Нововведення для українських біженців в Європейському Союзі: де зменшили фінансову підтримку та пільги, а де продовжили дію статусу до 2027 року.

Яка ситуація з фінансовою підтримкою для біженців в різних країнах Європейського Союзу?

Європейські держави поступово коригують свої політики стосовно українських біженців, переходячи від надання різноманітних видів підтримки до більш жорстких вимог щодо реєстрації, працевлаштування та медичного страхування.

ТСН.ua підготував огляд всіх відомостей про нововведення для біженців у країнах Європейського Союзу.

Пільговий режим для українських біженців, які використовували автомобілі на українській реєстрації у Німеччині добіг кінця. Тепер кожен автомобіль, що перебуває в країні понад рік, підлягає обов'язковій місцевій реєстрації.

Початок річного терміну обчислюється з моменту, коли особа вперше перетнула кордон або отримала статус тимчасового захисту. Для більшості громадян України цей період вже завершився, тому експлуатація автомобіля без реєстрації розглядається як адміністративне правопорушення.

Ігнорування правил тягне за собою штрафи від 70 до 105 євро, а за повторне порушення поліція має право відправити машину на штрафмайданчик.

Щоб уникнути проблем, водіям необхідно пройти технічний огляд у сертифікованих центрах, оформити місцевий страховий поліс та поставити автомобіль на облік. Процедура потребує часу і коштів, однак зволікання може призвести до значно більших витрат.

Британський уряд утричі збільшив термін для подання заявок на продовження віз. Відтак українці можуть подавати документи за 90 днів до закінчення дозволу замість попередніх 28.

Таке рішення ухвалили, щоб зняти зайву напругу та дати людям більше впевненості у своєму легальному статусі. Про нововведення оголосили під час візиту глави МВС Британії Іветт Купер до Києва.

Окрім міграційних полегшень, Лондон виділив п'ять мільйонів фунтів на допомогу в розслідуванні воєнних злочинів. Ці кошти підуть на навчання українських прокурорів та підтримку постраждалих.

На сьогодні у Великій Британії проживає понад 300 тисяч українців, і уряд гарантує, що країна залишиться для них надійним притулком протягом усієї тривалості конфлікту.

Проте нещодавно у Великій Британії спалахнув гучний скандал, пов'язаний із численними відмовами у наданні притулку українським біженцям.

Журналісти Sky News виявили, що британська система має формальний підхід до українців, які прагнуть змінити свій імміграційний статус на статус біженця. У своїх листах з відмовами Міністерство внутрішніх справ Великої Британії рекомендує сім'ям повернутися в Україну, вказуючи на нібито "безпечні" західні області або столицю, Київ.

Видання повідомляє, що чиновники не звертають уваги на небезпеку безперервних обстрілів, а навіть пропонують батькам придбати дітям навушники, які гаситимуть шум, щоб звуки вибухів не провокували паніку. Місцеві політики висловлюють незадоволення ситуацією, закликаючи уряд забезпечити українцям зрозумілі умови для отримання постійного статусу замість безрезультатних бюрократичних відповідей.

Журналісти висловлюють припущення, що конфлікти можуть виникати в ситуаціях, коли особи прагнуть здобути статус біженця. Цей статус, на відміну від тимчасового захисту, надає можливість отримати постійне місце проживання та право на громадянство в майбутньому.

У чеській коаліційній раді планують перешкодити ухваленню проєкту постанови, що мав на меті полегшити українцям отримання статусу довгострокового проживання вже в цьому році.

Лідер партії SPD Томіо Окамура висловився проти спрощення процедур для українців, підкресливши, що правила повинні залишатися однаковими для всіх іноземців без винятків. Його політична сила має намір перешкоджати ініціативам Міністерства внутрішніх справ, які могли б спростити процес отримання статусу довгострокового проживання вже в цьому році.

