Зліва від Зе. Чи дійсно Гетманцеву готують до створення власної політичної сили, і як вона може виглядати?

На початку липня 2025 року в Києві відбулася зустріч, яка, хоч і зібрала небагато учасників, проте мала значний вплив на політичний процес.

Віддалившись від уваги публіки та камер, троє осіб зібралися в приватному порядку: Давид Арахамія, лідер президентської фракції "Слуга народу", Данило Гетманцев, голова фінансового комітету Верховної Ради, і Юлія Свириденко, на той момент перша віцепрем'єрка уряду.

Липень був часом, коли весь політичний клас країни жив однією темою - перезавантаження уряду. Президент Володимир Зеленський остаточно вирішив замінити рекордсмена з перебування на посаді прем'єра Дениса Шмигаля якраз на Свириденко.

Отже, тема "зустрічі на трьох" виявилася як очевидною, так і несподіваною водночас.

"Коли Юлю почали просувати на прем'єра, то Гетманцев всіх попередив, що буде цьому протидіяти. І Давид організував їм зустріч, щоб вони порозумілись", - пригадує в розмові з УП один із впливових депутатів-"слуг".

Як видно з того, що врешті-решт і Арахамія, і Гетманцев погодилися з призначенням Свириденко та її команди, досягти порозуміння все ж вдалося.

Проте в цій оповіді важливим є не лише результат зустрічі. Сам факт її організації свідчить про те, що в середині "єдиної партії влади" розпочинаються цікаві зміни.

"Знаєте, у фракції вже давно ведуться розмови про те, що у президента є якась неймовірна ідея для виборів, яка здатна всіх вразити. Але поки що ніхто не має уявлення, в чому вона полягає. Тим часом більшість нинішніх лідерів "Слуги" відчувають, що в наступній партії Зеленського для них не залишиться місця. Тож багато хто починає розглядати альтернативні варіанти", - з спокійною усмішкою ділиться своїми думками один із членів фракції "Слуга народу".

Згідно з інформацією, яку поширюють інші члени фракції, деякі депутати прагнуть продемонструвати свою вигоду шляхом максимальної підтримки президента. Дехто не пропускає жодного засідання, сподіваючись, що їхнє ім'я буде помічене у звітах про відвідуваність. Інші ж намагаються ініціювати різноманітні "додаткові" політичні проекти, аби в потрібний момент використати їх для підвищення репутації президента.

Уже кілька місяців у контексті створення можливого партійного сателіта для президентської політсили найчастіше звучить прізвище згаданого вище Данила Гетманцева.

Тож "Українська правда" вирішила розібратись, чи можливий якийсь окремий проєкт глави фінансового комітету, хто йому може допомогти в цьому та чи не доведе ця задумка до конфлікту з Офісом президента.

Фігура Данила Гетманцева належить до тих політиків, яких просто обожнювати і ще простіше зневажати. Найскладніше - залишитися без власної думки про нього.

Ще з моменту президентської виборчої кампанії Гетманцев поставав як неоднозначна особистість, проте його масштабність помітно вирізнялася серед інших економічних фахівців у "Слузі".

Протягом років роботи цього складу Ради голова фінансового комітету зміг налагодити міцні зв’язки як з керівництвом владної фракції на чолі з Арахамією, так і з колишнім прем'єр-міністром Шмигалем. Що особливо цікаво, він входить до обмеженого кола осіб, які мають можливість висловлювати незгоду з новими економічними ініціативами президента Зеленського.

Час від часу Офіс розпоряджається вимкнути Гетманцева із ручного "телемарафону", однак серйозних конфліктів досі вдавалося уникати.

Як зазначають люди з оточення Гетманцева, його заклик до Свириденко бути критично налаштованою щодо ідей, що надходять "зверху", став однією з причин, чому Арахамії довелося організувати для них зустріч із майбутньою прем'єркою.

"Проблема Данила в тому, що його ототожнюють із фінансово-економічною політикою держави. І все "ге" лягає на нього. І якщо в нас немає третій рік програми страхування військово-політичних ризиків, а Мінекономіки виходить із яскравими презенташками про те, що є, то ясно, що Гетманцев не міг змовчати. І друге питання на зустрічі зі Свириденко було в тому, що які б не були ініціативи в нашого керівництва, іноді треба говорити "ні"", - коротко переповідає теми розмови з майбутньою прем'єркою один із впливових "слуг".

