Дані net: які амбіції має Китай і які загрози це несе для Заходу та України
Пекін має намір утвердити своє панування у цифровій сфері, поки інші країни зосереджені на реальних територіальних суперечках. Однак це також може бути свідченням підготовки до глобального конфлікту, який кардинально відрізнятиметься від військових дій Росії в Україні та США в Ірані.
Gazeta.ua провела аналіз ризиків та наслідків для Західних країн і України.
30 березня 2026 року у Пекіні було створено Всесвітню організацію даних (World Data Organization - ВОД). Китайські ЗМІ повідомили, що до ВОД увійшли понад 200 представників із 40 країн світу. Однак яких саме країн - інформація наразі відсутня.
У Китаї існує тенденція створювати організації з міжнародним або глобальним статусом. Наприклад, у 2025 році було анонсовано запуск Ініціативи глобального управління (Global Governance Initiative, GGI), яка об'єднала раніше засновані глобальні ініціативи у сферах розвитку, безпеки та цивілізації.
Ці проєкти є ініціативами лідера Китаю Сі Цзіньпіна, які переслідують геополітичні цілі. Зокрема, Глобальні ініціативи з безпеки та цивілізації ставлять під сумнів дієвість НАТО та західні цінності. GGI можна розглядати як спробу Сі змінити існуючий світовий порядок.
"Світ швидко переходить до епохи інтелекту, і значення даних як основного ресурсу та рушія інновацій стає дедалі більш очевидним," - повідомив Сі у своєму вітальному слові до учасників з'їзду ВОД.
У 2023 році китайський уряд заснував Національне управління даних (НУД) - новий державний регулятор. Основна мета НУД полягає в централізації розрізнених даних, що знаходяться по всій країні, а також у реалізації політики Комуністичної партії Китаю (КПК) в цій сфері. Є велика ймовірність, що ВОД скористується напрацюваннями НУД і поділиться ними з іншими державами-учасницями.
Голова Ради Всесвітньої організації розвитку, академік Китайської академії наук та керівник Ради Комуністичної партії Китаю в Нанкінському університеті Тан Тянью в інтерв'ю Центральному телебаченню зазначив, що світова економіка практично не демонструє зростання, а "традиційна торгівля та інвестиції приносять все менше вигоди". Натомість цифрова економіка переживає період активного розвитку.
КНР у 2024 році визнала дані активами у корпоративних балансах. Щоб ними торгувати, ВОД має визначити ціну, зауважили у компанії Zetrix AI, одній зі співзасновниць ВОД.
"Розвиток штучного інтелекту набирає обертів, і ключовим аспектом цього процесу є використання даних", - підкреслив голова Ради ВОД.
Zetrix AI — це малазійська фірма, яка здобула популярність завдяки створенню мовних моделей для мусульманського штучного інтелекту NurAI. Компанія активно співпрацює з китайським розробником штучного інтелекту DeepSeek, з яким пов'язаний гучний скандал про викрадення технологій у американської компанії OpenAI.
Чим більше даних, чим ширші їхні обсяги, тим ефективніший ШІ, пояснив керуючий директор групи компаній Zetrix AI Т. С. Вонг. Чи буде ВОД працювати на "антизахідний" ШІ, китайські ЗМІ мовчать. Та стверджують, обмін даними між країнами-членами нової організації покращить розробку застосунків для промисловості та сервісу.
В це можуть повірити лише окремі мешканці Китаю.
Ще у 2021 році Європейський інститут безпекових досліджень попереджав про те, що Китай формує інформаційну структуру, яка має вплив на інші держави. У лютому 2026 року Інститут політики Азійської спільноти відзначив, що КНР реалізувала одну з найсильніших у світі систем управління даними. Фахівці німецького аналітичного центру Mercator Institute for China Studies акцентують на тому, що такі ініціативи сприяють утвердженню Китаю як глобальної сили. Водночас у Brookings Institution передбачили поділ світу на дві окремі цифрові системи.
КНР не приховує своєї опозиції колективному Заходу. Зазіхання Китаю на панування у цифровому світі свідчать: у Третій світовій війні битимуться не люди, а - ШІ.
Свідченням цієї реальності є поділ світу відповідно до штучного інтелекту. Деякі спеціалізовані організації формуються у відповідь на нові безпекові альянси:
1. Digital Cooperation Organization (DCO). Заснована в 2020 році, ця організація об'єднала 15 держав з Південно-Східної Азії, Близького Сходу та Африки, створивши спільну платформу для обміну інформацією між країнами-учасницями.
2. Світове партнерство у сфері штучного інтелекту. Створене в 2020 році, воно об'єднало Сполучені Штати, Європейський Союз, Канаду, Сполучене Королівство, Японію, Індію та Південну Корею.
3. Група з управління даними. Створена у 2024 році під патронатом ООН за підтримки Африканського союзу. Її мета полягає в розробці Глобального інструменту для управління даними, який буде безкоштовним для найбідніших країн.
Китайська ВОД ставить перед собою виклик для цих та інших організацій з міжнародним статусом, що спеціалізуються на даних і штучному інтелекті.
Нині принциповою відмінністю цивільних ШІ західного зразка від китайських є приватність. Китай, як показав DeepSeek, цим не переймається.
Виникають занепокоєння щодо використання військових штучних інтелектів, і навіть в ОДКБ ведуться порівняння. Наприклад, в Україні з 2022 року тестуються дві американські технології: Primer AI, яка займається перехопленням та розшифровкою тактичного радіозв'язку, і Clearview AI, що забезпечує біометричну ідентифікацію зображень на основі бази з 40 мільярдів зображень з відкритих джерел. У свою чергу, китайські технології вражають масштабами, оскільки за їхнім розвитком стоять всі ресурси держави, а дослідження проходять під суворим контролем.
Таким чином, китайські фахівці змогли створити "ШІ-командира" та розпочати інтеграцію різноманітних військових ШІ-ініціатив у єдину платформу. У той же час, Сполучені Штати лише планують подібні кроки. Це дає Китаю можливість встановлювати обмеження для військових ШІ, що дозволяє формулювати правила гри. У результаті, це може надати їм перевагу у змаганні з використання штучного інтелекту у військових конфліктах.
Серйозність намірів України підтверджується запуском власного штучного інтелекту, якому на даний момент присвоєно назву "Сяйво".
