Науковці попереджають, що Земля може зіткнутися з глобальним вимиранням вже за 2700 років.

Дослідження масового вимирання, яке сталося 252 мільйони років тому, дозволяє з'ясувати, якими можуть бути наслідки сучасного глобального потепління.

Сучасні екологічні проблеми можуть викликати серйозні, незворотні зміни в глобальній екосистемі, навіть призвести до масового вимирання на планетарному рівні. Такий розвиток подій не є абсолютно неймовірним, адже в історії нашої Землі подібні ситуації вже мали місце, зазначає науковий журнал Interesting Engineering.

Пермсько-тріасове вимирання, яке часто називають Великим вимиранням, стало найкатастрофічнішою подією в історії нашої планети. Близько 252 мільйонів років тому зникло 96% морських видів і 70% наземних хребетних.

Це стало результатом низки катастрофічних вулканічних вивержень, під час яких в атмосферу вивільнилося 100 тисяч мільярдів метричних тонн вуглекислого газу. Виникла ланцюгова реакція: різке підвищення температури на планеті, океани втратили свій кисень, а вуглецевий цикл зазнав повної дестабілізації.

Вчені під керівництвом доктора Маури Брунетті з Женевського університету провели аналіз скам'янілих рослинних залишків, застосовуючи спори, пилок та макроскамнілості для відтворення давніх екосистем. Їхнє дослідження виявило несподіване підвищення глобальної температури на 10 градусів Цельсія.

Для вивчення екологічних змін, що відбувалися на межі пермського та тріасового періодів, команда дослідників створила карту давньої географії Землі, а також співвіднесла скам'янілості рослин із шістьма ключовими біомами: вічнозеленими тропічними, сезонними тропічними, помірними та пустельними. Викопні залишки були проаналізовані в контексті складних кліматичних моделей, що дозволило оцінити кліматичні умови в різні історичні періоди.

Цей аналіз показав значні зміни в рослинних біомах, які співпадають з межею між пермським і тріасовим періодами, свідчачи про різкий перехід від холодного до теплого клімату. Пізня пермь відзначалася холодом, тоді як ранній тріас характеризувався хаотичними кліматичними умовами, ймовірно, через короткочасні коливання температури.

Проте пізній тріас, який охоплює оленекський і анізійський етапи, стабілізувався при температурах, що перевищували попередні на 10 градусів. Це призвело до того, що тропічні пустелі змінювалися на розкішні ліси, а рослинність помірного клімату просувалася до полярних регіонів, витісняючи тундру. Очевидно, що саме це глобальне потепління стало каталізатором для подальшого масового вимирання видів.

Ця драматична зміна підкреслює концепцію кліматичних переломних точок. Брунетті попереджає, що якщо наші нинішні темпи викидів CO2 збережуться, ми можемо досягти тих самих рівнів, що й пермське вимирання, вже через 2700 років - жахливо короткий термін.

Однак науковці визнають, що похідні дані мають свої обмеження. Для отримання більш ясної картини необхідно більше інформації про викопні залишки та покращені моделі. Ґрунтовні результати дослідження були опубліковані в журналі Frontiers in Earth Science.

Як писав УНІАН, площа океанічного льоду біля обох полюсів Землі виявилася найнижчою для кінця лютого за весь час наукових спостережень. Один із наслідків потепління - танення морського льоду. Його загальна площа на планеті скоротилася до історичного мінімуму.

Ми також зазначали, що найпотужніша океанічна течія почала демонструвати ознаки ослаблення. Ці зміни можуть суттєво вплинути на чисельність пінгвінів, що, в свою чергу, відобразиться на біорізноманітті в цій частині світу.