"Ви, напевно, пам'ятаєте концепцію "10-10-10". Ідея її розробки була запропонована Гетманцеву ще до того, як Ростислав Шурма з'явився в Офісі Президента. Він довго пояснював, чому ця ініціатива не буде успішною. Президент наразі дуже зайнятий війною. У нього можуть виникати різні добрі ідеї, але завдання тих, хто його оточує, полягає не лише в тому, щоб кивати, а й враховувати реальність. Наприклад, у випадку з "кешбеком". Свириденко не сказала "ні", - зазначає співрозмовник.

Очевидно, що "зустріч на трьох" не могла дати якихось прикладних результатів, крім кількох голосів за новий уряд. Однак після неї втілилась у життя ідея так званої Ради коаліції. УП досить детально писала про цей майданчик взаємодії парламенту й уряду.

Не можна стверджувати, що він став основним осередком ухвалення рішень. Статус Ради коаліції яскраво ілюструє ситуацію, що склалася, коли 6 жовтня засідання було скасоване через "захід високого рівня" - коротку нараду у Зеленського, яка тривала приблизно 10 хвилин.

Але поява цього майданчика принесла певні цілком практичні наслідки. Наприклад, рішення Ради коаліції оформлюються дорученнями прем'єра для профільних міністрів і структур. Тож їх не можна просто проігнорувати.

Проте найзначнішим результатом діяльності цієї Ради стала суб'єктивізація її лідерів. Офіційними співголовами є Давид Арахамія та Юлія Свириденко.

Хто знайомий із управлінською манерою глави фракції "Слуга народу", той знає, що вона полягає в тотальному делегуванні всієї роботи, крім створення конструктивної атмосфери і наповнення засідань принагідними жартами.

Отже, зрозуміло, що вся організаційна діяльність нового органу покладена на його секретаря Гетманцева: від складання порядку денного спільно з прем'єром до координації виступів депутатів та оформлення підсумків.

Для парламентарів і чиновників результати роботи РК виглядають досить скромно. Проте для Гетманцева ці результати мають набагато більший сенс. Він фактично інтегрувався в процес ухвалення рішень на найвищому рівні або, принаймні, здобув інструменти, які дозволяють створювати саме таке враження.

Для людей поза Верховною Радою сам факт того, що до когось на зустрічі ходить прем'єр, профільні міністри, керівництво парламенту і фракції СН - це однозначний показник статусності.

Тепер багато представників бізнесу та політики вважають Гетманцева тією особою, яка може підняти певні питання на порядок денний для обговорення серед усіх гілок влади. Йдеться не тільки про податкові питання чи конфлікти з фізичними особами-підприємцями. Перші засідання Робочої групи стосувалися тем, пов'язаних із прифронтовими районами, внутрішньо переміщеними особами та іншими актуальними питаннями.

Навіть якщо в подальшому уряд чи парламент не втілять жодних ініціатив, це не стане перешкодою для секретаря Ради коаліції створити кілька Тік-Токів або організувати наступний круглий стіл у різних регіонах.

Якщо б виникла потреба створити ідеальну платформу для непомітного старту політичного проєкту, навряд чи можна було б знайти щось краще.

Ознайомтесь також: Президентська фракція. Як виникла та чому переживає кризи перша в історії монобільшість у парламенті.

"Данило Гетманцев — спеціаліст у сфері економіки, фінансів та оподаткування", — так 18 квітня 2019 року тодішній кандидат у президенти Володимир Зеленський анонсував одного з учасників своєї команди.

Протягом шести років на позиції голови комітету Гетманцев зосереджувався переважно на питаннях, що стосуються фінансів, оподаткування та митниці. Завдяки цьому він здобув репутацію податкового диктатора, ставши відомим як експерт у "обробці гусаків" та персоною, що викликає неприязнь серед ФОПів, яких він постійно намагається "детінізувати".

Для багатьох стало несподіванкою, що цього року Гетманцев змінив напрямок своєї діяльності: він несподівано почав займатися соціальними питаннями.

В питанні соцвиплат депутат позиціонує себе як свого роду зарплатно-пенсійного Робіна Гуда: "ліквідувати спецпенсії", "покласти край бідності пенсіонерів", "гідну оплату праці - всім кваліфікованим працівникам".

У своїх роздумах про соціальну справедливість він прагне сформувати в соціальних мережах образ звичайного чоловіка з народу. Ділиться кулінарними рецептами, позує в смугастій футболці на фоні виноградного збору, а також демонструє поповнення в курнику – малесенькими пітятками.

Ознайомтесь також: Завтра відбудуться вибори, але вони, мабуть, ніколи не закінчаться. Як політичні інтереси переважають над війною у житті керівників.

