій, за юридичними особами. Ми також підтримуємо і надаємо рекомендації щодо цифровізації, а також створення реєстрів управління і комплексної бази даних житлового фонду з інтеграцією всіх державних реєстрів. Важливим аспектом є кваліфікаційні вимоги до управителів, що дозволить забезпечити більш ефективне управління житловим фондом. Ми наполягаємо на необхідності впровадження чітких і диференційованих вимог до управителів", - зазначив Комнатний.
На думку експертів Housing Ukraine, при розробці нового законодавства для України вони звертаються до досвіду Естонії в управлінні майном, який вважається одним із найкращих у Європейському Союзі. Естонія пройшла подібний шлях трансформації після розпаду Радянського Союзу і вже змогла створити сучасну систему житлового управління.
Зокрема, у цьому контексті визначено чіткий правовий статус співвласників житлових багатоквартирних будинків, а також створено прозорі механізми використання земельних ділянок. Управління багатоквартирними будинками здійснюється ефективно завдяки повній цифровізації всіх процесів. У рамках україно-естонського проєкту "Разом за ефективне управління багатоквартирними будинками в Україні" (TEAM 2025) ми ретельно аналізуємо, які рішення успішно реалізуються в Естонії, чому вони є ефективними та як їх можна адаптувати до українських реалій, враховуючи особливості нашого правового середовища та соціального контексту, - зазначив Комнатний.
Як повідомлялося, 13 січня Верховна Рада ухвалила закон "Про основні засади житлової політики" (законопроєкт № 12377), який скасовує чинний Житловий кодекс 1983 року та змінює радянські правила функціонування житлової сфери.
