Невдовзі Трамп почне активніше впливати на Путіна, оскільки нарешті усвідомить реальну позицію Кремля щодо завершення конфлікту. Інтерв'ю з Єльченком.

Дональд Трамп, 20 січня, офіційно отримає президентські повноваження і, як він багато разів зазначав, що зразу ж розпочне активно діяти по багатьом важливим напрямках - як в середині США, так і на світовій арені.

Українці, безумовно, цікавляться, які кроки здійснить американський президент у контексті мирного процесу. Обіцянки Дональда Трампа завершити війну в Україні за 24 години виявилися лише ілюзією. Нинішня адміністрація вже зазначає, що досягнення миру вимагатиме кілька місяців, а можливо, й більше зусиль. При цьому Трамп вважає, що "угода" щодо України неможлива без переговорів з Росією, яка наразі не виявляє готовності до будь-яких мирних ініціатив.

Своїми думками щодо того, чого чекати від вже президента США Дональда Трампа, в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA поділився колишній надзвичайний і повноважний посол України у США, експредставник України при ООН Володимир Єльченко.

- Дональд Трамп заявив, що наразі триває процес підготовки зустрічі між ним та російським диктатором Володимиром Путіним. Зазнається, що Путін на переговорах з Трампом вимагатиме від України різко скоротити армію, повну відмову від НАТО закріплену офіційно, визнання за РФ вже окупованих територій. Звісно, Україна на це не погодиться. Чи прислухається до цього Дональд Трамп невідомо, тому що незважаючи на всі його вражаючі заяви, конкретного плану мирного врегулювання він не озвучив. Хтось вважає, що Трамп хоче бути миротворцем за будь-яку ціну, максимально швидко вирішити питання війни незважаючи на інтереси України та Європи та рухатися далі, а хтось, що він розуміє проблему та не бажає мати другий Афганістан і не прагне здавати Україну. На ваш погляд, яким чином все ж може розвиватися ситуація у цьому напрямку?

Після інавгурації, відповідно до прийнятої традиції, новообраний президент США підписує ряд важливих указів. По-перше, це стосується призначень у його адміністрації, які не потребують схвалення Конгресу. По-друге, такі укази можуть охоплювати різноманітні адміністративні питання, створення нових агентств та міністерств. Очікую, що Трамп швидко підпише свої укази, можливо, навіть у день інавгурації, 20 січня, що стосуються нових або підвищених тарифів на торгівлю з Мексикою, Канадою та Китаєм — про це він вже раніше оголошував. Щодо України, це питання також залишиться в полі його зору, хоча, ймовірно, не стане головним у перший день його президентства.

Останні заяви його представників і особисті, вже говорять не про 24 години закінчення війни, це була така передвиборча риторика. Я думаю, що спочатку треба буде очікувати, все-таки, візиту його спецпредставника з питань України та Росії Кіта Келлога до Києва та деяких західних столиць. Я сподіваюся, що і пан Келлог особисто, і Трамп, і інші люди, такі як Марк Рубіо, який буде призначений державним секретарем США, новий глава Пентагону, після того, як вони ретельно проаналізують зокрема, останні заяви представників Росії, включно з самим Володимиром Путіним, про те, що вони не збираються йти на жодні компроміси, нарешті зрозуміють реальну ситуацію. І тут, я думаю, виникне питання у американської сторони, а що ж тоді робити з Росією? Ми ж пам'ятаємо заяви Трампа про те, що якщо не погодиться Україна на припинення вогню, то він припинить чи скоротить постачання зброї, а якщо не погодиться російська сторона, то він просто накачає Україну зброєю, збільшить фінансову допомогу. Інші кроки зробить, наприклад, що стосується обвалу цін на нафту, підсилення санкцій, таке інше. Я думаю, що все це і почне відбуватися доволі швидко після 20 січня. Тому що на сьогодні ніхто не бачить жодних ознак того, що Кремль збирається йти хоч на якийсь малесенький компроміс. Навіть якщо говорити про замороження ситуації на нинішній лінії зіткнення, то навіть на це Путін не дав згоди. Так що, я думаю, треба трошки набратися терпіння, почекати і коли вже позиція Росії дійде до американської сторони, отоді ми побачимо певні реальні перші кроки, які, як я дуже сподіваюся, будуть спрямовані на те, щоб все-таки примусити Росію піти на поступки.

Отже, ви вважаєте, що Трамп, скоріше за все, обере шлях "миру через силу", а не "мир за будь-яку ціну"?

- Для хоч якогось мирного процесу потрібні якісь перші поступки з боку Росії. Якщо їх не буде, то тут буде "мир через силу".