Іншою сферою, де нещодавно активно проявляє свою діяльність голова парламентського Комітету з фінансів, податкової та митної політики, є підтримка районів, розташованих поблизу фронту. У цій діяльності він тісно співпрацює з регіональними лідерами, такими як мер Харкова Ігор Терехов і голова Миколаївської облдержадміністрації Віталій Кім.

Наприклад, наприкінці червня 2025 року Гетманцев взяв участь у харківському форумі, де були представники міської влади і бізнесу. На заході він, просто тобі в старих добрих традиціях передвиборчих турів, представив власну програму помочі прифронтовим регіонам. Вона передбачає створення державного фонду для "підтримки економічної активності, інвестицій та створення робочих місць".

За дивним збігом обставин за кілька місяців Кабмін потужно почав реалізовувати свою програму допомоги прифронтовим регіонам. Співрозмовники УП у Раді припускають, що урядовці спохопились не в останню чергу через надмірну активність команди Гетманцева на їхній території.

Свириденко і Гетманцев конкурують за політичні бали ще в одному секторі - взаємодія з внутрішньо-переміщеними особами. Поки прем'єрка проводить серію поїздок Україною - відвідує транзитні центри для евакуйованих і "посилює підтримку ВПО" на виїзних засіданнях уряду, - голова фінансового комітету "працює на перспективу".

Гетманцев виступає за збільшення фінансування на допомогу переселенцям у бюджеті на 2026 рік, а також активно просуває ініціативи, спрямовані на пільгове кредитування та житлові програми для внутрішньо переміщених осіб. Крім того, він заручається підтримкою депутатів, які ще на початку великої війни заснували громадську організацію "ВПО України".

У цій ситуації основними фігурами є троє осіб. Першою є Максим Ткаченко, який раніше працював продюсером у "Квартал-концерт" і зараз займає посаду заступника Арахамії. Ткаченко веде невелику групу депутатів у партії "Слуга народу". Він також був керівником команди Зеленського під час президентських виборів у Луганській області у 2019 році.

Крім нього "ВПО України" опікуються депутати Руслан Горбенко, крупний шинний бізнесмен, та Сергій Козир - колишній голова Херсонської обласної державної адміністрації.

Ми поспілкувалися з представником громадської організації "ВПО України", який щиро хвалив Гетманцева. Він зазначив, що той завжди доступний та активно сприяє фінансовій підтримці ініціатив для внутрішньо переміщених осіб.

Після того, як було піднято питання про потенційний політичний проект голови фінансового комітету, депутат, який завжди проявляв впевненість, раптом замовк і почав плутано пояснювати свою позицію.

"Це ж парламент, як і вся Україна, хтось щось збирає на майбутнє... Якщо Гетманцев збільшив свою присутність в інформаційному полі, можливо. Але зі мною він нічим таким не ділився. Не пропонував долучитися до команди. І навіщо? У нас різні напрямки. У Данила Олександровича - реформування країни в післявоєнному стані. Дійсно, для цих реформ треба формувати команду".

В останні місяці великі бізнес-асоціації, включаючи міжнародні, почали активніше співпрацювати з Гетманцевим. Єдине, що викликає занепокоєння, — це надмірна лівизна голови фінансового комітету, яка все ще турбує Спілку українських підприємців, відому своїм захистом лібералізму та підприємницьких свобод. Проте у "Клубі білого бізнесу", створеному Гетманцевим, завжди є місце для нових учасників.

"Мене підтримує весь "білий" бізнес. "Біла" частина є у будь-якій галузі. Нафтотрейдинг, рітейл, сільськогосподарська переробка тощо. Вони вимагають від держави детінізації. А я свідомо займаюся нею з 2019 року", - переконує в коментарі УП сам Гетманцев.

Данила отримує підтримку від великих торгових мереж та значних автозаправних станцій. Сектор тютюну поділяється на дві основні групи: "велика четвірка" (міжнародні тютюнові компанії) та наші "чєрті". Ми маємо досить глибоке співробітництво з "четвіркою". Вони надають медійну підтримку та організовують різноманітні заходи, - зазначив анонімний співрозмовник УП з комітету Гетманцева.

Сам Гетманцев стверджує в інтерв'ю УП, що його команда складається лише з кількох помічників. Проте, за інформацією, отриманою "Українською правдою" від джерел у владі та бізнес-середовищі, для опрацювання більшості вказаних тем команда Гетманцева - Арахамії сформувала, принаймні, невеликі групи експертів.

Однією з ключових умов для реалізації політичного проєкту є ясне визначення позиції та націленість на конкретну виборчу аудиторію.

Якщо розглядати потенційну політичну силу з цього ракурсу, її можна охарактеризувати як крайній "лівий" фланг колишньої єдиної партії президента.