На сьогоднішній день отримати подібний дозвіл є надзвичайно важким завданням. Крім вимоги про дворічне перебування на території країни, біженці також зобов'язані підтвердити свою фінансову здатність, зокрема, їхній офіційний річний дохід повинен перевищувати 440 тисяч чеських крон (понад 17 тисяч євро).

Громадські діячі вважають ці вимоги надто складними для більшості сімей, а розробка нового жорсткого законодавства щодо іноземців, яка запланована на травень 2026 року, може ще більше загострити ситуацію.

Проте в Чехії прагнуть значно прискорити процес працевлаштування українських біженців.

Зокрема, Алеш Юхелка, міністр праці Чехії, підкреслив, що наразі веде переговори щодо розробки економічної стратегії, яка передбачає спрощення процесу залучення іноземних трудових мігрантів.

"Протягом кількох останніх років ми спостерігаємо, і це стало очевидним ще до початку російської агресії в Україні, що в сфері будівництва, догляду за літніми людьми у будинках для пенсіонерів та охорони здоров'я Чеська Республіка не зможе обійтися без значної кількості українських біженців," – зазначив Юхелка.

Президент Польщі Кароль Навроцький ухвалив новий закон, який продовжує термін легального перебування українських громадян до 4 березня 2027 року. Основною новацією є скасування "закону про спеціальну допомогу" та впровадження єдиної системи захисту іноземців. Таким чином, підтримка українських біженців інтегрується в загальну міграційну політику держави.

Основним аспектом є суворий моніторинг процесу отримання номера PESEL. Тепер важливо подати заявку на його оформлення протягом 30 днів після прибуття. Якщо цей термін буде проігноровано, тимчасовий захист буде автоматично скасовано, і Польща вважатиме це офіційним відмовленням від отримання допомоги.

Ці ініціативи орієнтовані на всебічну інтеграцію українців у польську державну структуру, що передбачає забезпечення доступу до медичних послуг та банківських систем.

Однак певна категорія біженців з України може втратити право на безкоштовну медицину.

Відповідно до оновлених норм, які набувають чинності від 5 березня, доступ до безкоштовної медицини, який раніше гарантувався спецзаконом від початку повномасштабного вторгнення, буде скасовано для широкого загалу.

З цього моменту отримати доступ до сімейних лікарів, спеціалістів у вузьких галузях та лікування в медичних закладах можна буде лише за умови своєчасної сплати внесків на медичне страхування.

Право на безкоштовну допомогу можуть зберегти такі категорії громадян:

Незважаючи на те, що для певних категорій людей пільги залишаються, загальний обсяг медичних послуг, які можна отримати безкоштовно, скорочується. Зокрема, з переліку безкоштовних процедур для українців буде виключено лікування безпліддя, а також операції з видалення катаракти.

Ірландія офіційно подовжила термін дії імміграційних дозволів для українців до 4 березня 2027 року. Як повідомляє місцева імміграційна служба, це відбудеться автоматично, що значно спрощує юридичні процедури для біженців.

Це рішення надає українцям можливість легально жити і працювати без необхідності отримання додаткових дозволів, а також забезпечує їм безперешкодний доступ до медичних послуг і освітніх програм. Крім того, статус тимчасового захисту відкриває можливість подорожувати країнами Європи на термін до 90 днів.

Оновлені правила також стосуються осіб без громадянства, які підпадають під дію зазначеної Директиви Європейського Союзу.

Уряд Словаччини офіційно продовжив термін дії тимчасового захисту для українських біженців до 4 березня 2027 року. Це рішення, прийняте у відповідності до рекомендацій Ради ЄС, гарантує українцям правову визначеність та можливість безпечного проживання на території країни.

Автоматичне продовження легального статусу українських переселенців буде здійснено, а перевірити дійсність своїх документів можна через онлайн-сервіс інформаційного порталу Міністерства внутрішніх справ Словаччини.

Наявність захисту й надалі гарантує українцям повний пакет соціальних прав: легальне працевлаштування, доступ до медичної допомоги та можливість навчання в освітніх закладах країни на всіх рівнях.