Чи має новий президент США дієві засоби для того, щоб переконати Путіна в цьому?

Перш за все, я вважаю, що необхідно суттєво збільшити обсяги постачання зброї для України, як у якісному, так і в кількісному вимірі. По-друге, важливо максимально посилити санкційний режим. Ми вже стали свідками нещодавнього кроку адміністрації Байдена, який завдав серйозного удару по тіньовому російському флоту. Існує безліч інших заходів, які можна вжити. Взагалі, слід говорити про повну економічну ізоляцію Росії, принаймні з боку західних країн. Навіть якщо держави Глобального Півдня не приймуть цього рішення, вони в будь-якому випадку можуть бути змушені підключитися до такого режиму через вторинні санкції, які можуть бути введені США.

Потім є ще питання використання російських активів, які зберігаються і в Америці, і в країнах Європи. В принципі, американці на це готові. Вони тиснуть на Західну Європу, де є ще більше коштів. Європейці поки що не пішли далі, ніж дозволити використовувати прибутки від цих активів. Це також непогані цифри, але все-таки це не всі гроші. Наприклад, в разі, якщо американці дотиснуть Європу і вона на це погодиться, то можна було б запропонувати Трампу дуже привабливу схему, щоб на ці гроші Україна купувала американську зброю. І це був би доволі серйозний крок.

Трамп також обіцяв знизити ціни на нафту. Хоча це не відбувається миттєво, енергетичні аналітики вважають, що якщо США почнуть діяти вже зараз, до кінця 2025 року Росія відчує значні наслідки, що може призвести до серйозного спаду в її економіці. Отже, це цілком можливо і здійсненно.

- Щодо зустрічі Трампа та президента України Володимира Зеленського. Зазначається, що команди вже працюють над її змістом та форматом і вона відбудеться після інавгурації. Чи є у України аргументи, аби переконати Трампа та його команду стосовно миру через силу і показати, що мир на умовах Путіна, це не тільки капітуляція України, а це й максимально небезпечно для Європи, це фактично ганьба для США та президента цієї країни.

- Мені здається, що така зустріч має велику цінність. Під час особистої зустрічі можна багато чого розказати, можливо навіть на емоціях. Це Володимир Зеленський вміє робити і я думаю, що він буде здатний переконати Трампа, принаймні в двох речах. Перше, що не можна аж ніяк вірити і довіряти Путіну та загалом Росії. А по-друге, що треба підвищувати ставки. Тобто переходити нарешті ті всі червоні лінії, про які кричить Путін на кожному кроці. Просто сісти і спокійно розказати Трампу, що це означатиме не лише для України, а і для всього навколишнього світу, принаймні Європи так точно. І, звичайно, що Сполучені Штати будуть так інакше затоплені тими наслідками, які буде мати або перемога Путіна над Україною і подальше просунення його військової сили на Захід, або просто, скажімо так, Росія як загроза союзникам США в Європі. Так чи інакше, можливо, треба пригадати про роки Другої світової війни, коли США також на перших порах щиро вірили в те, що ця війна їх не торкається. Але так чи інакше вони були змушені воювати.

У Кремлі підкреслили, що переговори щодо України повинні проводитися виключно між Росією та США. Чи готовий Трамп вжити такого кроку і, наприклад, ізолювати Європу від цього процесу, ведучи переговори лише з Путіним без участі України та європейських країн?

Важливо усвідомити, що Європу і Україну неможливо відсторонити від цього процесу. Сполучені Штати не можуть самостійно обговорювати ці питання з Путіним, оминаючи своїх західноєвропейських партнерів. Оскільки війна відбувається на території України, залучення України до цих дискусій є неминучим. Хоча існують питання, що стосуються лише двосторонніх відносин між США і Росією, такі як ядерне роззброєння чи контроль над ядерними озброєннями, багато угод, зокрема в сфері ядерної зброї та ракет середньої дальності, були скасовані Росією. Це призвело до замороження багатьох тем, які виникли після початку агресії Росії проти України. Є можливість обговорювати й інші питання, які не стосуються безпосередньо України, наприклад, ситуацію в Сирії або на Близькому Сході. Але коли мова заходить про агресію проти України, без участі самої України не обійтися.