З огляду на те, що президент Зеленський за час вторгнення різко змінив свою позицію, перейшовши від слів "какая разница" до закликів "геть від Москви", умовна партія Гетманцева має всі шанси отримати підтримку частини виборців Зеленського 2019 року. Ця аудиторія має певні патерналістські погляди та ностальгію за радянським минулим.

Якщо цей проєкт реалізується, він одразу ж вийде на ринок конкуренції за старшу аудиторію поряд із Юлією Тимошенко і зможе залучити значну частину виборців, які раніше підтримували медіахолдинги Медведчука та Мураєва.

У цьому контексті варто підкреслити, що керівник фінансового комітету Ради висловлювався проти заборони "московських" церков в Україні і не проявляє особливої підтримки декомунізаційних заходів, адже, мовляв, "не Толстой з Булгаковим обстрілюють Київ". Також не обійшлося без традиційних публікацій з певним "побєдобєсним" відтінком у День перемоги, хоча це відбувалося ще до початку масштабного вторгнення.

Уявляючи ідеальний світ Гетманцева, можна сказати, що великий капітал знаходиться в жорстких податкових межах, а соціальні блага рівномірно розподілені серед усіх громадян.

Можливо, саме з цієї причини першим, хто опинився під ударом його публічних критичних висловлювань, став перший віцепрем'єр і міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. Він є повним антагоністом, прихильником дерегуляції, вільного ринку та всебічної цифровізації.

Для людей із майндсетом Гетманцева Федоров - буквальне уособлення ліберального технологічного жахіття. Їхній конфлікт настільки ж природний, як і нерозв'язуваний.

Правда, як переконують УП співрозмовники в Раді, Гетманцев формально має дві конкретні претензії до Федорова: зрив строків для впровадження механізму еАкциз і державної системи онлайн-моніторингу (ДСОМ) у гральному бізнесі.

"Ситуація між Данилом і Мішею нагадує його стосунки з Юлею, але виглядає ще складніше. Адже загальні економічні питання — це одне, а акцизи та 'ігорка' контролюються фінансовим комітетом. Якщо Данило не коментує цю тему, це свідчить про його обізнаність і участь у процесах. Тому він і не мовчить", — розмірковує під час бесіди з УП один із високопосадовців "Слуги народу".

Цікаво, що Гетманцев, який відповідає за "ігорку", був одним із засновників національного лотерейного оператора "М.С.Л.". У 2015 році на цю компанію були накладені санкції РНБО. Хоча пізніше ці санкції були скасовані, Гетманцев залишився з відповідними повноваженнями. Вже протягом другого року він стає джерелом постійних суперечок з командою Федорова.

Власне, десь у межах трикутника Федоров - Свириденко - Гетманцев і триватимуть пошуки позиціонування потенційної партії останнього.

Її діяльність на початковому етапі, по-перше, цілком органічно сфокусується на боротьбі з безконтрольними цифровими "сірими" капіталістами для здобуття грошей на соціалку. А по-друге, провокуватиме уряд наздоганяти активності Гетманцева і Ко в роботі з ВПО, прифронтовими територіями та іншими соціально чутливими групами.

Як дотепно зауважив один із впливових представників "слуг", якщо цей проєкт реалізується, то це стане "Разумковом, але нашим".

Структура, з якої в майбутньому можна спробувати створити політсилу імені Гетманцева, ще в зародку. Важко передбачити, хто нею займатиметься та чи буде це взагалі окрема сила.

Проте, можна з упевненістю стверджувати, що цей проєкт не буде спрямований проти президента Зеленського.

У відповідь на запитання УП щодо можливого створення нової партії, Гетманцев підкреслює свою лояльність до Зеленського: "Я реалізую програму 'Слуги народу' і підтримую президента через свої реформи. Моя діяльність спрямована на благо країни та президента, адже ми маємо спільні цілі".

За інформацією, отриманою від кількох джерел в команді Зеленського, на Банковій відзначають, що отримали позитивну підтримку і не вважають дії Арахамії та Гетманцева загрозливими. Вони вважають це безпрограшним сценарієм.

Якщо Гетманцеву вдасться сформувати окрему політичну силу, вона стане сателітом чинної влади, здатним залучити навіть частину старого електорату "регіоналів". Якщо ж це не вийде, цю команду можна буде включити до складу владної партії як підбренд.

Однак досвід попередників Зеленського наочно і недвозначно показав, що без масових фальсифікацій, підкупу виборців і договорняків ще жодна партія - сателіт влади не перемагала на виборах.