Ера ядерного контролю наближається до свого завершення: які перспективи постануть перед світом після завершення угоди між США та Росією?
Термін дії договору СНО-III/New START, що регулює кількість ядерних боєголовок, які можуть мати США та Росія, спливає 5 лютого 2026 року.
Суб'єкти не оголосили про продовження угоди, що свідчить про те, що стратегічні ядерні арсенали дальньої дії цих держав більше не мають жодних обмежень.
В Російській Федерації заявляють, що пропозиція щодо глобальної стратегічної стабільності вже представлена в Вашингтоні. Проте президент США Дональд Трамп поки що не дав на це чіткої відповіді, повідомляє Gazeta.ua.
Також Трамп не прийняв рішення щодо пропозиції країни-агресора дотримуватися положень СНВ-III ще протягом року.
У нещодавньому коментарі з цього приводу представник адміністрації Білого дому зазначив, що "президент Трамп вирішить подальші кроки щодо ядерного роззброєння відповідно до свого власного плану".
"За кілька днів світ зіткнеться з небезпекою, яка перевищить будь-які попередні загрози", - повідомив прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков.
Він зазначив, що дві основні ядерні країни планети "залишаться без основного документа, який би регулював і стримував ці запаси".
ПЕРЕГЛЯНЬТЕ ТАКОЖ: Дослідники оновили Годинник Судного дня: скільки ще секунд залишилось до критичного моменту.
"Це новий етап, нові обставини. Ми абсолютно готові до цього. Невідомість також є формою відповіді", - зазначив заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков під час неофіційних бесід під час своєї поїздки до Пекіна.
Зупинка дії угоди визначає нову межу і, ймовірно, ставить крапку в більш ніж півстолітній історії ядерних домовленостей між Росією та США — від угод часів холодної війни до тих, що були укладені після розпаду Радянського Союзу.
СНО-ІІІ став сьомою угодою в серії двосторонніх договорів, укладених між СРСР/Росією та США, що регулюють обмеження стратегічних ядерних озброєнь.
Першим був ОСО-I, підписаний у 1972 році. Ця угода закріпила кількість засобів дерної зброї для кожної зі сторін на рівні, що був досягнутий на той період.
Від часу розпаду Радянського Союзу Росія та США неодноразово переглядали ці угоди. Договір START-1, підписаний у 1991 році, став першим документом, що запровадив суттєві обмеження на стратегічні ядерні арсенали обох країн.
Востаннє цей процес тривав у 2021 році. Після агресії проти України та зростання напруженості, у 2023 році Путін ухвалив рішення "припинити" дію угоди. Лідер Кремля повністю зупинив участь Росії в цій домовленості.
Сьогоднішні суперечки спостерігаються в особливо критичний період. В Україні вже п'ятий рік триває масштабне вторгнення з боку Росії. Кремль висловлює загрози використання ядерної зброї проти української території.
За останнє десятиліття Росія значно розширила свої сили, здатні нести ядерну зброю середньої дальності.
Politico звертає увагу на балістичну ракету "Орешник", що її Росія застосовувала у військових діях проти України.
У той же час Китай значно розширив свій ядерний арсенал, подвоївши його обсяги.
Сполучені Штати, в свою чергу, зменшили кількість певних носіїв, здатних транспортувати ядерні боєприпаси.
"Перед нами постає надзвичайно невизначений шлях", - зазначив Деріл Кімболл, виконавчий директор Асоціації з контролю озброєнь.
На думку експерта, у разі, якщо Трамп і Путін не зможуть укласти угоду в найближчому майбутньому, є висока ймовірність, що ці країни почнуть збільшувати кількість боєголовок на своїх ракетах.
Експерти з озброєнь Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру (SIPRI) вважають, що у відсутності нової угоди Росія та США продовжать тримати велику кількість ядерних боєголовок на своїх стратегічних ракетах дальнього радіусу дії.
Науковці SIPRI висловлюють занепокоєння щодо можливого загострення гонки ядерних озброєнь. У цю конкуренцію можуть вступити й інші країни, що володіють ядерною арсеналом.