- Трамп і НАТО. Ще за першої своєї каденції він заявив, що очікує, що Європа більше включатиметься у безпеку континенту. Зараз Трамп хоче, аби країни НАТО витрачали на оборону 5% ВВП. Зважаючи на те, що лише 23 держави з 32 виділяють на безпеку 2%, перемовини будуть складними. При цьому Трамп знову розігрує звичну карту - натякаючи, що США можуть, якщо не покинути Альянс, то значно зменшити свою присутність на європейському континенті, а без ядерної парасольки безпека більшої частини Європи залишиться під питанням перед російською загрозою. Трамп продовжить ось такий відкритий шантаж "оплачуйте свої рахунки - або я піду" без особливих змін щодо американської присутності у Європі чи все ж може дійти до реальних змін?

На мою думку, він продовжить цю політику. Як досвідчений бізнесмен, він вміє правильно оцінювати фінансові ресурси. Якщо згадаємо про його заяви під час першого терміну на посаді президента, то слід зазначити, що він домігся істотного збільшення витрат на оборону серед більшості країн НАТО. Водночас в Європі також наростає усвідомлення того, що, навіть без цих загроз, військові витрати необхідно підвищувати, і цей процес уже розпочався.

Протягом усіх років після завершення холодної війни європейці були впевнені, що на континенті більше не виникне серйозних загроз, а Росія не представляє небезпеки. Це призвело до зниження витрат на оборону та закриття військових виробництв. Однак сьогодні стало очевидним, що такі рішення були помилковими. Багато країн Західної Європи виявилися не готовими до реальної конфронтації з Росією, навіть з огляду на чисельність своїх армій. Наразі ці прорахунки починають виправлятися, і це відбувається без жодних тисків з боку США. Схоже, Європа буде змушена прийняти підходи, запропоновані Трампом, та адаптувати свою економіку до нових військових реалій. Я дивлюся на це з оптимізмом.

Інший важливий аспект – це Китай. Багато експертів вважають, що нова адміністрація заповнена людьми, які мають жорстку позицію щодо Китаю. Трамп неодноразово підкреслював, що найбільша загроза походить саме з Китаю, а не з Росії чи Ірану. Він висловлює намір запровадити нові суттєві торгові мита на китайські товари, щоб стримати їхню активність. Проте наразі його риторика не виглядає занадто агресивною. Обраний президент США має намір відвідати Китай протягом перших 100 днів після свого вступу на посаду. Така поїздка може відбутися вже в найближчі місяці. Трамп також згадує про Китай, говорячи про необхідність завершення конфлікту між Росією та Україною.

- На мій погляд, Трамп спробує домовитися з керівником Китаю Сі Цзіньпінем спочатку мирним шляхом саме під час особистої зустрічі. Є багато питань, в першу чергу, у двосторонній торгівлі, які можна вирішити цілком мирно.

Якщо США запровадять оці підвищені тарифи, то Китаю фактично немає чим відповідати. Він буде змушений, ну хоча б частково, погодитися з цією логікою. Якщо ж цього не відбудеться, і китайці не зрозуміють "натяків", то тоді вже Трамп може перейти до деяких більш загрозливих кроків, а саме військових. Я не маю на увазі початок війни проти Китаю, але певні важелі тиску на Китай є. Але я певний в тому, що спочатку будуть примирливі кроки і знаючи таку китайську мудрість історичну, я думаю, що вони на це погодяться.

Щодо заяв Дональда Трампа про Гренландію, Панаму та Канаду в контексті "передінавгураційних" коментарів, думки розділяються. Дехто радить ігнорувати ці погрози, вважаючи, що Трамп просто намагається підвищити свої вимоги для вигоди у міжнародних переговорах. Інші ж звертають увагу на стратегічні інтереси США та можливі загрози з боку Китаю і Росії, які можуть зміцнити свій вплив у Арктиці. А деякі оптимістично зазначають, що Трамп руйнує старі структури світового порядку, встановлюючи нові правила гри. Тим не менш, його методи та риторика дивовижно схожі на стратегії російського президента Путіна. Як ви вважаєте, що чекає світ, якщо Сполучені Штати, подібно до Росії, відмовляться дотримуватися норм цивілізованого суспільства та почнуть ігнорувати ці "правила"?

- Я не думаю, що так буде, це скоріше такі імпульсивні заяви вже не кандидата в президенти, але ще людина, яка не зайшла в Білий Дім. Думаю, що це було зроблено в першу чергу для того, щоб перевірити громадську думку. Та реакція була негативна.

Я не бачу жодних перспектив для переходу до військових дій або застосування сили з метою захоплення територій. Варто зазначити, що, незважаючи на повагу, не все в Сполучених Штатах залежить від президента. Існує також позиція Конгресу, громадська думка, а також укорінені історичні зв'язки США з європейськими країнами та Центральною Латинською Америкою. Я сумніваюся, що хтось буде готовий конфліктувати заради якихось невизначених цілей.