Угода про тимчасове припинення вогню між Іраном та Ізраїлем вплинула на коливання цін на нафту.
Ціни на нафту зросли в середу, 25 червня, оскільки інвестори оцінили стабільність припинення вогню між Іраном та Ізраїлем, але залишилися поблизу багатотижневих мінімумів через перспективу, що постачання сирої нафти не буде перервано.
За інформацією агентства Reuters, ціни на нафту марки Brent підвищилися на 85 центів, що становить 1,3%, до 67,99 долара за барель. У той же час, ф'ючерси на американську нафту марки West Texas Intermediate (WTI) виросли на 87 центів, або 1,4%, до 65,24 долара.
24 червня ціна на нафту Brent впала до найнижчого рівня з 10 червня, тоді як вартість нафти WTI знизилася до рівня, якого не було з 5 червня. Це сталося перед несподіваною атакою Ізраїлю на стратегічні військові та ядерні об'єкти Ірану, що відбулася 13 червня.
"Світові ціни на енергоносії знижуються після укладення ізраїльсько-іранського припинення вогню. Базовий сценарій для наших нафтових стратегів залишається закріпленим на фундаментальних показниках, які вказують на достатні світові постачання нафти", -- заявили аналітики JP Morgan у клієнтській записці.
Іран і Ізраїль дали зрозуміти, що повітряна війна між двома країнами закінчилася, принаймні наразі, після того, як Трамп публічно розкритикував їх за порушення угоди про припинення вогню.
Пряма участь США у війні викликала занепокоєння у інвесторів щодо Ормузької протоки, вузького водного шляху між Іраном та Оманом, через який проходить від 18 до 19 мільйонів барелів сирої нафти та палива на добу, що становить майже п'яту частину світового споживання.
Інвестори очікували на дані уряду США щодо внутрішніх запасів сирої нафти та палива, які мають бути опубліковані в середу.
Раніше з'являлась інформація про те, що ціни досягли найвищого рівня за п'ять місяців після недавньої атаки США на ядерні установки в Ірані, яка сталася минулими вихідними.
За інформацією CNN, Сполучені Штати здійснили авіаудари по території Ірану, використовуючи американські бомбардувальники B-2. Джерела телеканалу вказали, що для атак на ядерні об'єкти в Ірані були застосовані керовані протибункерні авіабомби GBU-57. Це перший задокументований випадок використання таких бомб у військовій кампанії.
Згодом у Пентагоні розкрили деталі ударів США. Голова Об'єднаного комітету начальників штабів США Ден Кейн під час брифінгу розповів, що операція, спрямована проти ядерних об'єктів в Ірані, називається Midnight Hammer (Опівнічний молот). За його словами, американські військові застосували близько 75 одиниць "високоточної керованої зброї", зокрема 14 "масивних ракет-пробивачів", також відомих як "руйнівники бункерів".
Організація з атомної енергії Ірану заявила про намір продовжити ядерну програму, незважаючи на атаки на свої об'єкти з боку США та Ізраїлю. Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї пригрозив, що пряма участь США в бойових діях може обернутися для Вашингтона "непоправною шкодою". Він запевняє, що американці "зазнають серйозніших втрат, ніж ті, які були в минулому".
ЦАХАЛ повідомив, що вранці 22 червня Іран запустив близько 20-30 балістичних ракет у напрямку Ізраїлю.
23 червня 2025 року з'явилася інформація про те, що атака Сполучених Штатів на ядерні установки в Ірані вплинула на ціни на нафту.