Норвезька влада розглядає можливість зміни умов прийому українських біженців у зв'язку з навантаженням на соціальну систему та нестачею житлових приміщень, повідомляє "Главком".

Відповідно до нової ініціативи, чоловіки призивного віку, які подають заявки на отримання статусу, більше не будуть автоматично отримувати дозвіл на проживання на основі групового захисту. Це стосується осіб віком від 18 до 60 років. Тепер їм необхідно буде проходити стандартну індивідуальну процедуру розгляду їхніх заяв на притулок.

Водночас нововведення не стосуватимуться тих біженців, хто вже має статус, а також чоловіків, звільнених від служби за станом здоров'я, одиноких батьків або учасників медичної евакуації.

Міністерка праці Керсті Стенсенг зазначила, що держава повинна приймати лише таку кількість людей, яку вона може реально інтегрувати. Передбачається, що уряд затвердить зміни до святкування Великодня, після чого вони почнуть діяти.

Проте представники Європейської комісії зазначають, що наразі питання про скасування тимчасового захисту для українських чоловіків призовного віку не є актуальним. Як повідомив речник Єврокомісії Маркус Ламмерт, у цьому році не передбачається жодних змін у відповідних нормах, пише "Укрінформ".

Спеціальна посланниця ЄС із питань українців Ілва Йоганссон повідомила, що єдиного механізму переходу з тимчасового захисту на постійне проживання для українців в країнах Євросоюзу не буде. За її словами, через провал переговорів на рівні Євросоюзу кожній країні доведеться самостійно змінювати законодавство та впроваджувати національні дозволи.

За її словами, головна проблема полягає в тому, що чинні правила ЄС не дозволяють автоматично зараховувати роки під тимчасовим захистом до п'ятирічного терміну, необхідного для отримання статусу, який дозволяє біженцям жити в країні необмежений час. Як наслідок, держави діють на власний розсуд.

Зокрема, Польща готує масштабний перехід на внутрішні дозволи для 900 тисяч осіб, а Німеччина розглядає можливість зниження вимог до доходів для тих, хто вже працює. Йоганссон закликала уряди швидше адаптувати закони, аби понад чотири мільйони українців не опинилися в юридичній невизначеності у майбутньому.

У Європі спостерігається зростаюча тенденція до посилення регуляцій та скорочення фінансової допомоги для біженців, повідомляє РБК-Україна. Навіть Німеччина, яка протягом тривалого часу залишалася однією з найщедріших країн, з приходом нового уряду на початку 2025 року розпочала процес зниження виплат для нових прибульців в рамках системи для тих, хто шукає притулку.

Тепер замість 563 євро "соціальної підтримки" громадяни отримують знижені суми, а можливість возз'єднання сімей наразі призупинена.

Норвегія значно зменшила обсяги підтримки: виплати у розмірі 564 євро тепер отримують лише ті, хто проживає в державних гуртожитках, причому поселення з тваринами стало забороненим. Щодо безкоштовних стоматологічних послуг для молоді, їх можна буде отримати лише після п'яти років проживання в країні.

Ситуація в Ірландії є подібною: щотижнева фінансова підтримка для мешканців державного житла була знижена з 220 до 38,80 євро, і це не залежить від дати їхнього прибуття. Ці нововведення не стосуються лише осіб, які самостійно орендують приватні квартири.

У Чехії нові правила щодо безкоштовного проживання: тепер цей термін складає лише три місяці. Для того щоб продовжити статус захисту, необхідно мати офіційний договір оренди. Якщо працездатна особа не знайде роботу протягом 150 днів, виплата у розмірі 200 євро зменшиться до мінімальних 129 євро.

Польща обрала шлях жорсткої залежності виплат від працевлаштування. Популярна програма "800+" на дітей тепер доступна лише тим батькам, які офіційно працюють або мають власний бізнес.